В останні роки сільськогосподарська птиця все більше і більше хворіє на цілу низку як інфекційних, інвазійних, так і незаразних хвороб, на які птахівничі підприємства витрачають немалі гроші, несуть збитки. Це пов’язано з недостатньою збалансованістю раціонів по амінокислотах, вітамінах, мікроелементах та інших біологічно активних речовинах. Між тим, практично у нас під ногами проростає велика кількість цілющих трав, використання яких дозволило б вирішити ряд важливих моментів збереження здоров’я птиці.

Нагадаємо, що у світі нараховується близько 20 000 рослин, які мають лікарські властивості, хоча тільки близько 300 отримали офіційне признання і застосування в медицині і ветеринарії. Тим не менше, вони входять до складу 40% всіх лікарських засобів, які виробляються у світі.

Широке використання рослин з лікарською метою зумовлено вмістом численних біологічно активних речовин, які виробляються та накопичуються в процесі їх життєдіяльності.
Біологічно активними речовинами, які знаходяться в рослинах, є алкалоїди, глікозиди, сапоніни, флавоноїди, кумарини, полісахариди, ефірні масла, антибіотики, фітонциди, органічні кислоти, вітаміни, дубильні та мінеральні речовини, ферменти, бальзами, смоли, гіркоти, терпеноїди, антрахінони, слизи, тощо. Більшість із вказаних сполук є сильнодіючими або токсичними.

— офіціальні лікарські рослини — рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державному реєстрі лікарських засобів;
— фармакопейні лікарські рослини — офіціальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній статті Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей. Лікарські рослини і лікарську рослинну сировину вивчає один з напрямків фармацевтичної науки — фармакогнозія.
— лікарські рослини народної медицини — найбільш широка категорія, в якій більшість рослин описані відносно погано, вони не пройшли необхідної перевірки засобами сучасної фармакології. Однак, багато рослин цієї групи активно використовуються в країнах, де медична допомога недоступна або надто дорога.

Частіше всього у сільськогосподарської птиці в процесі її вирощування та у продуктивний період страждають травнева, дихальна, сечостатева та нервова системи, обмін речовин. Немало клопоту доставляють гельмінти та ектопаразити — блохи, воші, пухоїди тощо. Для профілактики захворювань, зменшення проявів стресу, особливо у високопродуктивної птиці, можна застосовувати ряд лікарських рослин, які дозволять значно знизити прояв негативних факторів годівлі та утримання, підвищити імунітет.
До трав, які мають такі універсальні властивості і займають ореоли практично по всій території України, можна віднести:
* аїр тростиновий,
* алтею лікарську,
* цмин пісковий,
* спориш звичайний,
* материнку звичайну,
* звіробій звичайний, * кропиву дводомну,
* м’яту перцеву,
* кульбабу лікарську,
* пижмо звичайне,
* подорожник великий,
* полин гіркий,
* полин звичайний,
* собачу кропиву п'ятило­патеву,
* чабрець повзучий,
* деревій звичайний,
* хрін звичайний,
* цикорій звичайний та інші.

Препарати з кореневища аїру (настій, відвар, подрібнена рослина) корисні при прийомі внутрішньо як засіб, що збуджує апетит, регулює функції шлунково-кишкового тракту (зменшує діарею, усуває печію, метеоризм). Препарати застосовують для лікування гастриту, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, при ахілії, кишкових коліках, отруєннях, діареї та інших порушеннях травлення. Збільшують жовчовиділення. Настій кореневищ або листків дають птиці для профілактики чи при захворюваннях печінки, жовчних протоків і жовчного міхура.
Настій кореневищ застосовують як відхаркувальний та жарознижувальний засіб при бронхіті, пневмонії та інших захворюваннях дихальної системи.
Екстракт або настій рослини корисний в якості заспокійливого засобу при істерії, неспокійному стані птиці.
Цю лікарську рослину дуже корисно застосовувати перед та після вакцинацій, дачею ліків, при обробках від ектопаразитів та при інших маніпуляціях з птицею, а також при захворюванні на інфекційні хвороби.
Настій з кореневищ аїру: 120 г мілко нарізаного, очищеного від кори кореневища аїру залити 10 л окропу, настоювати приблизно 15−20 хв, процідити. Випоювати за 1 тиждень до і 1 тиждень після вакцинацій, дач ліків та інших маніпуляцій з птицею.

