[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення] Эта практически вся черно-белая, немного за ушками есть рыжинка.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення] рябушка

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення] и таких курочек-близнецов 3 штуки.
Вот такое мое ливенское хозяйство.

А это ещё один на бульон, крайний слева, ярко-рыжий.[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

kAtik, по петухам правильный выбор сделала...чёрно-белую лучше к дворовым, но если не будешь продавать яйцо инкубационное, то оставляй пока со всеми...белую курицу можно оставлять только с петухом с однотонной коричневой грудью - белый цвет доминирующий = задавит остальные...
...на последнем фото у петуха отличный гребень и отличный цвет - вишнёво-шоколадный...
...видно, что птица ухоженная

kAtik пише:

курочек-близнецов 3 штуки. Вот такое мое ливенское хозяйство.

Красивая птица!

Admin пише:

отличный цвет - вишнёво-шоколадный...

а я всё не могла придумать, какой у него цвет. Называла его Баклажанчиком

chubatiuk пише:

Красивая птица!

Спасибо, Сереж

kAtik пише:

chubatiuk пишет:Красивая птица! Спасибо, Сереж

Это вам спасибо.

На примере ваших сообщений как раз видно правильный подход к делу, и птицу показали , и коментарии к фотографиям, что б мы сами не придумывали и не догадывались , и фото хорошего качества.

Петухи у вас хорошие, Михалыч подтвердил, большая часть курей супер, с остальными тоже можно работать.

Катенька,очень красивые у вас курочки ,особенно мне понравился последний петух

Яна, представляешь, этот петух мой любимчик с детства ( его ). И так и получилось, что он вырос в такого красавца

Катя достойная птица! Из питухов более понравился из 503(пост)- справа и он же на -502. Красавчик!

maksan, спасибо Мне очень приятно, так как это мои первые породистые куры (спасибо Михалычу)

Вот такая красота растет из присланных Михалычем яиц.
Сегодня ципам ровно месяц. Наблюдать за их ростом сплошное удовольствие. 
Еще раз хочу поблагодарить Михалыча за эту прекрасную породу.  :13: :
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

anrak пише:

Вот такая красота растет

Иначе и не скажешь, красота!

anrak пише:

Наблюдать за их ростом сплошное удовольствие. 

...до 4-5 месяцев очень хорошо растут, это факт...главное в 2-3 месяца с питанием повнимательней и будет всё хорошо - удачи!..

Вчерашние яйца в сравнении [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Три одинаковые, а одно вот такое [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

kAtik пише:

Вчерашние яйца в сравнении

kAtik пише:

Три одинаковые, а одно вот такое

1 месяц и 3 недели[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Admin пише:

...ливенский "орёл"..

Орёл над другими орлами.

Про ливенских кур пишет доктор биологических наук профессор Пенионжкевич (1992 г.стр. 190) как о породной группе.
В "Генофондах с/х животных" (2006 г.) И.Г.Моисеева и соавторы в разделе 4.2 "История, современное состояние, генетические, биологические и хоз. особенности ПОРОД" на стр. 271 присутствует ЛИВЕНСКАЯ и ссылки на др. авторитетных авторов - Пенионжкевича, Шаповалова, Иофе, а также приведены данные экстерьера и указаны окраски - " окраска оперения разнообразная: преобладает черная и желтая, встречается пестрая черно-белая, черная, желтая, палевая и другие, серебристая и золотистая."
В тексте нет слова "порода", но и нет слова "популяция".

Сумський національний аграрний університет
Остапенко Володимир Іванович, доцент, кандидат с.-г. наук

УДК 636.57+636.064
Ситцеві кури в Україні – цікавий феномен
вітчизняного присадибного птахівництва

