Пивна дробина в годівлі тварин

Пивну дробину та відходи пивоварного виробництва використовують для годівлі тварин, відколи люди почали варити саме пиво. Проте в організації використання пивної дробини для годівлі тварин є певні труднощі. Тільки деякі сільськогосподарські підприємства, переважно ті, що розміщені неподалік пивних заводів, можуть забезпечити безперебійне постачання свіжої пивної дробини для систематичного введення її в раціон тварин.
Ще одним із чинників, що впливають на обсяги виробництва пивної дробини, а отже, й на її кількість на заводі, є сезон. Пік виробництва пива
майже на всіх пивних заводах нашої країни припадає на літні місяці. У цей час, відповідно, збільшується й кількість відходів цього виробництва, що, своєю чергою, створює певні труднощі для пивних заводів у організації ефективної реалізації пивної дробини натуральної вологості. Висока вартість енергоносіїв унеможливлює висушування пивної дробини до вологості 15–17% і реалізацію останньої як концентрованого корму. Тому одним із запропонованих виходів із ситуації, що склалася, може бути консервування свіжої пивної дробини або ж частково віджатої до вологості 70–60% чи додавання до останньої сировини з нижчою вологістю. Хімічний склад свіжої пивної дробини подано в табл. 1.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Як видно з наведених у табл.1 даних, пивна дробина за 77% вологості (натуральної) має достатню кількість поживних і мінеральних речовин, хоча співвідношення Са до Р становить 0,5, що треба враховувати, складаючи раціон тварин. Згодовують свіжу пивну дробину тваринам у такій кількості:
дійним коровам — до 15 кг*;
великій рогатій худобі на відгодівлі — до 20 кг*;
свиням на відгодівлі — до 5 кг.
* За умови забезпечення тварин доброякісним сіном.

Якість консервованої пивної дробини
За даними болгарських та німецьких науковців, які давно займаються консервуванням як вологого фуражного зерна, так і пивної дробини, існує багато способів консервування вказаної сировини. Фахівці ТОВ “Цитрон-агро”, яке виготовляє біологічні закваски для консервування силосу, та науковці кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П. Д. Пшеничного НАУ провели дослідження з консервування зразків свіжої пивної дробини натуральної вологості (77%) амілолітичним молочнокислим стрептококом (АМС). Після шестимісячного зберігання законсервованих зразків пивної дробини фахівці проблемної лабораторії кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П. Д. Пшеничного дослідили її хімічний склад за натуральної вологості та абсолютно сухої речовини (табл. 2) і визначили енергетичну цінність (табл. 3).
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Як видно з наведених у таблицях 2 і 3 даних, у законсервованій пивній дробині після шестимісячного терміну збереглась достатня кількість поживних речовин порівняно зі свіжою, а ще вона має доволі високу енергетичну цінність, навіть дещо вищу проти кукурудзяного силосу.

Консервування пивної дробини
Пивну дробину можна консервувати у чистому вигляді за вологості 60%. Під час силосування пивної дробини високої вологості для зменшення останньої до силосної маси можна додавати солому, полову чи зелену масу злакових або бобових, співвідношення яких до пивної дробини розраховують, користуючись квадратом Пірсона. Силосують пивну дробину в облицьованих заглиблених і напівзаглиблених траншеях, розміри яких передбачено типовими проектами, або у спеціальних сховищах-траншеях із цегли, збірного залізобетону, бутового каменю чи у поліетиленових рукавах-ємностях, призначених для консервування силосу.
Пивну дробину закладають у силосну траншею, розрівнюють і ретельно ущільнюють важким трактором. Заповнювати силосні траншеї найкраще почергово похилими шарами, починаючи з торця траншеї. Пивну дробину закладають так, щоб довжина щоденно заповненої частини траншеї становила не менше 4–6 м, що відповідає 100–120 т корму. Масу ущільнюють постійно в процесі заповнення траншеї. У кінці робочого дня закладену за день і ретельно ущільнену пивну дробину вкривають полотнищем, звареним зі смуг поліетиленової плівки. Для зручності полотнище перед початком робіт скручують у рулон, а потім плівку з рулону розмотують у міру заповнення траншеї. Зверху на полотнище поперек траншеї кладуть другий шар плівки зі смуг з перекриттям 10–15 см, а потім — шар тирси, піску або старі автомобільні покришки. У такій послідовності процес ущільнення й закриття закладеної за день пивної дробини повторюють щоденно до цілковитого заповнення траншеї. Тривалість цих робіт не повинна перевищувати десяти діб.
Для консервування пивної дробини натуральної вологості або ж віджатої до 60% рекомендується застосовувати як біологічний консервант закваску, виготовлену на основі амілолітичного молочнокислого стрептокока (АМС). Для внесення закваски у пивну дробину з концентрату готують робочий розчин: ретельно розмішують і розводять водою у співвідношенні 1 л закваски на 10 л води. Готову робочу суміш вносять у пивну дробину рівномірно, розбризкуючи по всій масі. Норма внесення препарату — 1 л робочого розчину на 1 т пивної дробини. Бактеріальні закваски обов’язково треба зберігати в прохолодному місці, краще в холодильнику, за температури 4...10°С. Термін зберігання — не більше 30 днів.
Найважливішою умовою збереження поживних речовин законсервованої пивної дробини є суворе дотримання технології її закладання в сховище у відповідні строки.