Оскільки водяні витяжки з кореню алтеї у вигляді порошку, настою або сиропу мають обволікаючі, захисні, пом’якшуючі, протизапальні властивості, а також виявляють відхаркувальну та обезболюючу дію, їх застосовують для лікування хронічних бронхітів, трахеїтів, ларингітів, бронхопневмоній у першу чергу як протикашльовий засіб як самостійно, так і в складі грудних зборів.
Слиз алтеї лікарської знаходить широке застосування при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, насамперед гастритів і виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Особливо ефективні препарати кореня алтеї при підвищеній кислотності шлунка.
Відмічена закономірність: чим вище кислотність шлункового соку, тем ефективніше та більш тривалий час діють препарати, оскільки в’язкість слизу підвищується при контакті з кислотою. Внутрішньо відвари кореневищ, а також надземної частини застосовують при катаральних явищах в шлунково-кишковому тракті, гастриті, ентероколіті, діареї, при жовтусі. При отруєннях птиці мікотоксинами, фосфорноорганічними сполуками та ін. відвар коренів алтеї — один з ефективних засобів покращення її фізіологічного стану.
Відвар коренів алтеї: взяти 1 чайну ложку подрібнених коренів алтеї (6,0 — 180,0) на неповний або повний стакан окропу, кип’ятити 1 хв, настояти 10−15 хв. Випоювати з розрахунку 1−2 чайні ложки відвару на 1 голову птиці. Порошок з коренів: висушений і подрібнений в порошок корінь алтеї змішати з кормом в розрахунку 0,2−0,3 г/голову/добу і згодовувати по мірі необхідності.

Деревій застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, для підвищення апетиту і т.д. Настій з надземної частини внутрішньо — при гастриті, виразковому коліті, харчовій алергії, гострій і хронічній дизентерії, гепатитах. Входить до складу апетитних, шлункових зборів. Кровозупинні властивості рослини використовують при різного роду кровотечах як внутрішніх, так і зовнішніх. Настій деревію випоюють при катарі верхніх дихальних шляхів, бронхітах. Настій і відвар (частіше в суміші з другими травами) — при нефрологічних і урологічних захворюваннях, які супроводжуються гематурією (гострі і хронічні цистити, уретрити, гломерулонефрити, пієлонефрити та ін.). Є дані про те, що деревій здатен підвищувати статеву здатність самців, що дуже важливо у племінний сезон. Настої і відвари деревію застосовують як заспокійливий засіб при розладах центральної нервової системи, при неврастенії, істерії та ін. Препарати деревію застосовують як глистогінний засіб, корисні вони також при сверблячці та лишаях.
Настій трави деревію: 15 г (2 ст.л.) сировини залити 1 л окропу, настояти 15 хв. Добавляти птиці до води в розрахунку 1:5 — 1:10.

Настій квіток застосовують для лікування хвороб ротоглотки, шлунково-кишкового тракту, печінки, при гепатитах, застої жовчі, холециститах, гастритах, при дискінезії жовчних шляхів та ін. Настій звіробою застосовують також при болях у животі, дизентерії. Препарати звіробою зменшують спазми кишок і жовчних шляхів, нормалізують функцію шлункових залоз, виявляють протизапальну дію на слизові оболонки травневого тракту, в’яжучу та бактеріостатичну дію.
Звіробій — рослинний антидепресант №1.
Він підвищує синтез антистресових факторів: серотоніну, норепінефрину та дофаміну, знижує рівень гормону стресу кортизолу. Препарати трави звіробою ефективні при гіменолепідозі та ентеробіозі. Разом з тим, застосування звіробою потребує дотримання деяких мір обережності.
Передозування може спровокувати симптоми гострого гастриту, спазми та болі в кишечнику. При застосуванні курсу лікування другими ліками краще утриматися від випоювання препаратів звіробою. Звіробій підвищує чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, тому після випоювання настою птиці краще не знаходитися на сонці, так як це може спричинити опіки незахищених ділянок шкіри.
Настій трави звіробою: 1 ст.л. сировини на 1 л окропу, настояти 30 хв., процідити. Добавляти до води птиці в розрахунку 1:10.

