Засоби примусової линьки. Примусове линянняу птиці викликають гормональними, хімічними та зоотехнічними засобами.

Гормональні засоби. Вони базуються на застосуванні певних гормональних препаратів, які гальмують у птиці процес овуляції (прогестерон, тироксин та їх похідні, тощо). Добрі результати дає одноразове внутрішньом’язове введення прогестерону з пролангантом із розрахунку 30-40 мг на голову. Можна використовувати агоніст гонадоліберин. Світловий день скорочують до 8 годин і на такому рівні його підтримують 30 днів, після цього збільшують. Режими годівлі і напування птиці не змінюють. [3, 24].

Тироксин.Гіпертиреоїдізація (надмірна збагаченість організму птиці гормоном щитовидної залози тироксином) майже завжди призводить до припинення яйцекладки птиці та виникненню линяння. Для отримання штучного гіпертиреозу застосовують препарат сушеної щитовидної залози (тиреоїдин), який згодовують з кормом у різних дозах. Дача разової дози 7 г на голову препарату супроводжувалась більш сильним линянням, ніж розподіл цієї ж дози на декілька днів. Введення великих разових доз не призводило до зниження живої маси. При однакових разових дозах тиреоїдину самки линяють більш інтенсивно, ніж самці.

У реакції організму птиці на введений препарат щитовидної залози є видова різниця. Відносно легко невеликими дозами тиреоїдину викликають линяння у курей. Особливо чутливі до даного гормону виявились цесарки, яким для линяння потрібна доза тиреоїдину в три рази менше, ніж курям. Для стимуляції линяння у гусей необхідно приблизно в півтора рази більше тиреоїдину, ніж курям. Найбільш стійкі до надлишку гормону виявились качки.

Таким чином, штучний гіпертиреоз виявляє диференційні властивості у реакції пероутворювальної тканини в залежності від способу введення препарату, часу року, статі та видів птиці.

Тироїдектомія індичок (26 і 30 тижневого віку) перед фотостимуляцією яєчної продуктивності попереджує яйценосність і подальше линяння. Тироїдектоміядорослих індичок(36 тижнів) на початку яйцекладкивикликає поступове закінчення яйцекладки без подальшого линяння. Тироїдектоміяіндичок 66-тижневого вікув процесі зменшення світлового періоду до початку повторного циклу попереджує яйцекладку і линяння. Всі тироїдектоміїзменшують концентрацію плазматичного тироксину (Т4) і трийодтиронину (Т3) нижче чутливого рівня аналізуючої проби. Введення 1 мкг Т4індичкам із видаленою щитовидною залозою призводить до відновлення яйцекладки та линяння. Ці досліди показують, що тироїди необхідні для ініціації та підтримки несучості та линяння у індичок [22].

Прогестерон.Найбільш поширений гормональний препарат, який попереджує овуляцію. Для практичного використання його отримують синтетичним шляхом. Дія прогестерону на яєчник птиці залежить від способу застосування, дози та інтервалу застосування.

Прогестерон часто згодовують для затримки розвитку репродуктивних органів 4—5-місячних курочок. При внутрішньом’язовій ін’єкції курям прогестерону в дозі 20 мг на голову яйцекладка припинялась на другий день, а через декілька діб наставало линяння. Для повного линяння недостатньо однієї ін’єкції прогестерону, тому через 10—14 днів необхідно введення препарату повторити в тій же дозі. Дослідами встановлено, що пауза в яйцекладці та інтенсивність линяння не залежать від дози внутрішньом’язого введення прогестерону.

У багатьох випадкаху приватних господарствах доцільно викликати примусове линянняптиці шляхом введення прогестерону протягом 20-25 днів у дозі 5 мг на 1 голову на добу. При цьому кури линяють з 11-го по 19-й день після початку введення препарату. Таким чином, введення прогестерону курям для примусового линянняскорочує термін до 10 днів, що забезпечує синхронізацію основних технологічних процесів при розведенні птиці та отримання більшої кількості курячих яєць за рік [12].