М. Кривенок,
доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів
ім. П. Д. Пшеничного,
Національний аграрний університет

Недостаток магния в рационе крупного рогатого скота (гипомагнеземия)

Что такое гипомагнеземия

Все животные нуждаются в поддержании определённого уровня ионов магния в организмах. Ионы магния функционируют как кофакторы ферментов. Магний очень важен для центральной нервной системы, участвуя наряду с ионами кальция в активизации секреторных процессов. Недостаток ионов магния приводит к тяжелейшему заболеванию – гипомагнеземии.
Гипомагнеземия является комплексным заболеванием крупного рогатого скота вызываемое низким содержанием ионов магния в крови и спинномозговой жидкости жвачных животных. Лактирующие (молочные) коровы наиболее восприимчивы к недостатку ионов магния и, следовательно, в наибольшей степени подвержены заболеванию. В своей последней стадии заболевание приводит к массовому падежу лактирующих коров, что может стать причинять значительный экономический ущерб молочным фермам.
Уровень ионов магния в организмах животных определяется целым комплексом причин, среди которых наиболее важными являются условия содержания животных, климатические и сезонные условия, условия кормления и т.д.
Проблема гипомагнеземии особенно актуальна в северных широтах, где сравнительно небольшой период свободного выпаса скота (весна – лето) сменяется длительным стойловым периодом (осень – весна). Именно зимой или ранней весной регистрируется основное количество случаев заболевание скота гипомагнеземией.

Симптомы и последствия

Зачастую клинические симптомы гипомагнеземии невозможно определить и точный диагноз устанавливается только после гибели животных. В своей неострой форме болезнь проявляется в падении величины удоев, животные становятся нервными.
При острой форме протекания болезни животные внезапно перестают принимать корм, чувствуют себя дискомфортно, проявляют необычную настороженность. Также возможна неуверенная, пошатывающаяся походка, подёргивание кожи на морде, ушах и на боках. На этой стадии животные легко возбудимы, продолжительно мычат и мечутся, ложатся и вскакивают без видимых причин. Постепенно нетвёрдая походка прогрессирует, сопровождается конвульсиями. Животные лежат неподвижно на одном боку, совершая конвульсивные движения передними конечностями; глаза и уши животных беспокойно дёргаются. В перерывах между конвульсиями животное выглядит расслабленным.

Диагностика

Диагностика гипомагнеземии достаточно затруднительна, так как на ранних стадиях заболевания она протекает практически бессимптомно. Поэтому определение заболевания должно складываться из ежедневного наблюдения за животными и контроля за уровнем магния в их крови.
Содержание магния в количестве 2 мг на 100 мл плазы считается нормальным для здоровых животных. Содержание магния в 1 мг на 100 мл создаёт серьёзные предпосылки для развития заболевания. При уровне содержания ниже 1 мг на 100 мл, можно с уверенностью говорить о наличии у животных гипомагнеземии.
Однако полностью полагаться на результаты определения магния в сыворотке крови животных было бы неверно. Подобные анализы дают точное представление о наличии болезненного состояния только на стадиях предшествующих появлению видимых симптомов болезни.
Дело в том, что почки содержат небольшой запас ионов магния и при отсутствии достаточного его количества в принимаемой пище, начинаю его выделение в кровь, доводя его уровень до вполне приемлемой величины – 1,8 мг на 100 мл. Этот факт искажает картину течения болезни, вводя ветеринаров в заблуждение.
Поэтому наиболее оптимальным способом диагностики является анализ мочи животных. Низкое содержание выводимого магния (менее 20 ppm) явно свидетельствует о начале гипомагнеземии.