При прийомі свіжої або сухої трави, настою внутрішньо активуються всі процеси в організмі, підсилюється травлення і жовчовиділення, покращується функція печінки та жовчного міхура, підшлункової залози, кишечника, очищується організм від шлаків.
Відвар листя застосовують як відхаркувальний засіб при бронхітах, пневмонії та інших простудних захворюваннях. Настій кропиви покращує роботу нирок, діє як сечогінний засіб при запаленні нирок, сечового міхура, водянці. Насіння кропиви, молоду траву застосовують для підвищення статевої функції у самців. Настій рослини діє як заспокійливий засіб при нервових розладах, істерії. Рослина ефективна при сечокислому діатезі, подагрі. Препарати кропиви нормалізують обмін речовин, в т.ч. ліпідний обмін, збільшують виведення шлаків з організму. Можна використовувати як дезинфікуючий засіб. Аналогічно можна застосовувати кропиву жалку.
Настій листя кропиви: 50 г сировини залити 1 л окропу, настояти. Випоювати вволю. Порошок з сухої трави домішувати до корму. Свіжу траву краще давати в суміші з іншими травами.

Препарати кульбаби або свіжі корені застосовують для збудження апетиту, покращення секреторної та моторної діяльності шлунка та кишечника, підвищення жовчовиділення та секреції травневих залоз. При легеневих захворюваннях препарати з кульбаби застосовують як відхаркувальний засіб. Настій коренів знаходить застосування при хворобах нирок та сечового міхура, водянці, сечокам’яній хворобі. Застосовують настій коренів також при сечокам’яній хворобі, подагрі. Полівітамінна рослина, багата солями калію та фосфору. Прийом відварів, згодовування свіжої трави відновлює сили, покращує обмінні процеси в організмі птиці, виводить з нього шлаки. Незамінна рослина при авітамінозах.
Відвар коренів: 1 столова ложка коренів на 1 л окропу, кип’ятити 15 хв., процідити. Випоювати птиці вволю. Суху траву перетерти, змішати з кормом. Зелену давати вволю.

Входить до складу седативного збору для лікування неврозів. Застосовують настій при розладах центральної нервової системи, судомах, неврозах, істерії, пригніченості, загальній слабкості, як заспокійливий засіб. Відвари та настої діють як сечогінні засоби при захворюваннях нирок. Як відхаркувальний засіб материнку застосовують при гострих і хронічних бронхітах, пневмонії, при простудних захворюваннях. Настій трави використовують для покращення апетиту, оскільки він призводить до виділення шлункового соку, для покращення травлення, при гастритах, ентероколітах, захворюваннях жовчовивідних шляхів. Відвар трави: 60,0 трави залити 1 л окропу, кип’ятити 5 хв, настояти, процідити. Випоювати вволю при вказаних захворюваннях.
Настій трави: 5 ст.л. сировини на 1 л окропу, настояти 30 хв, процідити. Випоювати вволю.

Листя м’яти перцевої входять до складу шлункових, заспокійливих зборів, м’ятних крапель, використовують як апетитний, протиспазматичний та жовчогінний засіб, при гепатитах. При запальних хворобах верхніх дихальних шляхів (фарингіт, ларингіт, трахеїт, риніт та ін.) застосовують ментол та інші препарати м’яти для змазування слизових оболонок. М’ята діє заспокійливо при неврозах, судомах.
Відвар дають при нервовому збудженні, настій — проти істеричних припадків.
Настій листя м’яти перцевої: 20 г сировини на 1 л окропу, настояти 20 хв, процідити. Випоювати вволю.
Відвар листя: готують аналогічно, тільки кип’ятять 5 хв.

Настій суцвіть пижмо звичайного тонізує мускулатуру шлунково-кишкового тракту, покращує апетит і травлення, дають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту — гастритах, колітах, гепатитах, холециститах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. Траву застосовують при нервових розладах, істерії, нервовому збудженні. Надземну частину використовують при аскаридозі, энтеробіозі. Сік зовнішньо при сверблячці. Настій трави: 4 ст.л. сировини на 1 л окропу, настояти 1 год, процідити. Випоювати вволю протягом 3 днів при аскаридозі, гострицях. В кінці лікування сольове проносне.
Відвар трави: 4 ст.л. на 1 л окропу, кип’ятити 5 хв, настояти 30 хв, процідити. Випоювати вволю для покращення апетиту і травлення, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Подорожник великий покращує травлення, покращує апетит, його приймають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, хронічних гастритах з пониженою кислотністю, при хронічних колітах, захворюваннях жовчного міхура.
Порошок з насіння — при хронічних діареях. В насінні багато слизу і його використовують при запальних процесах шлунка і кишечника.
Настій, відвар, сік з рослини виявляє відхаркувальну дію при кашлі. Їх рекомендують при захворюваннях органів дихання простудного характеру: гострому бронхіті, плевриті, як бактерицидний, пом’якшуючий, протизапальний засіб.
Листя подорожника рекомендують при захворюваннях нирок, запаленнях сечового міхура.
Настій листя подорожника: 100 г сухого листя на 1 л окропу, настояти 1 год, процідити. Випоювати вволю.
Відвар листя: готують аналогічно настою, тільки кип’ятять 5 хв, випоюють вволю.
Відвар насіння: 100 г товченого насіння на 1 л окропу, кип’ятити 5 хв, процідити. При випоюванні додати до води у відношенні 1:2, або змішати з кормом.
Хороший ефект дає згодовування подрібненої трави або порошку з сухого листя.

