Українці — спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба.
Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові - коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше - м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня — ними ласували зрідка...
Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це — і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо - яєчню із салом і ковбасою.
Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.
Багато зі страв української кулінарії набуло етнічної символіки, яка визначалася насамперед через усвідомлення українцями окремих страв як своєрідного коду національної культури, вписаних в систему етнічної історії. Вони розумілися ними і як зразки найвищих досягнень власного кулінарного мистецтва.
Кожна страва на сайті подається з коротким описом, історією та рецептами приготування.

Балабушки (балабухи)— невеличкі булочки круглої форми з кислого тіста. Пекли їх у святкові дні чи в неділю найчастіше з пшеничного або гречано-пшеничного борошна. У деяких районах (Слобожанщині, півночі Полтавщини) балабушки не пекли, а варили.
На печених балабушках ворожили у новорічну ніч і на Андрія. Воду для тіста слід було принести від колодязя ротом. При цьому хлопці смішили дівчат, щоб ті випустили з рота або проковтнули воду. Нарешті, принісши воду, дівчата замішували нею тісто, випікали балабушки та, поклавши декілька на низенькому ослоні, впускали голодного собаку. Чию балабушку собака з'їдав першою, та з дівчат першою повинна була вийти заміж. Інший спосіб ворожіння полягав у тому, щоб з'їсти на ніч пересолену балабушку, тоді присниться суджений, який принесе дівчині напитися.
Аналогією балабушким були пампушки.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Бануш — страва типу мамалиги. Свіжозібрані вершки кип'ятили, солили, обварювали в них кукурудзяне борошно 20-25хв не мішаючи, знімали з вогню й ретельно розтирали, доки на поверхні не виступало масло. Потім солили, розбивали 1 жовток, додавали 1 ложку цукру і 1 ложку масла. Виготовляли бануш переважно у гірських районах та передгір'ях Карпат головним чином на свята для гостей. Їли з бринзою, сиром.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ — одна з найпопулярніших українських страв. На Україні існувало три різновиди борщу.
Перший, червоний, найулюбленіший, готували з капустою, буряком, морквою, петрушкою (пастернаком), пізніше — з картоплею. У святкові чи недільні дні борщ варили на м'ясній юшці (із свининою чи птицею), в будень — затовкували або засмажували салом із часником та цибулею. Для бощу звичайно заквашували червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною. Гостроти борщу додавав червоний стручковий перець, особливо поширений на Півдні України. Борщ готували з квасолею (Середнє Подніпров'я, Полтавщина, Поділля), на Півдні додавали злегка підсмажене борошно, пшоняну або гречану кашу (затирали борщ), а на Полтавщині — галушки. На Поділлі для закваски борща готували спеціальний квас із запарених житніх висівок — грис. На крайньому заході борщ варили дуже рідкий, лише з буряками, заправляючи засмажкою, а для кисло-солодкого смаку додавали сік свіжих вишень або яблук. У піст борщ варили без сала та м'яса, лише на олії, проте намагалися додати до овочевої юшки гриби, в'ялену, сушену або смажену рибу. Червоний борщ широко вживали не лише як повсякденну обідню страву, але й на Різдво, весілля, хрестини, поминки.

Другий різновид борщу — щавлевий, зелений, або весняний. Його варили з молодим щавлем, кропивою, лободою, листям городнього буряка, засмачуючи юшку круто звареним яйцем і сметаною (сироваткою, маслянкою). Так само як і червоний, щавлевий борщ у піст готували без сала і м'яса, на олії, з грибами та рибою.

Третій різновид борщу — так званий холодний (холодник) — готували виключно влітку. Молодий городній буряк варили, різали соломкою, заправляли квасом-сирівцем, сироваткою (маслянкою, сметаною), додавали зелень петрушки, кропу, цибулі, часнику, по можливості круто зварене яйце. Це був сирий борщ, оскільки варили (та й то окремо) лише буряк. Їли охолодженим, нерідко з вареною картоплею замість хліба.

Спосіб приготування щавлевого і холодного бощу зберігся до наших днів майже без змін. Червоний же борщ отримав для за кваски порівняно нові продукти — свіжі помідори, томатний сік, соус або пасту. Ці додатки поступово витіснили буряковий квас. На Півдні почали додавати до борщу солодкий перець — ротунду.

БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ З М'ЯСОМ
Дрібно нарубані миті кістки варять 3— 4 години, додають м'ясо і варять до готовності. Зварене м'ясо нарізують порціями, а бульйон цідять. Обчищені і промиті буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом. змішують, кладуть у каструлю, додають жир, зібраний з відвару, томат, цукор і тушкують до півготовності. Цибулю. очищені і обмиті корені моркви та петрушки шаткують соломкою і злегка обсмажують на маслі. У проціджений бульйон кладуть нарізану частками картоплю, доводять до кипіння, додають нарізану кубиками свіжу капусту і варять 10—15 хвилин. Потім в бульйон кладуть тушковані буряки, злегка підсмажені разом з цибулею корені, нарізані свіжі помідори, чорний і запашний перець, лавровий лист і підсмажене, розведене відваром, борошно.

