...будучи взрослыми, мы на Рождество всё равно от тепла становимся детьми...с какими блюдами у Вас ассоциируется этот праздник?...

Кутя – одне з дванадцяти традиційних страв різдвяного столу. В залежності від регіону, її готують по-різному. Пропонуємо п’ять рецептів приготування куті на Різдво.  Зараз в кутю додають розпарені родзинки і горіхи (найчастіше – волоські). Деякі готують з безліччю всяких сухофруктів і навіть шоколадом.

Кутя з пшениці з цукатами, або “Панська кутя”

Інгредієнти:

2 склянки пшениці;
50 г цукатів;
½ склянки волоських горіхів;
мед.
Приготування: пшеницю промити. Варити на воді на повільному вогні 2 години. У 4 ст. л. води розмішати мед за смаком, залити пшеницю медовим сиропом на 30 хв. Горіхи трохи подрібнити і обсмажити. Додати до пшениці цукати, горіхи і добре перемішати.


Кутя з рису

Інгредієнти:

250 г рису;
100 г родзинок;
100 г мигдалю;
цукор;
кориця;
мак.
Приготування: рис промити, залити водою і варити до готовності, не перемішуючи. Відкинути на друшляк і промити кип’яченою холодною водою. Мигдаль та родзинки ошпарити окропом, мигдаль трохи подрібнити. Цукор розвести в невеликому об’ємі води, змішати рис, мигдаль, корицю, родзинки і полити цукровим сиропом.

Кутя з пшениці з родзинками і інжиром

Інгредієнти:

250 г зерен пшениці;
150 г родзинок без кісточок;
150 г нарізаних плодів інжиру;
100 г меду.
Приготування: зерна пшениці зварити до розм’якшення, але щоб вони залишалися цілими. Ізюм та інжир добре промити, залити холодною кип’яченою водою і дати набрякнути. Потім все з’єднати, додати мед і перемішати.


Кутя з перловки

Інгредієнти:

200 г перлової крупи;
150 г маку;
50 г очищених горіхів;
50 г родзинок;
мед і цукор за смаком;
1/2 склянки вершків.
Приготування: перлову крупу промити, залити водою у співвідношенні 1 до 3 і варити до готовності. Відцідити і остудити. Мак заварити окропом і варити до тих пір, поки не буде легко розтиратися між пальцями. Мак ретельно відцідити (можна на ситі) і перекрутити через м’ясорубку. Ізюм запарити окропом. Мак перемішати з перловкою, додати подрібнені горіхи, родзинки, мед і цукор за смаком. Все перемішати з вершками.


Кутя зі сухофруктами і малиною

Інгредієнти:

2 склянки цільних зерен пшениці або рису,
півсклянки чи третину (за смаком) меду,
сушені яблука чи груші можна також взяти до смаку,
родзинки і (або) сушена малина чверть склянки.
Помити і перебрати пшеницю, закип’ятити 4 склянки води, додати туди пшеницю і варити 25 хвилин. Додати сіль, яблука і малину. Через 5-7 хвилин – родзинки. Все варити ще хвилини дві. В масу, що охолола додати мед. Залишити на 1-2 години.

Смачної куті!

Ми вже 5 рік на Різдво коптимо ковбаску,шинку та курей! Вчора весь день тим і займався...,ковбаска вийшла смачна,а курей трохи перепалив:в кінці підкинув забагато сухоі вишні і вогонь пішов в бочку,вигляд не дуже ,але істи можна
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення][img:30ce][Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]/71r5p3.jpg[/img:30ce]

Віктор71 пише:

на Різдво коптимо ковбаску,шинку та курей!

Віктор71, шо ж ви робите, як оце спати після таких картинок?

СИМВОЛИ СТРАВ СВЯТВЕЧІРНЬОГО СТОЛУ

Вікторія Проців. Свята вечеря

На Святий Вечір українські господині неодмінно готують дванадцять страв. Може бути і більше. І хоч вони пісні, але видаються такими смачними, ситними, особливо, коли ти строго дотримувався посту, а в останній день перед Різдвом і крихітки до рота не взяв… Кожна страва та окремі продукти, які входять до неї, мають своє глибоке символічне значення, а не просту традиційність. Чи замислювались ми над цим?.. Отож:

КУТЯ — (найголовніша страва на столі, з неї починають трапезу) — символізує єднання з Богом і світом померлих. Тому її залишають на ніч для душ усопших, не прибирають зі столу.

МАК, який додають до куті, символізує мучеництво Ісуса Христа.

МЕД — символ чистоти, надії, оптимізму, солодкого Божого Слова.

КОРАЧУН (кругла буханка хліба, інколи домашньої випічки, калач) символізує смерть і воскресіння. Зерно, кинуте у землю, начебто "помирає", але дає нові плоди, преображується.

ГОРОХ, КВАСОЛЯ — символ християнського життя у "домашній", "сімейній церкві", символ єдності роду. Всі за святковим столом, як горошинки в одному стручку.

КАПУСНЯК — символ єдності навколо однієї основи — Христа-Бога.

БОРЩ — (до нього входить багато інгредієнтів) нагадує про дітей, убитих у Вифлеємську ніч за наказом Ірода.

ГОЛУБЦІ — нагадують голуба, що символізує мир.

РИБА — знак християн, один із символів Ісуса Христа. Також нагадує Святу Тайну Хрещення. Як риба вільно плаває у воді, так християнин живе повноцінним життям через купіль у свяченій воді (занурення у неї). У перших літерах грецького слова "риба" зашифровані слова "Ісус Христос", "Спаситель", "Син Божий"…

ВАРЕНИКИ — достаток, ситність.