Препарати з полину гіркого рефлекторно стимулюють функцію залоз шлунково-кишкового тракту, підсилюють жовчовиділення і значно покращують травлення, усувають діарею, заспокоюють біль у кишечнику, корисні при хворобах печінки.
При простуді, катарі верхніх дихальних шляхів застосовують відвар полину.
Рослина покращує обмін речовин, стимулює імунну систему.
Настій внутрішньо — при аскаридозі.
Настій трави полину гіркого: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.
Відвар трави: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, кип’ятити 1 хв, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.

Настій з надземної частини застосовують для збудження апетиту; як болетамувальний і заспокійливий засіб при кишковій коліці. Настій, відвар — при гастриті, метеоризмі, хворобах печінки і жовчних шляхів, жовтусі. Корінь чорнобильника застосовують як заспокійливий засіб, а листя — як болетамувальний і регулюючий діяльність шлунково-кишкового тракту.
Відвар і настій полину дають птиці при простуді, як жарознижувальний і відхаркувальний засіб при кашлі, бронхіті та ін. При неврозах, істерії та інших розладах нервової системи, при подагрі, ожирінні, як загальнозміцнюючий засіб також застосовують відвар і настій.
Відвар коренів — при круглих гельмінтах.
Слід пам’ятати, що при прийомі великих доз може мати місце гостре запалення шлунка, порушення функціонального стану печінки, токсичний гепатит.
Настій трави полину звичайного: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.
Відвар трави: 5 ст.л. сировини залити 1 л окропу, кип’ятити 1 хв, настоювати в теплому місці 30 хв, процідити. Добавляти в воду птиці з розрахунку 1:10.

Препарати собачої кропиви п’ятилопатевої застосовують при підвищеному нервовому збудженні, істерії, неврозах, як заспокійливий засіб. Застосовують при стресах та для попередження стресів у птиці.
Діуретичний засіб, знаходить застосування для підвищення потенції у самців.
Відвар трави: 80 г (20 ст.л.) сировини на 1 л води, кип’ятити 15 хв, охолодити. Додають птиці у воду з розрахунку 1:10.
Аналогічно готують настій, але без кип’ятіння. Застосовують так само.

Завдяки дубильним речовинам трава споришу ефективна при гастритах, гастроентеритах, діареях. Рослину застосовують при функціональній недостатності печінки, підшлункової залози та захворюваннях, пов’язаних з затримкою в організмі токсичних продуктів обміну.
Спориш покращує апетит, сприяє підвищенню маси тіла. Гуси, яких довго випасають на споришу, швидко жиріють.
Як жарознижуючий засіб — при запаленні легень, бронхітах, плевриті, кашлі, лихоманці та ін.
Галенові форми з рослини підвищують діурез, виводять з сечею надлишок іонів натрію та хлору, в результаті чого збільшується фільтрація в ниркових канальцях.
Настій рослини дають при порушенні сольового обміну, подагрі та інших захворюваннях.
Відвар трави: 10 ст.л. сухої трави на 1 л окропу, кип’ятити 15 хв, настояти, процідити. Випоювати вволю.
Настій трави: готують без кип’ятіння і випоюють аналогічно відвару.
Добре давати птиці свіжу або суху траву споришу.

