Українське весілля - барвисте і пишне родинне свято, що радістю та веселощами супроводжує найвідповідальнішу подію в житті молодят – шлюб. І звісно, яке ж весілля без пісні: радісної чи сумної, та все ж весільної?!
Весільні пісні – це пісні, які супроводжують хід весільного обряду на усіх його етапах, пояснюючи зміст і значення кожного з них. Значна кількість весільно – обрядових пісень генетично являють собою своєрідні замовляння, якими учасники весільної драми висловлювали молодому подружжю різні доброзичливі побажання.
Різні весільні пісні покликані прославляти молодих та їх батьків, відображати думки та настрої учасників весільної драми, або ж описувати основних дійових осіб та їхні дії. Так, у весільних піснях ідеться і про свах, і про дружок, світилок, бояр і боярок, старост і дружб. Співають весільних пісень тільки жінки. Чоловіки ж беруть участь лише у найдраматичніших епізодах обряду — під час нападу бояр, викупу нареченої. Можна сказати, що всі весiльнi пiснi становлять одне велике драматичне дійство, але кожна з них може бути й самостійною малою п’єсою.
Через різноманітні табу, побажання, висловлені в яскравій художній формі, весільні пісні несуть глибокий виховний заряд, закликають любити рід, родину, не цуратися батька-неньки, чесно працювати й жити поміж своїх і чужих, близьких і далеких людей. Весільні пісні — промовистий доказ не лише багатства змісту й форм найбагатшого з усіх обрядів — весільного, а й високої моралі українського народу.

Ой на ставі, на ставочку (весільна пісня)

Ой на ставі, на ставочку плавали качата.
Де ж, Ірцуню1, той віночок, що сплели дівчата?

Ой на ставі, на ставочку качєта в рєдочку.
Який мамі світ веселий, що дочка в віночку.

Який мамі світ веселий, що дочка гуляє,
А їй вода так ся плеще, довга коса фає.

Довга коса до пояса, як гай зелененький,
Що сподобав її взяти хлопець молоденький.

Косонька ся фає, весіллє гуляє,
Не єдному гультяйови серденько ся крає.

Ой на ставі, на ставочку плавали качата.
Де ж, Ірцюню, той віночок, що сплели дівчата?

Ой віночок з рути-м'яти, ще й калинку має.
Ой ніхто ти, Ірунцуню, долі не вгадає.

1 замість даного імені на конкретному весіллі співається ім'я дівчини-молодої

Сідай, сідай, молоденька (весільна пісня)

(співається під час того, як молодій розчісують косу)

Сідай, сідай, молоденька, на стілець
Та й розчеши русу косу під вінець.

Ой чому ж ти, молоденька, не плачеш,
Що вечірнє гулянєчко вже втратиш?

Ой зацвіла черешенька квітками,
Та й вже тобі не гуляти з дівками.

Ой що за розум, що за натура
В нашої молодої,
Що вона лишає рідну матінку,
Йде до чужої?

Чужа мітнка тебе не збудить,
Лише піде до сусіди, обсудить:

"Ой то моя невісточка нероба,
Та й спала би від захода до схода."

***

Сідай, сідай, молоденька, на відро з водов,
Щоби плило тобі щастя, як вода ріков.

Сідай, сідай, молоденька, на м'єкому місці,
Щоб ти мала тілько грошей, як піре в подушці.

Ми будемо жалувати за тобов,
І то-то ті дівчатонька гуляли з тобов.

Не так тобі, дівчинонько, не так тобі буде,
Як ти підеш від мамуні межи чужі люде.

Не плач, не плач, Ірунцуню1, та й не плач,
Бо бере тя файний хлопець, не шмаркач.

***

Сідай, сідай, молоденька, на стілець
Та розчеши русу косу під вінець.

Ой че-че-че руса коса, ой че-че,
А хто ж тебе, жовта коса, розчеше?

Чесала би-м матінонька, не може,
Бо їй за свов Ірунцуньов жаль дуже.

Чесав би тя твій татуньо, не може,
Бо 'му дуже за Ірунцьов жаль бере.

1 замість даного імені на конкретному весіллі співається ім'я дівчини-молодої

Ой чиє ж то весіллє? (весільна пісня)

Ой чиє ж то весіллє?
Ко пана молодого.
А я прийду поспівати,
Що кому до того.

Весіллє сі закінчує,
Смуток ся зачина,
А молода гірко плаче -
Не буде дівчина.

Гей, музико, музико,
Грай мі веселейко.
Ся рихтуєш вибирати
На друге селейко.

Музику-м си полюбила,
За музику піду:
Як заграє на якрипочці -
Забуду всю біду.

Ніхто так не заграє,
Тай як наш Микола;
Як заграє на скрипочці -
Біжить баба гола.

Вийди, матінко, з хати (весільна пісня)

"Вийди, матінко, з хати / 2 р.
Невістку привітати."

Матінка ся злякала, / 2р.
За двері ся сховала.

"Не лякайся нас, матінко, /2 р.
Не багато нас тілько.