Для відновлення яйцекладки після закінчення обробки прогестероном зазвичай потрібно не менше 3—3,5 тижнів. Жива маса курей, оброблених прогестероном, знижується незначно. Вважають, що тимчасова відсутність яйцекладки після введення птиці препарату, пов’язана з інгібуванням синтезу фолікулостимулюючого гормону передньої долі гіпофізу. Застосування прогестерону в більшості випадків викликає затримку яєць в яйцепроводі від одного до п’яти днів. Вірогідно, він викликає стан спокою яйцепроводу.

САР (6-хлор-∆6:-17-ацетилпрогестерон) — аналог прогестерону. Викликає примусове линяння курей при згодовуванні його в дозі 13,2 мг на 1 кг комбікорму протягом трьох — п’яти тижнів. Від тривалості згодовування препарату залежить час настання несучості.

Порівняльний аналіз продуктивності курей, примусове линяння яких викликане зоотехнічним і гормональним (під дією прогестерону) методами, виявив негативні сторони останнього. У курей, які перелиняли під дією прогестерону, яйценосність зазвичай залишалася на рівні курей, які перелиняли природним шляхом, і значно відставала від показників несучості після зоотехнічного способу примусового линяння. Маса яєць, якість і товщина шкаралупи після линяння, викликаного прогестероном, не покращувались [5].

Хімічні засоби. Їх сутьполягає у згодовуванні птиці певних хімічних речовин, які здатні блокувати яйцекладку. Певні хімічні речовини, які викликають примусовелиняння, здатні затримувати виділення гіпофізарних гонадотропних і статевих гормонів, порушувати фізіологічні процеси в гона­дах, гальмувати дозрівання граафових фолікулів, що призводить до переривання овуляції. У самців дані речовини викликають припинення сперматогенезу. Ці процеси зворотні і після відміни дачі препаратів вони відновлюються.

Нилевар.Вводять його внутрішньом’язово однократно по 1 мг в день на 1 кг маси тіла протягом 5 днів. При цьому яйцекладка припиняється.

Пероральне введення препарату в дозі 15,56 мг на голову на добу п’ять днів поспіль у формі желатинових капсул викликає депресію яйцекладки до 5%-ного рівня з відновленням її до 50%-ного тільки через 24 дні від початку дачі препарату. Зниження яйцеклад­ки відбувається на третій день і до 13-го дня залишається майже на тому ж рівні, потім поступово підвищується.

Препарат Ай-Сі-Ай 33828. У птахівництві його застосовують як із метою примусового линяння курей, так і для віддалення початку яйцекладки. Продуктивність у примусово перелинялої птиці зразу після линяння була вищою. Побічна дія - при застосуванні препарату відмічали депігментацію пера.

Евертас.Препарат додають у корм із розрахунку 1 кг 1%-ного преміксу на 100 кг комбікорму. Збагачений цим препаратом комбікорм згодовують птиці протягом п’яти-шести днів, не змінюючи режиму годування та утримання. На 3-й день яйцекладка припиняється, а на 10—12-й настає линяння, яке триває 25— 40 днів. На 21—28-й день у курей яйцекладка відновлюється і досягає 50%-ного рівня через шість—ві­сім тижнів. Таким чином, при застосуванні 1%-ного преміксу евертасу в кінці циклу яйцекладки тривалість линяння скорочується на один-два місяці і більше у порівнянні з природним.

Під час згодовування преміксу в дозі 100 мг/кг у курей відмічають сонливість і розрідження фекалій. Ці симптоми зникають після відміни препарату. У курей із високою яйценосністю в період згодовування препарату може виникати жовточний перитоніт. У зв’язку з цим евертас рекомендують застосовувати тільки в кінці яйцекладки після зниження її до 30%-ного рівня шляхом скорочення світлового дня до 8 годин або зменшення дачі корму. Тривалість світлового дня скорочують і під час згодовування препарату.

