Вивчення впливу обрізання кігтів у несучок на їх ріст, життєздантість і показники продуктивностіУ кліткових батареях відбувається надлишковий ріст кігтів у курей, які спричиняють пошкодження птиці (садно, подряпини), що, в свою чергу, провокує розкльовування і канібалізм. Крім того, це затрудняє відловлювання і вивантаження птиці з кліток, нерідко призводить до травм рук обслуговуючого персоналу.
З метою вивчення впливу обрізання кігтів на ріст, розвиток, життєздатність і продуктивність курей промислового стада, що утримувалися в кліткових батареях, було проведено практичний дослід. Для цього сформували 4 групи курей, яким обрізання кігтів провели у добовому віці методом часткової ампутації пальців (по дистальній фаланзі) ніг. У першій контрольній групі обрізання кігтів не проводили, у 2-й – провели обрізання кігтів середніх пальців, у 3-й – середніх і задніх пальців, курям 4-ї групи обрізали кігті на всіх пальцях.
Птицю всіх груп з добового до 16-тижневого віку вирощували у кліткових батареях, далі перевели у кліткові батареї для утримання дорослого поголів'я. Інші умови утримання були аналогічними для всіх груп.
Вирощування молоднякуЗа результатами досліджень за перші 19 тижнів вирощування встановлено найвищу збереженість ремонтного молодняку третьої групи (95,4%), яка була більшою на 1,9-6,5%, ніж в інших групах. У той же час, найменший відсоток збереженості курчат визначено у четвертій групі (88,9%), що на 4,6% нижче, чим в контролі.
В динаміці визначено живу масу молодняку в процесі вирощування. Відмічено відставання курчат дослідних груп від контрольних за живою масою з добового до 8-тижневого віку. Однак далі з 10-го по 16-й тиждень тенденція кардинально змінилася, і молодняк 3-ї та 4-ї груп навіть мали перевагу над контролем на 2,8-5,0%. Проте, у 19-тижневому віці різниця між групами за живою масою нівелювалася і кури різних груп мали подібні значення цієї ознаки.
Прослідкували зміну і кількість махових пір'їн на крилах. До 12-тижневого віку за кількістю махових пір'їн першого порядку, що змінилися, групи відрізнялися незначно, але у 16 та 19 тижнів відмічено відставання курчат третьої і четвертої груп. Це, ймовірно, було пов'язано з більш ранньою, ніж в інших групах, яйцекладкою. Як відомо, з моменту знесення першого яйця ювенальне линяння зупиняється.
У 19-тижневому віці найвища однорідність стада за живою масою зареєстрована в четвертій групі (88,0%) – на 4-13% вище, ніж в інших, тоді як найменша однорідність за цієї ознакою була в першій контрольній групі (лише 75,0%).
Більш високий діловий вихід молодок у 16 тижнів відмічено у першій та третій групах (93,5%) – на 4,6% вище, ніж у другій та четвертій (88,9%).
По витраті корму на 1 голову за добу групи курей практично не відрізнялися.
Обрізання кігтів сприяло зниженню затрат часу на відловлювання і виймання з кліток молодок (при переводі у приміщення для дорослих курей) на 6,2-41,9%. При цьому зі збільшенням кількості пальців, підданих обрізці кігтів, показник знижувався.
До моменту початку яйцекладки (19 тижнів) за абсолютною і відносною масою печінки, м'язового і залозистого шлунків, селезінки, яєчнику і яйцеводу, а також довжині яйцеводу молодок третя група переважала всі інші. Однак вірогідна різниця за масою залозистого шлунка відмічена тільки порівняно до контролю.
Продуктивність несучокДослідили продуктивність дорослих курей дослідних груп. Результати, отримані за продуктивний цикл курей, показали, що за період 20-64 тижні життя найвища збереженість поголів'я самок була у третій групі (96,7%) – на 4,3-7,8% вища, чим в інших. Тоді як, найнижча збереженість поголів'я курей спостерігалася у четвертій групі (88,9%), що нижче на 3,5% контрольного значення (92,4%).
У 22-тижневому віці за живою масою кури всіх дослідних груп мали дещо більшу живу масу (на 1,3-2,0%, 1850-1864 г), ніж контрольні ровесниці (1827 г). А у 36- та 52-тижневому віці, вже навпаки, відставали від контролю відповідно на 1,1-49% (1817-1891 г проти 1912 г) та 1,7-6,9% (2027-2140 г проти 2177 г). У віці 64 тижні у всіх групах жива маса курей була практично подібною (2160-2183 г), за винятком незначного відставання самок третьої групи (2120 г), що, можливо, пов'язано з більш високою несучістю птиці.