Дають 5 хвилин покипіти, заправляють товченим з зеленню петрушки і часником салом, доводять до кипіння і дають настоятися протягом 15—20 хвилин. Подаючи на стіл, у борщ кладуть порцію вареного м'яса, сметану і посипають зеленню петрушки.

На 400 грам м'яса - 400г капусти, 400г картоплі, 250г буряків, по 0,5 склянки томату і сметани, по 1 кореню моркви і пертушки, 1 цибулину, 20г сала, 1 ст. ложка вершкового масла, цукру і оцту, 1-2 зубці часнику, 2 горошини чорного перцю, 1 лавровий листок
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

БОРЩ ЗЕЛЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ
Свинину варять до готовності, нарізують порціями, а бульйон проціджують. Буряки шаткують соломкою, солять, збризкують оцтом, добре розмішують і тушкують до готовності, додаючи цукор і бульйон. Обчищені корені моркви і петрушки та цибулю нарізують соломкою, злегка обсмажують і змішують із злегка підсмаженим борошном. У підготовлений киплячий бульйон кидають картоплю, варять 10—15 хвилин, додають тушковані буряки, підсмажені моркву, петрушку, цибулю і борошно, перебрані, промиті і дрібно посічені шпинат та щавель, запашний перець, лавровий лист, сіль і варять до готовності. В тарілки, розливаючи борщ, кладуть варену свинину, варені яйця, сметану, посипають зеленню кропу і дрібно посіченою зеленою цибулею.

На 500г свинини — 250г буряків, 600г картоплі, по 1 кореню моркви і петрушки, 1 цибулину, по 300г щавлю і шпинату, 1 чайну ложку пшеничного борошна, 2 яйця, 4 ст. ложки сметани, 1 чайну ложку цукру, 1 ст. ложку оцту, З ст. ложки вершкового масла, 2 ст. ложки дрібно посіченої зеленої цибулі, 2 чайні ложки січеної зелені кропу, 1 лавровий листок і 2 горошини запашного перцю.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

БОРЩ ХОЛОДНИЙ БУРЯКОВИЙ
Частину взятих буряків печуть у шкірці, а другу — обчищають і варять у підкисленій оцтом воді. Печені буряки обчищають від шкірки і разом з вареними нарізують соломкою, додають варену нарізану часточками картоплю, заливають змішаним відваром з буряків і картоплі і ставлять у холодне місце. Після остигання в борщ додають нарізану зелену цибулю і варені яйця, обчищені і нарізані шматочками огірки, сіль, цукор і все добре змішують. Розливаючи борщ, в тарілки кладуть сметану і посипають зеленню кропу.

На 800 г буряків — 600 г картоплі, 2 яйця, 200 г огірків, 0.5 склянки сметани, 4 ст. ложки дрібно посіченої зеленої цибулі, 1 ст. ложку дрібно посіченого кропу. 2 чайних ложки цукру, по 3.5 склянки картопляного і бурякового відварів.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

БОРЩ З КВАШЕНИМИ ЯБЛУКАМИ
З кісток, що лишились після приготування другої м'ясної страви, варять бульйон. Нарізані соломкою буряки тушкують до півготовності, додаючи вершкове масло, бульйон, оцет і сіль. У проціджений киплячий бульйон кида-ють нарізану часточками картоплю і доводять до кипіння. Потім додають нарізані соломкою квашені яблука, капусту, тушковані буряки, підсмажені цибулю і борошно, сіль і варять до готовності. Розливаючи борщ, в тарілки кладуть сметану і посипають зеленню петрушки.

На 150 г квашених яблук — 320 г буряків, по 400 г картоплі і свіжої капуст, 1 цибулину, по 1 ст. ложці сметани, вершкового масла, оцту, пшеничного борошна і дрібно посіченої зелені петрушки.

БОРЩ З ГРИБАМИ І ЧОРНОСЛИВОМ
Промиті гриби варять до готовності і дрібно шаткують. До насічених соломкою буряків додають сіль, томат, грибний відвар (1 склянку) і тушкують до півготовності. Дрібно посічені цибулю, корені моркви і петрушки обсмажують на маслі і змішують з підсмаженим борошном. У грибний відвар кидають нарізані капусту і картоплю, доводять до кипіння, додають підготовлені гриби, промитий чорнослив, лавровий лист, перець, сіль, напівтушковані буряки, обсмажені корені і цибулю варять до готовності. Подаючи на стіл, борщ посипають посіченою зеленню петрушки.