Цмин пісковий утримує лікарські речовини, які мають жовчогінні, кровоспинні, в’яжучі, сечогінні та дезинфікуючі жовчні протоки і сечоводи властивості, регулюють функціональну діяльність шлунка і підшлункової залози. Це знаходить застосування при лікуванні холециститів, холецистоангіохолитів, жовчнока’яної хвороби і гепатитів.
У вигляді відварів або настоїв він підсилює виділення жовчі, змінює її хімічний склад, збільшує вміст холатів, снижує рівень білірубіну і холестерину в крові, робить жовч більш рідкою.
Відвар корзинок і сухий порошок мають інсектицидні властивості і їх використовують як засіб проти молі та інших паразитів.
Настій квіткових корзинок: 5 ст.л. квіток залити 1 л окропу, настояти 10 хв, процідити. Випоювати вволю.
Відвар: готують аналогічно настою, тільки кип’ятять 15 хв.

Настій та відвар з надземної частини застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, які супроводжуються зниженням шлункової секреції, атонією або спазмами кишечника, метеоризмом, хронічними гастритами зі зниженою кислотністю, коліками, діареєю та ін.
Рослину як потогінний, відхаркувальний, обволікаючий і протизапальний засіб застосовують при простуді, бронхіті, пневмонії та інших запальних захворюваннях дихальних шляхів.
Препарати з чабрецю повзучого показані як заспокійливий засіб при невралгії, розладах нервової системи, істерії, судомах.
Відвар трави: 30 г трави на 1 л окропу, кип’ятити 3 хв, настояти, процідити. Випоювати вволю.
Настій трави: готують без кип’ятіння і випоюють аналогічно відвару.

Лікарські властивості хріну пов’язані з подразнювальною і стимулюючою дією гірчичного масла, яке підсилює секрецію залоз шлунково-кишкового тракту, підвищує апетит.
Пероксидаза хріну підвищує фагоцитоз макрофагів до антитіл у 400 разів і знищує мікроби, які викликають запалення дихальних шляхів, а також ракові клітини.
Хрін покращує обмінні процеси в організмі, виявляє тонізуючу дію. Він сприяє виведенню надлишку солей з організму, тому його приймають при подагрі, артритах та інших порушеннях обміну речовин.
Слід мати на увазі, що хрін у великих дозах подразнює слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, збуджує нервову систему.
Настій коренів: 1 ст.л. натертого хріну на 1 л окропу, настояти 1 год. Випоювати вволю.

Відвар коренів внутрішньо — як жовчогінний, протизапальний засіб при захворюваннях жовчного міхура, печінки, для покращення травлення, підвищення апетиту, при гастритах, коліках, діареї. При захворюваннях печінки корені цикорію краще використовувати в зборах з іншими лікарськими рослинами.
Відвар коренів внутрішньо — як сечогінний засіб при захворюваннях нирок і сечового міхура.
Відвар коренів внутрішньо — при гельмінтозах.

Михалыч, :13: : Очень полезная информация

Mari Silk пише:

Очень полезная информация

...мы с супругой давно даём цыплятам и курам разные отвары...здесь не хватает ромашки ...ещё режу дольки чеснока и в воду - профилактика от глистов, именно профилактика...

Admin пише:

...мы с супругой давно даём цыплятам и курам разные отвары...здесь не хватает ромашки ...ещё режу дольки чеснока и в воду - профилактика от глистов, именно профилактика...

Чем и хороша профилактика - риск болезней сильно снижается и не приходится травить птицу ( и себя в итоге) химией и антибиотиками.

Спасибо огромное!!!очень интересно,жаль уже все замерзло.Ток крапиву и лук успела засушить.

Скажите пожалуйста, а просто сушёные травы куры не клюют? Сосед говорит , что можно водой залить , трава размякнет, и давай курам .И ещё вопрос, сегодня заметила, что куры клюют Чистотел!!!! Он же горький (я попробовала) и ядовитый кажется!!!!!

Танюшка, лиственное сено-только дай..люцерну например.
запаривать хорошо-крапиву..она сильный стимулятор иммунитета.
чистотел в небольших дозах-не опасен...козы или коровы-тоже щипают понемного периодически.
когда худоба на вольном выпасе-то бояться не нужно...вот если птица закрыта в вольере-нельзя давать такие травы-могут наклеваться с "голодухи" и травануться.

кубанец пише:

наклеваться с "голодухи" и травануться.

Ой , СПАСИБО!!!! Успокоили...А крапиву и люцерну цыпляткам можно давать, и с какого возраста? И можно ли им как подстилочку люцерку подстелить (а то я уже устала пелёнки стирать).

Танюшка, я даю всю траву-после пропойки "байкосом"..потому что с травой-можно занести всякую бяку..как и с сеном и соломой..до этого времени-стараюсь держать на крупной стружке или сетке.