Енгептин (2-аміно-5-нітротіазол). Препарат застосовують для профілактики та лікування гістомонозу індичок. При застосуванні його з цією метою курям відмічали у них пригнічення статевих функцій і регресію фолікулів гонад. Зниження продуктивності у індичок і курей після лікування енгептином зумовило його випробовування для викликання примусового линяння.

Досліди на курях породи білий леггорн після першого циклу яйцекладки показали, що найбільш ефективною виявилася доза енгептину 0,1% від раціону. Комбікорм із енгептином згодовують 26 днів, потім дають звичайний комбікорм.

У період застосування енгептину і в подальшому в годівницях завжди повинна бути ракушка, галька. Яйценосність припиняється через 26 днів від початку дачі препарату, відновлюється через 24 дні. Продуктивність на початкову та фуражну несучку за 229 днів становить відповідно 47 і 49 %. Дача енгептину призводить до зниження апетиту і живої маси птиці [6].

Йод. У формі йодистого калію йод викликає різносторонню дію на організм. Його застосування засновано на здатності активувати процеси тканинного обміну, він бере участь у синтезі тироксину щитовидної залози і гальмує тропні функції передньої долі гіпофізу.Використовують для затримки статевого дозрівання молодок та індукції примусового линяння.

Згодовування комбікорму з вмістом йодистого калію 5 кг/т протягом 35 днів викликає припинення яйцекладки і линяння у курей. Продуктивність відновлюється повільно. Так, на 28-й день після припинення обробки яйценосність не досягає 50 %, а середня яйценосність за 112 днів другого циклу складає 43,6 %. Застосування йодиду калію не впливає на масу яєць і товщину шкаралупи.

Добавка до раціону курей сульфату алюмінію у кількості 0,3% протягом 10 днів на 15-й день викликала повну зупинку несучості. Не встановлено вірогідної різниці по несучості, живій масі, якості шкаралупи, вмісту кальцію та фосфору в сироватці крові, а термін початку другого циклу яйцекладки у курей, які отримували сульфат алюмінію, наставав швидше у порівнянні з класичним зоотехнічним методом. Автори дійшли висновку, що добавка сульфату алюмінію до раціону може бути успішно застосована для примусового линяннякурей [17].

Линянняможна також спровокувати зменшенням рівня кальцію в раціоні шляхом видалення з раціону кормів тваринного походження солей кальцію. У цьому випадку овуляція припиняється протягом декількох днів, настає резорбція фолікулів та інволюція яйцепроводу. Однак зменшення в раціоні кальцію може призвести до патологічних змін у кістках скелету, тому завбачити наслідки та протікання другого циклу несучості проблематично.

Зменшення натрію в кормі шляхом усунення кормів тваринного походження викликає поступову втрату споживання корму та , як результат, зниження несучості і живої маси. Для зниження несучості у цьому випадку потрібно близько трьох тижнів, а деякі курки продовжують яйцекладку навіть при рівні натрію 0,03%. Тому рівень яйцекладки у другому циклі буде нижчим, ніж при проведенні примусового линяннязоотехнічними методами [16].

Добавка високих доз окису цинку також викликає линяннята зниження рівня несучості. Фармакологію цинкової токсичності у курей-несучок не вивчали, однак не виключено, що високий рівень цинку призводить до зниження смакових якостей корму та його споживання. Тому головним ефектом високих рівнів цинку для викликання примусового линяннявважають зниження споживання корму, хоча інші фізіологічні ефекти можуть також відігравати важливу роль в ініціаціїлиняння. Крім того, при застосуванні високих рівнів цинку може виникнути ряд суспільних питань відносно безпеки продуктів домашньої птиці і які, очевидно, не зможе спростувати навіть сама обширна фармакологічна інформація.[27]. Але ці питання скоріше стосуються культури суспільства, оскільки в більшості цивілізованих країн цинк нині вважають вкрай необхідним елементом для здоров’я людей і тварин, він входить поряд з вітаміном А майже у всі БАДи, в тому числі для дитячого харчування.