На 400 г буряків — 400 г капусти, 500 г картоплі, по 1 кореню моркви і петрушки, 2 цибулини, 0.5 склянки томату, 100 г сушених грибів. 100 г чорносливу,1 ст. ложку вершкового масла, 1 ст. ложку пшеничного борошна, 4 горошини чорного перцю, 2 лаврових листки,1 ст. ложку оцту, солі на смак.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ гетьманський
Поребрину або груднину залити холодною водою, покласти цибулю, перець горошком, лавровий лист і поставити на сильний вогонь, щоб сильно і швидко закипіло. Бульйон процідити, обполоснути м'ясо і поділити його на частини. Покласти у каструлю покришені моркву, корінь петрушки і буряки, залити бульйоном і поставити варити. Коли буряки зваряться, покласти нарізану капусту і посолити. Коли й капуста звариться, додати зварену окремо квасолю з відваром та кілька картоплин. Свіжі або консервовані баклажани стушкувати з маслом, протерти крізь сито і влити у борщ. Дати закипіти, готовий борщ заправити сметаною.
На 400 г яловичини — / цибулина, 125 г моркви, 500 г буряків, 400 г капусти, 400 г картоплі, 250 г квасолі, 250 г баклажанів, 50 г сметани, 50 г жиру, петрушки (корінь), перцю горошком, солі.

Борщ київський
Яловичину заливають буряковим квасом і гарячою водою, варять до готовності. М'ясо нарізують шматочками, а бульйон проціджують. Помиті помідори нарізують, припускають на маслі і протирають крізь сито. Буряки шаткують соломкою і тушкують з дрібно порубаною баранячою грудинкою, додаючи прозорого бульйону. Цибулю і корені моркви, петрушки та селери шаткують і злегка обсмажують на маслі. Сало товчуть з сирою цибулею і зеленню петрушки.

У проціджений киплячий бульйон кидають нарізану кубиками картоплю, шатковану капусту і варять 10 хвилин. Потім кладуть тушкований буряк разом з бараниною, злегка обсмажені корені, цибулю, томат, нарізані кислі яблука, зварену квасолю, товчене сало, лавровий лист, червоний перець, сіль, вливають квас і варять до готовності картоплі і капусти.

У тарілки з борщем кладуть м'ясо, сметану і посипають січеною зеленню петрушки.

На 200 г яловичини і 200 г баранини — 400 г свіжої капусти, 400 г картоплі, 250 г буряків, 2 ст. ложки квасолі, 1/2 склянки томату-пюре, 2 кислих яблука, 2 помідори, 1/2 склянки сметани, 2 ст. ложки вершкового масла і 1 ст. ложку дрібно нарубаного сала, по 1 кореню моркви і петрушки, 1/2 кореня селери, 1 цибулину, 1 ст. ложку дрібно посіченої зелені петрушки, 1/2 л бурякового квасу і 1 1/2 л гарячої води, червоного перцю, 1 лавровий листок.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ полтавський
Підготовлену курку чи гуску варять до готовності. Нарізані соломкою буряки тушкують до півготовності, додаючи бульйон і оцет. Нарізані соломкою корені моркви і петрушки злегка обсмажують з цибулею і змішують з томатом. У проціджений киплячий бульйон кладуть нарізані кубиками картоплю і капусту, варять 10—15 хвилин, додають напівтушковані буряки, обсмажені з цибулею корені, товчене з зеленню петрушки сало, варять до готовності і дають настоятися 15—20 хвилин.

Приготування галушок. У киплячу воду засипають третину просіяного підсушеного гречаного борошна, добре розмішують і знімають з вогню. Після охолодження додають яйце, решту борошна і вимішують. Потім тісто потроху набирають столовою ложкою, кидають у підсолену воду і варять до готовності.

Подаючи на стіл, у борщ кладуть м'ясо (куряче або гусяче), галушки, сметану і посипають зеленню петрушки.

На 600 г гусятини чи курятини — 400 г капусти, 400 г картоплі, 300 г буряків, 120 г гречаного борошна, 40 г сала, 20 г вершкового масла, по 1/2 склянки томату і сметани, по 1 кореню моркви і петрушки, одну цибулину, ½ яйця.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ волинський
Кістки відокремлюють від м'яса, дрібно рубають, кладуть у каструлю, заливають холодною водою, ставлять на плиту і варять бульйон. Коли відвар закипить, кидають м'ясо, варять його до готовності, виймають і ріжуть на порції. Кістки варять ще 2—3 години, а потім відвар проціджують. Нарізані соломкою корені моркви і петрушки та ріпчасту цибулю злегка підсмажують. Обчищені і помиті буряки варять до півготовності і нарізують соломкою. Промиті свіжі помідори нарізують кубиками, підсмажують з жиром і протирають крізь волосяне сито. У проціджений бульйон кладуть нарізану капусту і напівзварені буряки, варять 10—15 хвилин, додають злегка підсмажені корені і цибулю, протерті помідори, лавровий лист, запашний перець, сіль і все добре кип'ятять.
Розливаючи, в тарілки кладуть по куску нарізаного вареного м'яса, сметану і посипають дрібно посіченою зеленню петрушки.