а "чай" из крапивы-можно давать вместо воды...два аптечных "фильтрпакета" крапивы-заливаю литром кипятка и после того как остынет-даю пить курчатам...можно с самых первых дней.

Танюшка пише:

подстилочку

когда есть чистые высевки(где мыши не бьегали) сыплю их вместо подстилки малышам...только монклавитом опрыскиваю сначала

кубанец пише:

..можно с самых первых дней.

Большое спасибо! А Байкокс Вы даёте в 14-15день? Или у Вас своя схема???

Танюшка, байкокс на 18-е сутки ..двое суток при круглосуточном освещении 1мл. на 1 литр воды...если у курчат в это время есть "ночь"-доза утраивается(в инструкции написано точно)

кубанец пише:

инструкции написано точно)

:13: :

Танюшка, будьте здоровы)и Вы и курчата)

Танюшка пише:

Он же горький (я попробовала) и ядовитый кажется!!!!!

Всё глистогонное ядовито. Я своим даю чистотел изредка по-немногу и сушу цветущий и добавляю в веники.

Так же добавляю в веники полынь, куры любят.
А вот пижму мои не трогают...

Все более широкое применение в птицеводстве находят лекарственные растения, отвары, настои и порошки из которых используются в качестве эффективной витаминной подкормки и с лечебно-профилактической целью.
Использование при многих заболеваниях птицы диких и культурных лекарственных растений исключает назначение дорогостоящих синтетических препаратов, в частности антибиотиков. Это как нельзя лучше способствует сохранению поголовья выращиваемой птицы и позволяет получить продукцию, не содержащую вредные для здоровья людей вещества.
Лекарственные растения заготавливают в период наибольшего содержания в них биологически активных веществ.
Растительные препараты в необходимой дозе смешивают с небольшим количеством корма или добавляют в питьевую воду и дают птицам в утреннее кормление.
Крапива двудомная. Листья крапивы собирают во время цветения растения и сушат под навесами.
Порошок и свежие листья крапивы используют в качестве витаминного корма (в листьях крапивы содержатся витамины С, К, каротин, органические кислоты, соли железа). Для лечения и профилактики авитаминозов настой крапивы (1:20) дают птицам 3 раза в день в дозе 3-10 мл на одну особь.
Брусника. Брусничные листья заготавливают ранней весной и сушат, разложив на подстилке в затемненном теплом помещении. Листья брусники используют в качестве дезинфицирующего мочевыводящие пути средства.
С лечебно-профилактической целью птице дают настои в дозе по 2-5 мл на одну особь. Для приготовления настоя 1 часть листьев заливают 15 частями кипящей воды, настаивают 4 ч и процеживают через слой марли.
Вахта трехлистная (трилистник водяной). Листья с короткой частью черешка заготавливают после цветения (июнь-сентябрь). Собранные растения раскладывают на бумаге в тени и оставляют на 4 ч, затем сушат при температуре до 60 °С.
Вахта трехлистная улучшает пищеварение, возбуждает аппетит, а также используется как противоглистное средство. Для лечения птиц применяют в форме настоев (1:10) в дозе 2-5 мл на одну особь.
Укроп огородный. Зелень укропа используют как витаминный корм, а семена дают птице для улучшения аппетита и при воспалительных заболеваниях дыхательных путей и желудочно-кишечного тракта.
Порошок из высушенных семян укропа подмешивают в корм. Доза на одну голову составляет 0,2-0,5 г.
Лук медвежий (дикий чеснок). Цветочные стрелки вместе с луковицами и молодыми листьями заготавливают до начала цветения растения. Лук медвежий используется в качестве витаминной подкормки, а также как улучшающее пищеварение средство. В птицеводстве применяют настои (1:20) в дозе 1-5 мл на одну особь.
Клевер луговой. Листья и соцветия клевера собирают в период цветения и сушат в тени. Клевер используется как витаминный корм, содержащий витамины С, Е, каротин и витамины группы В. С лечебно-профилактической целью, а также при заболеваниях дыхательной системы птицам дают приготовленный на водяной бане и процеженный через марлю отвар головок клевера (1:20) в дозе 2-5 мл на одну особь.
Тыква обыкновенная. Семена тыквы используются как легкое слабительное и противоглистное средство.
Птице дают высушенные и растертые с водой семена в составе влажных мешанок. Доза для водоплавающих птиц составляет 30-50 г, а для куриных – 15-20 г на одну голову.
