Основні породи гусей

Більшість порід гусей походить від від дикої сірої гуски, прирученої у Європі та в деяких районах Азії, і лише китайські (гергелі) виведені одомашненням диких шишковидних (гулястих) гусей. Всі породи гусей поділяють на легкі (китайські, роменські і більшість місцевих) та важкі (тулузькі, великі сірі, холмогорські).

Великі сірі гуси.
Порода виведена в Інституті птахівництва УААН і ДППЗ „Арженка” Тамбовської області Росії. Застосували відомий метод схрещування –– роменських з тулузикими. Для них характерні міцна будова тіла, велика рухливість. Тулуб глибокий, широкий, добре розвинуті грудні м’язи, дві жирові складки на животі. Жива маса гусаків 6,5-8 кг, гусок –– 5,5-6,5 кг, несучість 35-60 яєць на рік, маса яйця –– 160-180 г, вивід гусенят –– 55-58%. Гусенята  у 60-добовому віці досягають живої маси 4-4,5 кг.

Горківські гуси.
Порода виведена методом схрещування місцевих, китайських і сонцегірських гусей. За екстер’єром горківські гуси схожі на холмогорських –– мають гулю на лобі, біле або сіре оперення. Маса гусаків –– 7-8 кг, гусок –– 6-7 кг. Несучість 50-60 яєць на рік, маса яйця –– 125-140 г. М’ясо цих гусей ніжне і смачне. Горківські гуси менш охочі до насиджування яєць ніж гуси інших порід. Гібриди, одержані схрещуванням горківських гусей з італійськими білими, мають несучість 80-85 яєць на рік.

Італійські білі гуси.
Порода виведена на півночі Італії поліпшенням місцевої породи з використанням білих китайських гусей. Італійські білі гуси мають компактний тулуб, широкі груди. Маса гусаків –– 6-7 кг, гусок –– 5-6 кг. Несучість 45-50 яєць на рік (за два цикли –– 70-80), маса яйця –– 140-170 г, вивід гусенят –– 65-70%. Гуски несуться протягом 6-7 років, гусаки зберігають відтворну здатність 9 років. Гусенята у 60-добовому віці важать 4,5-5 кг. Гуски здатні насиджувати і доглядати гусенят.

Угорські білі гуси.
Порода виведена на основі місцевих гусей, яких схрещували з померанськими, емденськими, ітадійськими та рейнськими гусями. Маса гусаків –– 6-7 кг, гусок –– 5-6 кг. Несучість 45-55 яєць на рік, маса яйця –– 160-190 г, вивід гусенят –– 65-70%. Їх маса у 56-добовому віці становить 4,4 кг, у 70-добовому –– 4,8 кг. При відгодівлі одержують печінку масою 500-600 г. Гуси мають відмінні м’ясні якості, максимально використовують корми пасовищ. За три обскубування вони дають по 300-330 г пуху та пір’я.

Рейнські гуси.
Порода виведена в прирейнських областях Німеччини на основі одного з різновидів місцевих емденських гусей. Рейнські гуси мають біле оперення. Несучість за один цикл 4,-50 яєць, за два –– 65-80, маса яйця ––160-180 г. Вивід гусенят –– 65-70%. У 63-добовому віці маса гусенят досягає 3,8-4 кг. Інстинкт насиджування пригнічений. Гусенят відгодовують для одержаня печінки, маса якої досягає 350-400 г.

Ландешські гуси.
Порода виведена у Франції з використанням тулузьких гусей. Селекція була спрямована на зниження загальної маси, підтримання на певному рівні відгодівельних якостей та маси печінки. Гуси мають масивний. Широкий тулуб, темно-сіре або коричневе забарвлення на шиї та спині, біле –– на животі. Маса гусаків –– 7-8 кг, гусок –– 6-7 кг. Несучість 35-40 яєць на рік, маса яйця –– 180-200 г, вивід гусенят –– 65-70%. За три обскубування ця птиця дає по 350-450 г пуху та пір’я. При відгодівлі одержують печінку масою 600-800 г(іноді –– 1000 г). Для одержання великої печінки найкраще схрещувати гусаків ландешської породи з гусаками італійської та рейнської.