На 400 г м'яса — 800 г свіжої капусти, 4 помідори, по. 1 кореню моркви і петрушки, 2 ст. ложки вершкового масла, 250 г буряків, 1 цибулину, 2 горошини запашного перцю, 1 лавровий листок, 2 л води.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ галицький
З кісток, що лишились після приготування других страв, варять бульйон. Нарізують шматочками буряки і тушкують їх з томатом і буряковим квасом. Одночасно окремо злегка обсмажують ріпчасту цибулю, корені моркви і петрушки та борошно.
У проціджений бульйон кидають дрібно нарізані буряки, капусту, нарізану кубиками картоплю і варять 10—15 хвилин, потім додають тушковані буряки, підсмажені моркву, петрушку, цибулю і борошно, лавровий лист, запашний перець, сіль і варять до готовності. За 10—15 хвилин до подавання на стіл у готовий борщ вливають переварений буряковий квас.
Розливаючи борщ, в тарілки кладуть сметану.

На 400 г свіжої капусти і 400 г буряків — 500 г картоплі, по 1 кореню моркви і петрушки, 1 цибулину, 3 ст. ложки томату-пюре, 2 чайних ложки борошна, по 2 ст. ложки вершкового масла і сметани, 1/2 склянки бурякового квасу, 1 лавровий листок, 2 горошини запашного перцю, 2 л води.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ з м'ясними галушками
В обчищені нашатковані столові буряки вливають буряковий квас, добре змішують, додають 8 склянок звареного з кісток бульйону, солять, добре кип'ятять, проціджують крізь сито і добре віджимають буряки.
Підготовлене для галушок м'ясо пропускають через м'ясорубку, додають розмочену в молоці і віджату булку, сіль, вдруге пропускають через м'ясорубку і заправляють сирими яйцями. З підготовленої м'ясної маси виробляють м'ясні галушки і варять у підсоленій воді до готовності.

Подаючи на стіл, в борщ кладуть приготовлені галушки і посипають зеленню петрушки.

На 400 г м'яса. — 800 г буряків, 80 г булки, 1/2 склянки молока, 1 яйце, 2 склянки бурякового квасу.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ з патрохами
Очищені і добре промиті потрухи (шийка, крильця, шлунок, серце, печінка) варять до готовності, додаючи частину взятих коренів. Бульйон проціджують, а потрухи нарізують невеликими шматочками.
Нарізані соломкою буряки тушкують до готовності, додаючи томат, сіль і частину взятого квасу. Цибулю і решту коренів нарізують соломкою, злегка обсмажують і змішують з підсмаженим борошном.
У бульйон, в якому варились потрухи, кидають нарізані картоплю і капусту, доводять до кипіння, додають підготовлені буряки, корені з цибулею і борошном, квас, сіль, варять до готовності.
Подаючи на стіл, в борщ кладуть потрухи, сметану і посипають зеленню петрушки.

Примітка. Печінку птиці варять окремо від інших потрухів, а бульйон від неї не використовують.

На 600 г потрухів птиці — 320 г буряків, 400 г свіжої капусти, 1/2 кореня петрушки, 3 корені моркви, 2 ст. ложки вершкового масла, по 1 /2 кореня пастернаку і селери, 1 цибулину, 400 г картоплі, 3 склянки хлібного квасу, 12 склянки томату-пюре, 1 ст. ложку пшеничного борошна, 4 ст. ложки сметани, 1 ст. ложку дрібно посіченої зелені петрушки.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ львівський
3 кісток, що лишились після приготування другої страви, варять бульйон і проціджують його. Промиті буряки варять у шкірці до півготовності, додаючи оцет, обчищають шкірку, нарізують соломкою і тушкують з томатом 20—30 хвилин. У проціджений бульйон кидають чищену, нарізану картоплю, кип'ятять, додають підготовлені буряки, цукор, лавровий лист, перець, сіль, злегка обсмажені моркву, петрушку та цибулю і варять до готовності. У готовий борщ вливають навар з буряків.
Розливаючи борщ, в тарілки кладуть ошпарені окропом і нарізані дрібними кусочками сосиски, сметану і посипають зеленню петрушки.

На 600 г буряків — 500 г картоплі, по 1/2 кореня моркви і петрушки, 2 ст. ложки томату-пюре, 1 цибулину, 1 1/2 ст. ложки вершкового масла, 2 ст. ложки сметани, 1 чайну ложку цукру, 2 ст. ложки оцту, 2 горошини чорного перцю, 1 лавровий листок, 1 ст. ложку дрібно посіченої зелені петрушки.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ с карасями
Промиті гриби варять до готовності, відкидають на сито, шаткують соломкою, а відвар проціджують. Квасолю попередньо розмочують і варять до півготовності. Обчищені і промиті корені моркви, петрушки, пастернаку і ріпчасту цибулю нарізують соломкою і злегка обсмажують. Буряки шаткують соломкою і тушкують разом з томатом і буряковим квасом до півготовності. У киплячий грибний відвар засипають напівтушені буряки, нарізану часточками картоплю, обсмажені цибулю і корені, шатковану капусту, зварені гриби, квасолю з відваром, підсушене борошно, лавровий лист, запашний перець, солять і варять до готовності овочів.

У готовий борщ кладуть смажені карасі і доводять його до кипіння. Розлитий в тарілки борщ посипають нарізаною зеленню петрушки.