Із іншого боку, примусова линька з застосуванням зоотехнічних методів шляхом голодування та обмеженням випоювання води також не є привабливою з точки зору охорони тварин і тому в подальшому навряд чи знайде широке застосування в економічному та соціальному кліматі [22, 25]. Але як би там не було, більшість дослідників вважають, що найкраще застосовувати зоотехнічні методи примусового линяння. Зважаючи на простоту, це дозволяє широко застосовувати їх в практиці птахівництва. Використання деяких хімічних речовин може також позитивно впливати на господарсько-корисні якості птиці після примусового линяння.

Зоотехнічні засоби. Зоотехнічні схеми примусового линяннядістали найбільше поширення. Механізм їх дії полягає у різкій зміні режимів годівлі, напування та освітлення з метою викликати у птиці стресовий стан. Внаслідок цього у неї припиняється яйцекладка і розпочинаєтьсялиняння. Наприклад, на кілька днів вимикають світло, птицю не годують і не напувають. Після припинення яйцекладки і початку линяннягодівлю поступово відновлюють до попереднього рівня, збільшують тривалість світлового дня для прискорення відростання нового пір'я і стимулювання несучості. За всіх способів примусового линяннязі стада вибраковують ослаблену птицю та особин із низькою продуктивністю. Не піддають примусовому линяннюсамців.

Засоби примусовгої линянняу яєчних курей. Існує чимало засобів індукції примусового линянняу яєчних курей, які відрізняються режимами годівлі, напування птиці та освітлення пташників. За всіх схем курей піддають примусовому линяннюв кінці продуктивного періоду, коли у них рівень несучості знижується до 70-40 % (у віці 65-70 тижнів). Однак все залежить від стану птиці, її продуктивності, економічної доцільності. За 7-10 днів до початку линянняптиці згодовують раціон із підвищеним вмістом кальцію, а краще - додають безпосередньо в годівниці грубо змелений вапняк або черепашку з метою створення резерву елементу, так як голодування може призвести в подальшому до погіршення якості шкаралупи і послаблення кістяку. Для зменшення відходу птиці випоюють комплекс вітамінів. Обов’язково потрібно перевірити титри антитіл і за потреби вакцинації [1]. За ветеринарного благополуччя в стаді і кондиційної живої маси курей термін голодування збільшують до одного тижня. Для прискорення линянняі отримання інкубаційних яєць у більш ранні терміни на 10-й день норму згодовування метіоніну збільшують в 1,5 рази. За високої температури повітря в приміщенні у період линяння курей позбавляти їх води не потрібно, а з 10-го по 30-й день ініціації линяннядля стимулювання росту нового оперення використовують комбікорм, що містить 20-21%протеїну і 285-295 ккал (1,194-1,236 МДж) обмінної енергії. З 30-го дня (для підготовки курей до несучості) - відповідно 16-17% протеїну та 260-270 ккал (1,089-1,131 МДж) обмінної енергії.
Два зразки схем линянняпоказані в табл. 4 і 5.

Економічна ефективність застосування примусового линяння
Примусове линяннядає змогу використовувати найбільш цінну птицю протягом двох або трьох циклів яйцекладки та економити значні кошти на її відтворення. Переяра птиця зносить більші яйця, її виводимість вища, ніж у птиці першого року продук­тивності, вища і якість та збереженість отриманого з цих яєць молодняку. Так, при вирощуванні курчат-бройлерів, відведених від переярої птиці, збереженість поголів'я збільшується на 2-3 %, прирости живої маси підвищуються на 8 %, вихід м’яса І категорії — на 15 %, витрати кормів на 1 кг приросту живої маси знижуються на 7 %. Крім того, не потрібно витрачатися на вирощування ремонтного молодняку, санацію пташників, зменшується небезпека завезення хвороб до господарства [4].