ГРИБИ — дві природи Ісуса Христа: божественна (шапка) і земна (корінець).

ПАМПУШКИ — щастя, здоров'я, як і вареники — достаток.

УЗВАР — життя людини, дароване Богом.

ЧАСНИК — очищення від гріхів. Також символізує здоров'я. Його кладуть на чотири кутки столу, а потім споживають, щоб зуби не боліли.

Однак пам'ятаймо, що Святий Вечір починається і закінчується молитвою, а супроводжується колядками!

Добрый день!Виктор!Если не секрет поделитесь рецептом колбасы и способом копчения!Двадцать пять лет назад уехала с Украины,а колбасу и шинку забыть не могу!!!!!!!!!!

Добрьій день,Марина
Колбасу делаем так: мясо-60℅ свининьі и 40℅ говядиньі,нарезаем тоненькими полосками ,добавляем соль,перец,горчицу горошками и чеснок по вкусу,яйца сьірьіе из расчета 2шт на 1 кг,муку-150 г на 1 кг!
Все тщательно перемешиваем,добавляя воду,кладем в полиєтилленовьій пакет и вьібиваем качалкой или сковородкой(что б хорошо держалась кучи ), для пробьі на вкус делаем 2-3 котлетки и поджариваем на сковородке!
Копчение:
Лично я,копчу в металлической бочке вишневьіми и дубовьіми дровами на протяжении 4-5 часов,в конце добавляю в огонь сьірьіе ветки смородиньі,огонь должен гореть постоянно,но небольшой,у меня расстояние от огня до бочки-2м.

Спасибо большое!!!!!

Пробуйте на здоровье В среду буду делать колбаску,сброшу фото процеса!

Еще большее спасибо!Если с фотками,тогда мы с мужем тоже попробуем!Пытались раньше сделать-мясо получалось,а колбаса ни разу.

...у нас в стране теперь два раза будут отмечать Рождество - 25 декабря и 7 января - какие различия в кухнях в зависимости от вероисповедания кто знает?..что будет готовить?..

Мы готовим всё как всегда- оливье,  холодое. Единственное, что в кутю ложим мак, который свячивали на Маковея.

Михалыч, Там різниця не в залежності від віросповідання, а скоріше від регіону проживання.

Різдво для українців є особливим святом. Зазвичай до батьківської оселі збирається вся сім’я. Кожен має свої обов’язки у приготуванні. Невід’ємним символом українського Різдва є святковий стіл та основна страва на ньому – кутя.

Кожен інгредієнт цієї страви є символічним. Пшениця – це символ достатку, мед – здоров’я, мак – символ роду.

Сім’я сідала за святковий стіл, коли засяяла перша надвечірня зірка. Запалювали свічку, дякували Богу за прожитий рік. Хазяїн дому бажав всім здоров’я та добробуту. Першою з усіх страв пробували кутю. Після Святвечору ложки залишають у куті для померлих предків.

Кутя по-волинськи – з відбивної пшениці
На Волині та безпосередньо в її обласному центрі Луцьку кутю готують із пшениці. За день до Святвечора зерно відбивали у ступі, щоб відстала “шкарлупка”. Опісля його висипали на бляшку (металеве деко), щоб підсохло. Пшоно просіювали від зайвого сміття та залишали у воді на ніч. Вранці наступного дня першою завжди готували кутю. Коли каша доварилася, господар дому приносив сіно. На нього ставили каструлю, а поряд – дідух. Потім пшеницю заправляли медом, маком та горіхами.

Кутя по-рівненськи – чоловіча справа
У Рівненській області готують рідку кутю. Приготуванням займається лише чоловік. Пшеницю відварюють до готовності. У великій посудині кашу заливають узваром, додають мед та цукор, перетертий мак та горіхи.

Кутя по-львівськи – забобони з макогоном
У Львові також для приготування куті використовують пшеницю. Мак терли в макітрі макогоном. У місті ходить забобон, що дівчатам заборонено облизувати макогон, бо чоловік буде лисим. Додавали до куті волоські горіхи, родзинки та мед. Після святої вечері дівчата брали свої ложки і трясли ними на вулиці. З якого боку “забрешуть” собаки, звідти й суджений прийде.


Дівчатам заборонено облизувати макогон, бо чоловік буде лисим. Фото: starijxutir.blogspot.com
Кутя по-житомирськи – “п’яна”
У цій місцині готують “п’яну” кутю. До вареної пшениці чи перловки додають перетертий мак, родзинки, курагу. Особливим у приготуванні є те, що кутю заливають виноградним соком, а також додають ложку солодкого червоного вина.

Кутя по-вінницьки – з чорносливом
Вінничани готують кутю з пшениці чи рису. Мак розтирають із цукром та додають до вареної розсипної каші. Туди кидають волоські горіхи, чорнослив та родзинки.

Кутя по-київськи – на мінералці
Столичні господині люблять у куті багато маку та родзинок. Зрідка додають мед та горіхи. Кутю розмішують мінеральною водою.


Фото: tumblr.com
Кутя по-черкаськи – на узварі
Напередодні Святвечора готується узвар із сушених яблук та груш. Він має вистояти ніч. Вранці вариться пшениця. Готову кашу заправляють домашнім медом, перетертим у макітрі маком, подрібненими горіхами.

Кутя по-донецьки – з рисом та варенням
У Донецьку для куті запарюють рис. До нього додають жменьку родзинок, кураги та волоського горіха. Замість цукру чи меду заправляють вишневим варенням.

Кутя може бути різною за складом чи способом приготування, але не за своїм змістом. Кутя – це незмінна традиція українського Різдва.