На 500 г свіжих карасів — 400 г свіжої капусти, по 1 кореню моркви, петрушки і пастернаку, 400 г картоплі, 1 цибулину, 250 г буряків, по 1/2 склянки квасолі і томату-пюре, 2 1/2 ст. ложки оцту або 1 склянку бурякового квасу, 20 г сушених грибів, 1 ст. ложку пшеничного борошна, 2 1/2 ст. ложки олії, 2 лаврових листки, 3 горошини запашного перцю, 1 ст. ложку дрібно посіченої зелені петрушки.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Борщ чернігівський
Кістки відокремлюють від м'яса, дрібно рубають, кладуть у каструлю, заливають холодною водою, ставлять на плиту і варять бульйон. Коли відвар закипить, кидають м'ясо, варять його до готовності, виймають і ріжуть на порції. Кістки варять ще 2—3 години, а потім відвар проціджують.
Обчищені і помиті буряки шаткують соломкою і тушкують. Нарізані корінь петрушки і ріпчасту цибулю трохи обсмажують. Окремо варять до готовності квасолю. У проціджений бульйон кидають нарізану частками чищену картоплю, доводять до кипіння, кладуть нашатковану соломкою капусту і варять 15— 20 хвилин. Потім додають нарізані кубиками обсмажені кабачки, нарізані кусочками яблука і свіжі помідори, зварену квасолю, тушкований буряк, підсмажені петрушку і цибулю, лавровий лист, запашний перець, сіль і варять до готовності.
Розливаючи, в тарілки кладуть по куску вареного м'яса, сметану і посипають зеленню петрушки.

На 400 г м'яса — 400 г свіжої капусти, 400 г картоплі, 240 г буряків, 1 кабачок середньої величини, 1/2 склянки квасолі, 2 кислих яблука, 2 помідори, 1/2 склянки томату, 1/2 склянки сметани, 2 ст. ложки вершкового масла, 1 цибулину, 1 корінь петрушки, 1 лавровий листок, 2 горошини запашного перцю.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Вареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання могла бути пісною чи скоромною — залежно від християнського календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшоняну чи гречану кашу й навіть борошно. Борошняна начинка була типовою для Полтавщини та Південної Чернігівщини. Для цього підсмажували сало, доки воно не перетворювалось на суху жовту шкварку, і у киплячий смалець, розмішуючи, додавали борошно.
До вареників із сиром, фруктами чи ягодами додавали сметану або ряжанку. Запивали їх холодним свіжим або кислим молоком. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: Щоб повна була завжди, як вареник. У цих випадках вареники символізували продовження роду.

ПРИГОТУВАННЯ ТІСТА ДЛЯ ВАРЕНИКІВ:

Тісто для вареників приготовляють з пшеничного борошна, води, яєць і солі. Причому воду слід брати холодну, а не теплу, оскільки холодна вода довше тримає вологу, тісто довго не висихає і при виготовленні, вареників добре злипається. Тісто ж повинно бути середньої густоти, бо густе тісто важко розкачувати, а також важко ліпити з нього вареники.Щоб зліпити вареник напівокруглої форми, з розкачаного тіста склянкою вирізують круглі коржики, кладуть на середину начинку і зліплюють напівкруглі краї вареника.
Зліплені вареники кладуть у таку кількість підсоленої киплячої води, щоб вони могли вільно варитися. Вареники вважаються готовими, коли вони після 5—6 хвилин варіння спливуть на поверх­ню води. Після цього шумівкою виби­рають їх у друшляк, дають стекти воді, а потім перекладають у сотейник або каструлю, поливають розігрітим вершко­вим маслом і злегка струшують, щоб ва­реники покрились жиром і не прилипа­ли один до одного. Залежно від того, з яким фаршем приготовлені вареники, при подачі на стіл їх поливають маслом, посипають цукром або окремо подають сметану
Для виготовлення тіста для вареників на 3 склянки пшеничного борошна — 0.75 склян­ки води, 1 яйце, 0.5 чайної ложки солі.