Економічну ефективність застосування примусового линянняпри утриманні, наприклад, племінних яєчних курей можна продемонструвати на такому простому прикладі. Вартість добових курчат батьківських форм при їх придбанні за кордоном складає в середньому 5 евро (55 грн). За період вирощування ремонтного молодняку (20 тижнів) буде спожито 8-9 кг корму, орієнтовна вартість якого складе 30 грн. Із урахуванням частки кормів у собівартості (приблизно 70 %) та збереженості поголів'я (95 %) орієнтовна вартість однієї вирощеної ремонтної молодки буде становити близько 100 грн. У разі ж застосування примусового линянняза період 55 днів витрати кормів у розрахунку на 1 гол. складуть щонайбільше 5-6 кг, їх вартість становить приблизно 15-18 грн. Із урахуванням інших витрат (30 % від собівартості) та збереженості поголів'я (94 %) витрати за період примусового линяннята відновлення несучості (55 днів) складуть орієнтовно 27-30 грн у розрахунку на 1 гол., або менше на 70-73грн./гол., ніж при вирощуванні ремонтного молодняку. Хоча упереярих курей рівень несучості дещо нижчий, ніж у курей першого року продуктивності, але з урахуванням покращення інкубаційних показників (вивід вищий у середньому на 5 %) та якості виведених курчат (підвищення маси курчат на 2-3 г та збереженості при вирощуванні в середньому на 2 %) можна говорити про вигідність цього технологічного прийому.

Таким чином, використання переярих курей після примусового линяння в яєчному птахівництві дозволяє продовжити термін експлуатації несучок до 26—27-місячного віку. У період линяння затрати на утримання курей окупаються за рахунок реалізації яєць. У подальшому економічна ефективність утримання переярих курей підвищується, оскільки яйценосність їх досягає 75 %, і за рахунок підвищення маси яєць у другому циклі збільшується кількість яєць 1-ї категорії, а відповідно їх середня реалізаційна ціна. Економічнийефект від продовження використання курей-несучок утворюється також за рахунок економії засобів на вирощування ремонтного молодняку, зниження падежу і вибракування курей.

Слід відзначити, що у відношенні до оцінки економічної ефективності використання курей після примусового линяння в порівнянні з ефективністю експлуатації курей-молодок існують й інші думки.

Згідно з даними спеціалістів і вчених, ефективність і рентабельність застосування примусового линяння при виробництві харчових яєць в районах, віддалених від головних сільськогосподарських зон країни, не викликає сумніву, оскільки в них затрати на вирощування ремонтного молодняку високі. Ефективність примусового линяння курей промислового стада яєчного напрямку в других районах може бути нижче ефективності виробництва яєць від курей першого року використання, якщо прийняти до уваги весь комплекс факторів, які впливають на рентабельність виробництва.

...журнал "ПХ", 1995 год...

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Наші кури вирішили ліняти зараз, то маємо купу пір'ячка. Я спочатку злякалась, що вони битися почали, але ні, вони курки розумні, спокійні.

Мої кури старші вже майже всі перелиняли всі такі гарненькі в новому пірьячку а дві замітила що місцями лисі, я взяла на докладніший огляд а вони пероїда мають, ну як я раніше незамітила
сама на себе злюся!!!

Уляна пише:

а вони пероїда мають, ну як я раніше незамітила

Я коли вперше побачила пухоїда, то ті пухоїди вже на мене стрибали
То тепер дуже ретельно розглядаю кожного, особливо менш пухнастих. Деяки курки більш страждають, ніж інші, тому і важко побачити. А коли порозводяться, то важко виводити. Я тоді мала з цім багато роботи. То тепер приділяю більш уваги профилактиці.

Mari Silk пише:

То тепер приділяю більш уваги профилактиці.

Маринка як думаєш 2 рази в рік достатньо профілактики?

Уляна пише:

як думаєш 2 рази в рік достатньо профілактики?

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
...как минимум в зиму и после зимы...