Одесская область, Килийский район.

Последний населенный пункт на берегах Дуная перед его впадением в Черное море, который получил название "Украинская Венеция". Вилково было основано три века назад старообрядцами, несогласными с церковной реформой. Признанный туристический центр: дома на сваях, тротуаров практически нет, вместо улиц — каналы, личный и общественный транспорт — лодки и катамараны.

День міста Одеса

День міста Одеса відзначається щорічно 2 вересня.
Історія міста добре відома тільки з 1415 року як міста Хаджибей, хоча на території нинішньої Одеси люди почали селитися ще в античні часи. Вперше назва міста Одеса зустрічається 10 січня 1795 року. Існує кілька версій про походження назви «Одеса»: перше, що це місто назвали на честь давньогрецької колонії Одессос, яка розташовувалася в Північному Причорномор’ї; друге, що слово «Одеса» - це прочитаний навпаки французький вираз «assez d’eau» або «води достатньо», який народився в результаті царських дебатів про відсутність прісної води поблизу від обраного для будівництва місця міста волею імператриці Катерини II.
Корінь (оді) - вода з французької, багато води. Легенда говорить, що нова назва довго не приживалася і люди як і раніше називали Одесу Хаджибеєм. Тому для кращого засвоєння населенням нової назви влада застосувала такий метод. На всіх міських заставах козаки питали селян: «Куди їдете?» і якщо слідувала відповідь «до Хаджибею», козаки цю людину просто пороли. Метод виявився дієвим і незабаром вже всі іменували місто Одесою.
Бурхливий розвиток міста почався наприкінці XVIII століття після приєднання причорноморських територій до Російської імперії в результаті російсько-турецьких воєн.
З початку XIX століття місто почало стрімко розвиватися у зв’язку з експортом зерна і незабаром Одеса стає одним з найважливіших зовнішньоторговельних центрів країни, практично третім за значенням містом Російської імперії після Петербурга і Москви.