Но тридцятеро двоє / 2р.
На подвіроньку твоїм.

Ми йдеме дорогою (весільна пісня)

(співається на вінкоплетинах)

Ми йдеме дорогою,
Ми йдеме дорогою,
Широкою не вузькою.

Ми йдеме в чисте поле,
Ми йдеме в чисте поле
По зілля городове.

Хрещатий барвінок,
По хрещатий барвінок.
Будеме вити вінок.

Будеме вінок вити,
Будеме вінок вити,
Щоб молоду воздобити.

Нарізала барвіночку (весільна пісня)

"Нарізала барвіночку
пану молому.
І будемо вибиратись,
Та й до його дому."

"Ци ти була на весіллю,
А ци на гулянню,
Що барвінок не сполола,
Росте тя в бур'яню?"

Ой вінче, мій вінче (весільна пісня)

(співається на вінкоплетини)

Ой вінче, мій вінче,
Хрещатий барвінче.
Купувала-м тя на ринку,
Замикала-м в скринку.

Ой вінку, мій вінку,
Із рути, з барвінку,
Тепер тя порушу,
Заплакати мушу.

На добраніч, на добраніч (весільна пісня)

На добраніч, на добраніч
Дівчиноньці на ніч.
За ворота явір з плота,
Де я воду брала.

Ой чи явір, чи не явір -
Зелена килина.
Межи всіма дівочками
Одна тільки мила.

Ой не то та дівчинонька,
Що ся файно вбрала.
Ой не то та дівчинонька,
Що серцю припала.

Ой шуміла добровонька,
Як ся розвивала.
Ой плакала дівчинонька,
Як ся віддавала.

"Ой не шуми добровонько,
Та й не розвивайся.
Не плач, не плач, дівчинонько,
Та й не віддавайся."

"Як же мені не шуміти,
Як я зелененька?"
"Як же мені не плакати,
Коли молоденька?"

На добраніч, на добраніч
Дівчиноньці на ніч.

Ходила-м по полю (весільна пісня)

"Ходила-м по полю,
Збирала фасолю;
Скажіть ми дівчата:
Чи вгадала долю?"

"Ми тобі не скажем,
Бо не можем знати.
Кому-сь присягала,
То мусиш кохати."

"Ходила-м по полю,
Збирала шавлію.
Дякую дівчата
Вам за компанію.

Вам за компанію,
Що компанувала,
І за ваших хлопців,
Що-м си погуляла."

Зацвіла мушкателька (весільна пісня)

"У моєму городчику
Зацвіла мушкателька.
Питаються мене люди:
Чого ж я сумненька?

Чи вельон не біленький,
Чи мірт не зелененький?
Чи то я сумненька,
Що не мій миленький?

Мій милий при війську служить,
Нічого він не знає,
Що я - його дівчина -
До шлюбу ся збираю."

Прийшла вона до церковці,
На пристіл руки зложила:
"Не тому присягаю,
Котрого я любила.

Мій милий при війську служить,
Нічого він не знає,
Що я, його миленька,
Другому присягаю."

Миленька з шлюбу виходить,
З миленьким ся стрічає.
Він їй руку подає
І так її питає:

"Миленька моя, миленька,
Що ж ти наробила?
Як я йшов до війська -
ти три рази зомліла."

"МИленький мій, миленький,
Візьми мене з собою!
Будемо в світі жити,
Як чоловік з жоною."

***

На моєму віконці
Зацвіла мушкателька.
– Скажи мені, дівчино,
Чого-с така сумненька?

Віночок зелененький,
А вельон білесенький,
– Лише-м того сумненька,
Що не той мій миленький.

Мій милий в війську служить,
Нічого він не знає,
Що його дівчинонька
До шлюбу ся збирає.

До шлюбу приклякнула,
Ще й рученьки зложила.
Не тому присягаю,
Кого-м вірно любила.

Миленький іде з війська,
Із милов ся стрічає.
Дає їй праву рученьку,
Із нею ся вітає.

– Миленька моя, миленька,
Де ж ти слова поділа?
Як я ішов до війська,
То ти три рази вмліла.

– Ой милий мій, миленький,
Бери мене з собою.
Будемо вірно жити,
Як муж живе з жоною.

– Мила моя, миленька,
Не треба так робити.
Кому ти присягала,
З тим треба вірно жити.

(останні два рядки кожного куплету повторюються двічі)

Другий варіант пісні записано 1976 р. від Марії Легінь (1918 р.н.) із с. Дубівці Галицького району на Івано-Франківщині.

Зійди, вуйку, з неба (весільна пісня)

(співається на вінкоплетинах)
Зійди, вуйку, з неба,
Зійди, вуйку, з неба,
Бо нам тя дуже треба.

Будеме вінок вити,
Будеме вінок вити,
Молодого воздобити.

Як ми вінок вили,
Як ми вінок вити,
Гори ся розступити.

Як вінок довивали,
Як вінок довивати,
Божа матір заплакати.