Причины заболевания

Лактирующие коровы весьма чувствительны к изменению баланса магния, так как их организмы не обладают легко доступными резервами магния. Баланс магния в их организмах складывается из количества принимаемого ежедневно с кормом и уходящего с молоком при дойке. При этом, только небольшое количество магния усваивается животными, 5-30% от общего поглощённого количества. Весь лишний магний выводится из организма животных с мочой.
Гипомагнеземия развивается тогда, когда вывод магния превышает его ввод. В обычных условиях количество магния, принимаемое с кормом не постоянно, и может сильно варьироваться. Для коровы весом 600 кг для поддержания магниевого баланса на приемлемом уровне, необходимо ежедневно поглощать 53 г магния. При такой ежедневной дозе приёма обеспечивается требуемая величина усвоенного магния – 1,8 г и ежедневный его расход при дойке – 0,85 г (5 литров молока, при содержании 170 мг/л). Как правило, выпас животных не обеспечивает подобного уровня магния.
Гипомагнеземия является достаточно частым явлением в периоды холодной, облачной и дождливой погоды и в особенности, когда холодный период сменяется тёплым. Так, весной, быстро растущая трава содержит сравнительно небольшое количество магния и может провоцировать вспышки заболевания.
Кроме того, содержание таких элементов как азот и калий является определяющим на развитие гипомагнеземии. Корма, содержащие менее 0,2 % магния, более 3 % калия и 4 % азота (25 % в пересчёте на протеин) являются черезвычайно опасными с точки зрения возникновения гипомагнеземии. Таким образом, корма с подобными характеристиками должны содержать как минимум 0,25 % магния. Присутствие в кормах одновременно большого количества азота и фосфора приводит к переводу магния в нерастворимые комплексные соединения в рубце животного и, следовательно, снижает его биологическую доступность.
Таким образом, азот, калий и фосфор, необходимые элементы удобрений неизбежно приводят к снижению доступности магния и как следствие к развитию тяжёлых форм гипомагнеземии у жвачных животных.

Профилактика

Безусловно, первым непреложным условием профилактики должен служить постоянный мониторинг почв, растительности на них произрастающей, а так же режим вноса удобрений в почву.
В настоящее время на рынке появился новейший высокоэффективный препарат «АгроМаг» - гидроксид магния, предназначенный специально для профилактики заболевания гипомагнеземии.

Ряд мер направленных на повышение содержание магния в почве и кормах при помощи препарата «АгроМаг» позволят снизить вероятность возникновения и развития заболевания:

1. Добавка в рационы питания животных гидроксида магния (препарата «АгроМаг») приводит к значительному положительному эффекту. Принимая во внимание 20 процентную биодоступность магния, ежедневная потребность лактирующих коров в магнии, с учётом расхода на лактацию, составляет от 17 до 20 г в день в пересчёте на гидроксид магния.

2. Внесение гидроксида магния (препарат «АгроМаг») в качестве удобрения в почву неизбежно приводит к повышению уровня магния и в растениях. Гидроксид магния (препарат «АгроМаг») обладая низкой растворимостью в воде, не вымывается из почвы дождями и обладает длительным действием. Полезные свойства гидроксида магния проявляются в большей степени на кислых почвах.

3. Опрыскивание пастбищных угодий суспензией гидроксида магния в воде перед выпасом скота позволит повысить уровень поглощаемого с травой магния и также существенно снижает риск развития заболевания. Рекомендуемые дозы внесения гидроксида магния (препарата «АГРОМАГ») составляют от 4 до 6 килограмм гидроксида магния на 1000 м2, в зависимости от типа почвы.