Вергуни — просте печиво, нехитрі ласощі, які виготовляли із прісного тіста на яйці й сироватці або маслянці. Тісто для вергунів розкачували у тонкий корж, різали на прямокутники чи ромби, у яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи двічі і смажили у киплячій олії до золотавого кольору. Робили вергуни й іншої форми: тонкі пластівці з тіста змащували олією і згортали рулетом, а потім пекли у негарячій печі, однак перевагу віддавали вергунам, виготовленим у перший спосіб.
Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників і щедрувальників, баби-повитухи для онуків. Робили їх і у свята, які припадали на піст.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Галушки — типова для української кухні страва. Прісне тісто, замішане на воді чи сироватці з яйцем, розкачували качалкою, щоб товщина коржа була 1-1,5 см. Різали тісто смугами шириною 2-3 см, потім відщипували від кожної невеликі шматочки і кидали в підсолений окріп (кипляче молоко, м'ясну або овочеву юшку). Це були щипані, або рвані галушки. Коли ж від тіста шматочки не відривали, а відрізали ножем, виходили різані галушки. Тісто для галушок найчастіше готували з пшеничного або пшенично-гречаного борошна. Варені на воді галушки зціджували й заправляли засмажкою з цибулею на олії чи салі. Варені на молоці або у юшці галушки їли разом з рідиною. Галушки з гречаного борошна дещо відрізнялися за способом виготовлення. Гречану муку розколочували водою з яйцем до густини сметани, потім, змочивши у воді ложку, брали тісто й обережно опускали в окріп. Коли тісто спливало, галушки виймали лозяним друшляком.
Галушки готували майже щодня, здебільшого на вечерю. Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною. Широко популярні й сьогодні, галушки поряд із борщем є певною мірою символом української національної кухні.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Гарбузова каша. Гарбузи вирощували у кожному без винятку селянському господарстві. Печений або варений гарбуз споживали майже цілорічне — завдяки можливості тривалого зберігання. Гарбузову кашу готували у такий спосіб: очищений від насіння та шкірки гарбуз різали на невеликі шматки, заливали коров'ячим, а в піст маковим чи конопляним молоком і варили до готовності. Приварене пшоно з'єднували з вареним гарбузом в однаковому співвідношенні, розмішували й запікали. Готували гарбузову кашу і запечену з яйцями — запіканку, бабку.
Запечена гарбузова каша була атрибутом недільного меню, а звичайну готували на повсякдень. У наші дні гарбузова каша роблять також із рисом або манною крупою.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Голубці. Пшоно (на правобережній частині Півдня України, Південному Поділлі, у Карпатах — кукурудзяні крупи, на Полтавщині — гречку) злегка приварювали, змішували з підсмаженою цибулею, свинячими шкварками, а у свято — з сирим м'ясним фаршем, додавали спецій та начиняли цією сумішшю запарені свіжі або квашені капустяні листки. Навесні капусту заміняли молодим листям червоного буряка, а на південному заході — молодим листям винограду Потім голубці злегка підсмажували, складали у горщик, заливали — у піст водою навпіл із квасом, у м'ясоїд юшкою на кістках чи м'ясі, додавали сметани і ставили у добре витоплену піч. Голубці вважалися готовими, коли капуста ставала м'якою.
На Лівобережжі та Півдні голубці робили великі, на цілий капустяний лист, а у Подністров'ї та Карпатах листя ділили на декілька часток (господиня, яка робила великі голубці, вважалася там ледачою). Полтавські куховарки віддавали перевагу великим голубцям за те, що вони соковитіші. Голубці готували на повсякдень, але у більшості районів Правобережжя, крім Полісся, вони входили й до складу святкового меню. З 20—30-х років нашого століття голубці почали начиняти рисово-м'ясною сумішшю, а тушкувати, додаючи замість квасу томатний сік, соус чи пасту.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Горохляники (горохв'яники, хоми, горохові млинці) — досить поширена страва. Горох розварювали, розтирали кописткою, доки не утворювалася однорідна пюреподібна маса, злегка охолоджували і додавали 2-3 ложки пшеничного або житнього борошна. Смажили на добре розігрітій сковороді — у піст на олії, у м'ясоїд на смальці. Їли зі шкварками, товченим часником, олією, сметаною. З 50-х років горохляники почали виходити з ужитку.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Гречаники — гречані млинці або перепічки. Тісто для гречаних млинців готували з хлібною закваскою чи дріжджами, додаючи не менше чверті житньої або пшеничної муки, яйце і сироватку (молоко, воду). Тісто розмішували як для оладок, давали йому добре зійти, а потім смажили великі — на всю сковороду — гречаники. Їли зі шкварками, молоком, кисляком, сметаною.
Гречаники-перепічки робили з крутішого вчиненого тіста, випікаючи їх на сковороді. Вони слугували замінниками хліба, якщо його не вистачало до нової випічки. З такого самого тіста у керамічних кухликах пекли й гречані стовбуни, які також заміняли хліб.
Де-не-де на Полтавщині гречаники називали вареники із гречаного борошна. У сучасній кухні гречаники зустрічаються рідко.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Деруни (драники, драчаники, терчаники) користувалися великою популярністю у народній кухні, особливо у північних районах України. Сиру картоплю терли на тертушці, зливали зайву рідину, додавали ложку-дві білого борошна чи картопляного крохмалю, яйце, терту сиру цибулину, ретельно розмішували і смажили оладки на олії чи смальці. У деруни іноді клали начинку — у м'ясоїд сир із сирим яйцем або січене м'ясо (варене, а то й сире), у піст — підсмажені на олії з цибулею гриби або просто смажену цибулю.