Обрізання кігтів в добовому віці курям третьої і четвертої груп сприяла ранньому досягненню статевої зрілості самок. Так, у птиці указаних груп на 4-6 діб раніше (135-137 діб) за контрольних (141 доба) аналогів з'явилося перше яйце, а також набагато раніше досягнула 5-, 25-, 50-, 75- та 95% інтенсивності яйцекладки.
У курей, за обрізання їх кігтів на пальцях, відмічено більший показник несучості на початкову і середню несучку – у третій (259,1 яєць, 265,2 яєць) і четвертій (247,2 яєць, 263,4 яєць) групах він більший відповідно на 9,2-21,1 яєць (або 3,9-8,9%) та 18,3-16,5 яєць (або 6,7-7,4%) порівняно до контролю.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]За продуктивний період за середньою масою яєць кури дослідних груп (63,71-64,02 г) вірогідно поступалися контрольним (64,41 г). Але, якщо взяти до уваги вихід яєчної маси на початкову і середню несучку, то, у даному випадку, вони мали перевагу, що пов'язано з більш високою несучістю. Найбільш високий вихід яєчної маси на початкову несучку у курей третьої групи (16,6 кг) – на 1,3 кг більше, ніж в інших дослідних групах (15,4-15,7 кг), і на 0,9 кг порівняно до контролю (15,3 кг).
У дослідних групах отримано більшу кількість яєць категорії «вища» – на 0,7-1,0%, першої категорії – на 1,4-3,4% порівняно до контролю. За кількістю пошкоджених яєць групи суттєво не відрізнялися.
Витрати корму на 1 голову за добу у всіх групах знаходилися практично на одному рівні – 116-117 г. На виробництво 10 яєць кури дослідних груп витрачали 1,36-1,43 кг, тоді як контрольної – 1,44 кг. Найменші витрати відмічено у птиці третьої-четвертої груп (відповідно 1,36 та 1,37 кг), що менше контролю на 5,6-4,9%. На отримання 1 кг яєчної маси кури контрольної групи витрачали 2,23 кг, тоді як другої – 2,22 кг, третьої – 2,12 кг, четвертої – 2,13 кг. Тобто, у дослідних групах витрати корму на 1 кг яєчної маси були меншими на 0,4-4,9%, особливо у птиці третьої та четвертої груп.
Проведено забій курей дослідних груп. Результати анатомічного розбирання тушок показали, що у 36-, 52-, 64-тижневому віці за абсолютною і відносною масою внутрішніх органів і довжині яйцеводу кури різних груп відрізнялися неістотно, за виключенням третьої і четвертої груп, які у 36 тижнів вірогідно переважали контроль за довжиною яйцеводу, а в 52 тижні відставали за абсолютною і відносною масою селезінки.
У середньому за продуктивний період не визначено істотних відмінностей між групами курей за абсолютною і відносною масою білку (40,4-40,8 г та 63,7-64,1% відповідно), жовтку (15,8-16,2 г та 25,0-25,4%) і шкаралупи (6,9 г та 10,8-10,9%); індексу форми яєць (75,6-75,7%); індексу білку (9,3-10,3%) і жовтку (44,7-45,7%); товщині шкаралупи (357,8-362,3 мкм).
Аналіз динаміки росту кігтів 2-го і 4-го пальців курей у 22-тижневому віці показав, що довжина указаних кігтів у птиці другої і третьої груп була меншою, ніж в контролі, на 4,7-5,9% і 7,3-7,4%; у 36 тижнів – на 4,7-5,0% та 5,2-6,8%; у 52 тижні – на 10,1-13,6% та 11,9-16,9% і в 64 тижні – на 12,2-13,2% та 13,9-15,2% відповідно. Це дає змогу стверджувати, що обрізання кігтів не тільки не стимулює їх ріст на інших пальцях, а навіть дещо пригнічує.
Висновки* Таким чином, проведені дослідження дали змогу заключити: обрізання кігтів середнього і заднього пальців у добовому віці дозволило знизити затрати часу на виловлювання і виймання з кліток молодок на 7,1%,
* значно скоротити вік статевого дозрівання курей,
* підвищити збереженість поголів'я ремонтних молодок на 1,9% і дорослих курей-несучок – на 4,3%,
* підвищити несучість і вихід яєчної маси на початкову несучку відповідно на 8,9% та 8,5%,
* знизити витрати корму на виробництво 10 яєць і 1 кг яєчної маси на 5,6% та 4,9% відповідно.
Колокольникова Т. Обрезка когтей у несушек // Птицеводство. – 2007. - №7. – С. 27-28. 
Задача такая... Нужно сделать секцию для содержания кур-несушек с петухом (для сбора яйца не только пищевого, но инкубационного) под Борковских Барвистых, вопрос остановился на размерах секции. Какая должна быть высота, чтобы петушок с курочкой плодотворно жили и ничего им не мешало?! 
И еще, интересует плотность посадки этой породы. 
Может кто подскажет?