Сосна лесная. Используют почки и хвою. Почки собирают ранней весной в начале набухания. Хвою заготавливают круглый год. Сосновые почки богаты витаминами С и К, минеральными солями и обладают дезинфицирующим действием. В хвое содержатся витамины К, С, группы В и фитонциды. Применяют ее при авитаминозах и дают птицам в виде порошка, который добавляют в корм, или в форме настоя (1:10) в дозе 1-2 мл на одну особь.
Кориандр посевной. Растение заготавливают после полного созревания плодов, связывают пучками, высушивают в тени, затем обмолачивают. Кориандр рекомендуется давать птицам в качестве улучшающего пищеварение и обладающего противомикробными свойствами средства. Порошок кориандра дают птице вместе с кормом в количестве 0,2-0,5 г на одну особь.
Лен посевной. В лечебных целях используются семена льна. Их применяют при воспалительных процессах органов дыхания и желудочно-кишечного тракта. Семена льна дают птицам в виде слизистого отвара в дозе 5-20 мл на одну особь. Для приготовления отвара 1 часть семян заливают 30 частями горячей воды, взбалтывают и настаивают 30 мин.
Подсолнечник однолетний. Благотворное воздействие на организм птицы оказывают цветы, листья и семена растения. При закупорке зоба, засорении желудка, а также в качестве легкого слабительного средства применяют подсолнечное масло в дозе 2-5 мл на одну птицу.
Василек синий. Краевые воронковидные лепестки василька собирают в период полного цветения растения, раскладывают на бумаге и сушат в темном, хорошо вентилируемом помещении. Василек синий способствует улучшению пищеварительного процесса и ускоряет заживление ран. Для лечения птиц его используют в виде настоя (1:10) в дозе 2-3 мл на одну особь. На раны накладывают измельченные лепестки.
Одуванчик лекарственный. Листья одуванчика собирают в период цветения растения, а корни – поздней осенью. Одуванчик используется в качестве витаминного корма (содержит витамины С, В, РР, каротин, соли железа, марганца, кальция, фосфора) и как средство, регулирующее деятельность желудочно-кишечного тракта. Для лечения птицы применяют отвар из корней или настой из листьев (1:10) в дозе 2-10 мл на одну особь. Отвар дают птицам 2-3 раза в день.
Валериана лекарственная. Сырье заготавливают осенью в период плодоношения растений. Корни валерианы промывают холодной водой, раскладывают в тени на 5 ч, а затем сушат при температуре 25-30 °С. Корень валерианы используют в птицеводстве в качестве успокаивающего средства. Птицам валериану дают в форме настоя (1: 30) в дозе 0,2-0,5 мл на одну особь.
Папоротник мужской. Корневища растения заготавливают осенью или ранней весной, промывают водой и сушат в тени.
Порошок из корня используют в качестве противоглистного препарата в дозе 0,2-1 г для куриных и 0,3-0,5 г для водоплавающих на одну особь.
Зверобой. Растение заготавливают в период цветения и сушат в пучках, подвешенных в тени. В птицеводстве применяется при диарее, а также для заживления ран. Для лечения пернатых используют настой (1:10 или 1:20) в дозе 1-2 мл на одну особь. Настой зверобоя дают птицам 2-3 раза в сутки.
Подорожник большой. Хорошо развитые листья подорожника собирают в течение всего лета и сушат в тени. Подорожник используется в качестве витаминного корма (содержит витамины С, К, группы В, каротин, органические кислоты) и как средство, регулирующее функцию желудочно-кишечного тракта. Для лечения птицы применяют настой (1:20) в дозе 0,1-0,2 мл на одну особь.
Тмин обыкновенный. Сырье заготавливают в период плодоношения. Растения срезают, связывают в пучки, сушат в тени, после чего обмолачивают. Порошок из семян тмина используется в птицеводстве в качестве антисептического и легкого слабительного средства. Его подмешивают в корм и дают птицам по 0,2-0,5 г на одну особь.
Мать-и-мачеха. Прикорневые листья собирают в первой половине лета и сушат под навесом. Мать-и-мачеха применяется при заболеваниях желудочно-кишечного тракта и органов дыхания птиц. Кроме того, листья растения содержат витамин С, каротин и микроэлементы. Пернатым мать-и-мачеху дают в виде настоя (1:10) в дозе 0,5-1 мл на одну особь.