Віддавали перевагу дерунам із сметаною або ряжанкою. Іноді додавали білий сметанний соус із підсмаженою цибулею та грибами, заправлений підсмаженим борошном. Нерідко готові деруни (переважно без начинки) складали у макітру чи горщик, заливали сметаною і ставили у гарячу піч.
Споживали цю смачну й корисну страву на сніданок або вечерю, найчастіше — у неділю. Деруни і нині є улюбленою повсякденною стравою.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Драглі (дріглі, холодець, холодне, гишки, студенець) — одна з найпопулярніших м'ясних страв. Свинячі (телячі, яловичі) ноги (гомілку) варили, поки м'ясо не відставало від кісток. Під кінець варіння в юшку додавали коріння петрушки, пастернаку, моркву, а також цибулю, перець, сіль. Відокремивши м'ясо від кісток і розклавши його по мисках, заливали юшкою, заправляли тертим часником і ставили у холодне місце. За декілька годин драгалі застигали у желеподібну масу. До них обов'язково готували гострий соус(хрін). Коріння багаторічного хріну очищали, терли на дрібній тертушці, додавали тертий свіжий буряк і оцет або тертий квашений буряк і буряковий квас, цукор і сіль. Хрін повинен був вражати своєю гостротою.
Драгалі готували звичайно лише тоді, коли забивали худобу: на Різдво, Великдень, на весілля, хрестини, похорон. Ця страва входила до складу обов'язкових в урочистій народній трапезі.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Душенина. М'ясо (найчастіше свинину) різали на середньої величини шматки, обвалювали в борошні, складали у горщик, заливали окропом, нерідко сироваткою або сметаною, іноді до юшки додавали сирівець, клали сиру цибулю, моркву, спеції, сіль і тушкували до готовності. Їли з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи підливою. Іноді душенину готували разом із картоплею.
Душеника була досить поширена, здебільшого у святковій трапезі. Без неї (або без печені) не обходилося і не обходиться досьогодні жодне весілля, хрестини, інші свята.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Заєць або український хлібець
Треба мати: 1 кг свинини та 0,5 кг яловичини, 4 яйця, З цибулини, панірувальні сухарі (100 г), по столовій ложці крохмалю та манної крупи.
М'ясо змолоти на м'ясорубці. Збити яйця та підсмажити на олії цибулю. Панірувальні сухарі розвести на молоці або воді. Зробити однорідну масу, додати крохмаль та крупу. Покласти за смаком сіль, перець, розмарин, приправи. Фарш гарно вимісити, зробити з нього хлібець, викласти на деко, змащене жиром або олією зверху помастити яйцем, (посипати кмином).
Духовку розігріваємо до 200*С. Випікати 45-60 хвилин. Готовність перевіряємо звичайним сірником. Проколюємо, якщо сірник чистий і смачний запах наповнив вашу кухню хлібець-заяць готовий.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Затірка — одна з найдавніших страв, поширених серед слов'янських народів. Круте підсолене пшеничне на яйцях тісто розтирали з мукою у дерев'яних ночовках дерев'яною ложкою, кописткою або рукою доти, доки не утворювалися кульки розміром з горошину чи квасолину. Їх варили в окропі або молоці, іноді у м'ясній юшці. Затірка вважалася готовою, коли тісто спливало. Страва мала борошнисту консистенцію. Споживали її з олією, маслом, смальцем, із засмажкою та й без додатків. Затірка (як і подібні за простотою виготовлення та високою калорійністю галушки) готували на Україні майже щодня.
У наші дні цю страву готують вже не так часто і переважно лише на території Полтавщини та Середнього Подніпров'я.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Зрази — один із різновидів картопляників чи оладків. Найпопулярнішими були картопляні зрази. Січену телятину або дрібно різану свинячу підчеревину замішували з підсмаженою цибулею, сіллю та спеціями, потім додавали добре розтерту варену картоплю, яйце, вимішували до утворення однорідної маси, виробляли невеличкі котлетки і смажили їх на олії чи смальці. М'ясо чи сало не були обов'язковим інгредієнтом зраз — до картоплі додавали січені смажені гриби, просто смажену цибулю або січену смажену рибу.
Картопляні зрази (як і картопляники) готували переважно на Поліссі (правобережна частина). У Східній Галичині, на Поділлі, Київщині зрази робили з борошном, кашами. Подавали до них сметану чи сметанний соус, ряжанку, молоко.
Зрази з м'ясом готували лише у святкові дні; з грибами, рибою, цибулею — у будні, частіше на вечерю. У наші дні зрази лишаються популярною стравою.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Зубці готували з пророщеного (окільцьованого) ячменю, який висушували, підсмажували й варили, як кашу. Зубці (як і путря, кваша, тобто страви з використанням солоду) мали солодкуватий смак і вважалися ласощами. Наприкінці XIX ст. вийшли з ужитку.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Капусняк (капуста засипана, капуста з пшоном) — друга за значенням після борщу рідка овочева страва. Квашену капусту дрібно сікли, заливали окропом і варили з картоплею, морквою та пшоном. У готовий капусняк клали засмажену на салі цибулю і ще раз проварювали. Особливо цінувався капусняк, зварений на м'ясній юшці з жирної свинини — грудини, поребрини. Його варили частіше у період зимових (різдвяних) М'ясниць. Капусняк, як і борщ, заправляли перцем. Навесні та влітку, коли запаси квашеної капусти вичерпувалися, капусняк варили із свіжої капусти, додаючи для смаку сирівець. У піст цю страву робили пісною, на олії.
У першій половині XX ст., коли почали культивувати помідори, на заправку капусняка почали використовувати томатний сік, морс.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