Оброшинські гуси.
Порода виведена схрещуванням місцевих білих, китайських сірих і великих сірих гусей. Оброшинські гуси мають міцну будову тіла, широкі груди, сіре оперення  (на животі –– біле), на голові та шиї –– темнокоричневу смугу. Маса гусаків –– 6,5-7 кг, гусок –– 6-6,5 кг. Несучість 35-40 яєць на рік, маса яйця –– 180-200 г, вивід гусенят –– 66-70%. У 60-добовому віці маса гусенят досягає 3,7-4,2 кг.

Холмогорські гуси.
Порода виведена в центральній зоні Росії схрещуванням місцевих білих гусей (комогори) з китайськими білими гусьми. Одна з найдавніших руських порід.За кольором оперення розрізняють білих і сірих гусей. Вони ають широкий тулуб, велику голову з „шишкою” на лобі, під дзьобом „гаманець”, жиові складки на животі. Жива маса гусаків –– 7-8 кг, гусок –– 6-7 кг. Несучість 25-40 яєць на рік, маса яйця –– 140-200 г, вивід гусенят –– 50-55%. У 60-добовому віці маса гусенят досягає 4,0-4,2 кг.Гуси добре відгодовуються.

Лєгарт.
Порода гусей, виведених у Данії шляхом інтенсивної селекції протягом 20 років. Особливо високі вимоги ставили до здоров’я птиці. У гусей –– широкі груди, біле оперення. Несучість у перший рік яйцекладки становить 47 яєць, у наступні чотири роки –– до 64 яєць. Жива маса гусенят у 60-добовому віці –– 6,3 кг, у 98-добовому –– 7,2 кг. Розводят лєгартів у Київській та Полтавській областях.

Гергелі (китайські гуси).
Порода виведена одомашненям диких шишковидних гусей у Маньчжурії, Північному Китаї та Сибіру. Тулуб цих гусей трохи піднятий спереду, голова з великим наростом („шишкою”) біля основи дзьоба, шия довга, лебединоподібна. Оперення біле та буре, на голові та шиї сіро-коричнева смуга. Жива маса гусаків ––5-6 кг, гусок ––4-4,5 кг. Несучість 30-50 (до 100) яєць на рік, маса яйця –– 150-170 г, вивід гусенят –– 50-55%.

Тулузькі гуси.
Порода виведена у Франції одомашненням диких сірих місцевих гусей. Назву одержала від м. Тулузи. Гуси мають масивний тулуб , велику голову, масивну шию, короткі ноги, „гаманець” під дзьобом, великі жирові складки на животі. Оперення в них на спині темно-сіре, на грудях світло-сіре, на животі біле. Жива маса гусаків ––10-13 кг, гусок ––6-10 кг. Несучість 30-40 яєць на рік, маса яйця ––170-200 г, вивід гусенят ––55-60 %. Гуси придатні до сальної відгодівлі. Їх використовують для підвищеня м’ясних якостей інших порід.

Окрім цих порід в Україні населення розводить гусей місцевих порід –– роменських, переяславських, степових українських тощо.

подскажите, зависит ли от количества корма скармливаемого в день гусям на носкость яиц?

евгений пише:

подскажите, зависит ли от количества корма скармливаемого в день гусям на носкость яиц?

...частично - да, но много других факторов...

евгений пише:

подскажите, зависит ли от количества корма скармливаемого в день гусям на носкость яиц?

как писал один человек не новичек в гусях, начиная с декабря сажает материнское стадо на диету дает один овес, к концу февраля гуси заметно теряют в весе, потом начинает хорошо кормить и от яйца нет отбоя, но нужно учитывать где ночуют гуси если в помещении то такой вариант возможен, если же на улице могут погибнуть от холода

ser-vinn пише:

к концу февраля гуси заметно теряют в весе, потом начинает хорошо кормить и от яйца нет отбоя,

Яйценоскость зависит не только от количества скармливаемого корма но и от его качества, немного несогласен со сроками начала полнорационного кормления, конечно многое зависит от условий содержания и от погодных условий, я тоже не первый год держу гусей на яйцо, всегда гуси начинают нестись в конце февраля, поэтому считаю, что их надо готовить к яйцекладке заранее, хотябы с начала февраля, чтобы обеспечить качество инкубациооных яиц с самого начала.

Если выбрать породу, которая при откорме наращивает большую печень и содержать её в обычном свободном выгуле, печень будет всё же больше, чем у обычных гусей?
Я морально не могу кого-то держать в клетке и запихивать еду в него
А печёночку хочу побольше!

Могут ли гуси пастись на крутом склоне горы (я поднимаюсь там только по косой, иначе никак)?