БОГРАЧ – МАДЯРСЬКИЙ ГУЛЯШ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ

Спочатку був простий казан…

Ви коли-небудь пробували справжній бограч-гуляш (Bogracs), зварений на відкритому вогнищі в спеціальному казанку!? Гуляш, з м’яким присмаком диму та пікантним відтінком мадярської паприки; диво-суп, який готується з декількох сортів м’яса, угорських спецій з додаванням магічних коренів і трав!?

Майстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність. Та впродовж цієї еволюції, незмінним залишалося завжди одне – традиції, які передавалися з покоління у покоління та прадавні кулінарні секрети, завісу таємничості яких прийшов час привідкрити.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

И никогда не берите бограч в ресторанах Прикарпатья - не умеют готовить. Только в Закарпатье!

Mari Silk пише:

не берите бограч в ресторанах Прикарпатья - не умеют готовить. Только в Закарпатье!

...ты знаешь, Мариночка, если вдруг я приеду в ваши края, то я буду пробовать всё, не смотря где я, в Прикарпатье или Закарпатье, но за пораду велике [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Салат з чорносливом і буряком пісний

Цей український салат зазвичай подають з майонезом, але він добрий і як[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання] - з часником і горіхами. Також його можна просто перетерти на дуже дрібній тертці і подавати мов паштет - на хліб. Ми так не пробували, але я дуже часто такий варіант зустрічала в мережі, кажуть - смачний.

Салат з буряка з чорносливом і горіхами: крок за кроком

Нам знадобиться:

• 2 середні буряки
  
• 100 г грецьких горіхів
  
• 1,5 склянки чорносливу
  
• 5 зубків часнику
  
• 4 столові ложки олії
  
• Сіль і чорний перець
  

1. Буряк відварюємо у 1 літрі води з 1 ч ложкою оцту до м'якості (провіряємо вилкою, якщо протикається - готова)
Оцет дозволяє буряку зберегти колір. Солити, до речі, не обов'язково, буряк містить досить багато натрію
2. Грецькі горіхи товчемо у ступці або січемо ножем.
3. Чорнослив замочуємо в окріп на 10 хвилин, зціджуємо і подрібнюємо ножем або в комбайні, що дрібніше то краще. Він додає салату потрібної кислинки, тому мусить бути розподілений більш-менш рівномірно.
4. Часник пропускаємо через часничницю, змішуємо з олією, сіллю і перцем. Настоюємо хвилин 5.
6. Тим часом чистимо буряк і нарізаємо його на тонку соломку (або натираємо на тертці).
7. Змішуємо його з горіхами та чорносливом, заправляємо часничною олією і даємо салату трохи настоятися - хвилин 15.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Закарпатські пасулі (квасоля) "дзьобачки" а-ля лобіо


[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]Якщо закарпатську квасолю "дзьобачки" приготувати з грузинськими спеціями, вийде лобіо - дуже пряна "гаряча" зимня [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]. Не дуже фотогенічна, але при цьому смачна і ситна. Готувати її просто, потрібно тільки не забути заздалегідь придбати спеції, замочити квасолю і заморозити кілька пучків зелені (ну або купити свіжої)

Закарпатська квасоля а-ля лобіо: крок за кроком

• 400 г червоної квасолі
  
• 1 велика цибулина
  
• Пучок петрушки, кропу і базиліку (свіжі або заморожені)
  
• 3 ст ложки олії
  
• 3 ложки грузинської або кавказької аджики (можна купити нашу, продається в супермаркетах)
  
• 2 ложки томат-пасти або протертих помідорів
  
• Сіль, чорний перець
  
• 1 ч ложка меленого коріандру,
  
• 1 ч ложка хмелі-сунелі
  
• 1 ч ложка сушеного базиліку
  

1. Квасолю замочуємо звечора. Цей процес розм'якшує боби і дуже зменшує тривалість варіння. Потім відварюємо її до готовності, кілька разів змінюючи воду: закипіло - злили, закипіло - злили. В третій воді готуємо квасолю до напівготовності. Вимикаємо вогонь і залишаємо квасолю у відварі.
2. Окремо у казані або товстостінній каструлі обсмажуємо посічену цибулю до прозорості разом з сухим базиліком, коріандром і хмелі-сунелі. Сухі трави зазвичай потрібно саме обсмажувати, щоб вони відкрили свій аромат.
3. Засипаємо дрібно посічену зелень петрушки і кропу. Свіжий (або морожений) базилік тепер не додаємо. Все перемішуємо і тушкуємо, доки зелень не пом'якне.
4. Додаємо аджику і томатну пасту. Все разом тушкуємо хвилини три-чотири, додаємо всю квасолю і відвар (відвару стільки, щоб покривав квасолю на 2 пальці). Все разом тушкуємо до м'якості квасолі. Солимо, перчимо і посипаємо дрібно посіченим зеленим базиліком
Загалом як у лобіо, так і в закарпатських дзьобачках допускається, щоб частина квасолі трохи розварилася і надала страві наваристості. Іноді всю її навіть трохи притовкують товкачкою.