Сьогодні , на шпальтах журналів, на сайтах інтернету точаться дискусії щодо походження так званих «ситцевих» курей. Деякі птахівники-аматори, не маючи до появи цієї птиці ніякого відношення, не будучи обізнаними з інформацією про справжню лівенську птицю, виходячи мабуть з комерційних інтересів, назвали їх лівенськими? З їх “легкої” руки цю назву підхопили в Україні і, особливо, у Російській федерації. Тому хочеться внести деяку ясність у питанні появи ситцевих курей в Україні і дещо охарактеризувати цю птицю за екстер’єром та продуктивністю.
Вперше, у 1913 – 1915 р.р. професор В.В.Фердінандов провів масову оцінку курей у Лівенському уїзді Росії і навколо нього. На основі отриманих даних вчений виділив 5 «рас» місцевих курей, в основному за забарвленням оперення. Серед описаних екземплярів ні "ситцеві" ні «лівенські» кури не називалися. Але особливо були виділені юрловські кури.
Після революції роботи по вивченню і розповсюдженню місцевої птиці у лівенському регіоні були продовжені рядом наукових організацій, у тому числі відділом селекції НДІП під керівництвом Е.Е.Пеніонжкевича (1926 -1939 р.р.). Були отримані детальні дані знову по юрловських курях, а «лівенських» ніхто з авторів знову не згадав. За матеріалами наступних обстежень Я.Я.Шаповалов (ТСГА) описав найбільш характерну птицю тих місць як лівенську, яка була безпородною і мала переважно чорне і жовте забарвлення пір’я, але знову ж таки не ситцеве, листоподібний і трояндоподібний гребені. Пізніше вчений висловив припущення, що місцева безпородна птиця у більшості своїй походить від юрловських голосистих: «Помісі юрловських голосистих курей з місцевими, в різних варіаціях, це і є лівенські кури».
Один із основоположників інтенсивного промислового методу утримання птиці В.Пігарєв писав, що за забарвленням оперення місцеві лівенські кури в основному чорні і жовті. Про ситцеву масть знову нічого не говорилося. Трояндоподібний і невеликий листоподібний гребінь у популяції однаково розповсюджені. А чубатість (!) зустрічається у третини поголів’я. Автор навіть відзначив появу трьох голошийок серед «лівенських». Виявилося також, що 50% лівенської птиці було з опереними ногами (!), а одне курча було п’ятипалим. Ось такими були насправді лівенські кури.Хіба така птиця може бути породою? Ці помісі лівенської птиці росли повільно, пізно оперялися, колір плесна був жовтий або чорний, як у юрловських курей. Лівенські кури – це «безголосі» юрловські.
На думку Н.В.Пігарєва велика неоднорідність цієї безпородної місцевої птиці за продуктивними показниками не дозволила їй конкурувати з іноземними породами, що завозилися, тому автор запропонував на державних птахофермах застосувати ввідне схрещування з породою-поліпшувачем – нью-гемпшир. Так з’явилися нові покращені лівенські кури, але знову ж цю птицю не можна вважати породою. А вже у 1977 році лівенська птиця офіційно була зведена у державних птахофермах, як і цілий ряд іншої навіть породної птиці і завдяки інкубаторним станціям поступово замінена в особистих селянських господарствах більш продуктивною.
Отже, жоден із вчених-дослідників птиці не відзначав ситцевого забарвлення курей у лівенському регіоні Росії.
Перебуваючи на в кінці 80-х років у м. Прилуки Чернігівської області, автор цієї статті заїхав до відомого в Україні птахівника-аматора Гриня О.П. Чого там не було у нього на подвір’ї: павичі, різні види фазанів, багато порід голубів і курей. Серед всього цього розмаїття форм і кольорів мою увагу привернули кури з оригінальним, схожим як у орловських ситцевих, забарвленням пір’я. Помітивши це, господар розповів мені цікаву історію їх появи у нього. Працюючи водієм-інструктором у місцевому ПТУ, він, відпрацьовуючи з учнями навички управління автомобілем, часто їздив по населених пунктах навколо районного центру. В одному із сіл помітив оригінально оперених курей, кожна пір’їна яких мала три кольори: білий, чорний і «вишневий». Познайомившись з господинею Олександр Петрович поцікавився, що це за кури, звідки вони у неї? Господарка розповіла, що у неї випадково вивелися курчата, які згодом стали мати таке трикольорове забарвлення пір’я. Є і такі, що мають на пір’їнах лише чорне з білим забарвлення (вихідні форми не відомі). Після тривалих умовлянь птахівник-аматор придбав шість курок і одного півня (одна курка мала чорно-біле забарвлення пір’я). Жартуючи, Олександр Петрович говорить: ”Хочу вивести нову породу курей”.
Поспілкувалися ми з ним і роз’їхалися. Пізніше, у телефонній розмові з ним дізнаюся, що птиця виявилася досить продуктивною, невибагливою до умов утримання і, що йому вдалося відселекціонувати однорідне за «ситцевим» забарвленням стадо курей. Після цього яйця і курчата цієї популяції красивих місцевих курей почали розповсюджуватися по всій Україні. Першими придбали і почали розводити у себе цю птицю аматори з Полтавщини. Але птиця до цього часу не мала назви. Маючи практичний досвід розведення птиці, але не володіючи відповідними знаннями та історичною інформацією вони почали називати популяцію цих курей спочатку ленінградською ситцевою, а потім «лівенською» породою. Поява в Україні так званих «лівенських» курей негайно була помічена птахівниками-аматорами із Лівенського району Росії. На своєму сайті росіянин Новіков Володимир Миколайович пише: «З’їздив на Полтавщину, придбав у одному тамтешньому селі шість курочок і півня. Мене дуже здивувало, що господар цієї птиці чомусь назвав їх «лівенськими».
Так, за сотні кілометрів від м. Лівни, з української популяції ситцевих курей, з «легкої» руки полтавських птахівників-аматорів, була «відроджена порода лівенських курей». Отже, популяція ситцевих курей виведена саме в Україні народною (масовою) селекцією за двадцять років. Це феномен українського птахівництва, який виник на базі місцевої птиці і відображає цікаву локальну популяцію курей з унікальним фенотипом, доброю м'ясо-яєчною продуктивністю та високими адаптивними якостями.

Голова у півнів і курок середньої величини. Гребінь середнього розміру, листоподібний (ген R*N) з п’ятьма правильно вирізаними зубцями по верхньому краю або трояндоподібний (ген R*R), що представляє собою щільну плоску пластинку вкриту багатьма маленькими горбочками. Позаду він закінчується гострим кінчиком, який може бути піднятим догори (як у гамбурзьких) або опускається по лінії гриви (як у віандотів). У птахівників-аматорів птиця з листоподібною формою гребеня зустрічається частіше, але веде себе як рецесив по відношенню до трояндоподібного (rose comb – R), тому генетична формула листоподібного гребеня завжди rr. Дзьоб короткий, світло-коричневий, більш темний на верхній частині. Очі жовті або оранжеві. Вушні мочки середньої величини, червоні. Сережки теж червоні, гладенькі, у півнів досить великі, у курок значно менші. Шия середньої довжини, товста. Грива добре розвинена. Тулуб у більшості птиці видовжений, широкий, глибокий. Спина довга, широка. Груди широкі, округлі, видаються вперед. Живіт досить широкий, повний. Хвіст середньої довжини, повний, утворює зі спиною тупий кут. Крила середньої довжини, щільно притиснуті до тіла. Стегна сильні, трохи видаються вперед. Плесна середньої довжини, неоперені, жовті, світло-жовті (ген-інгібітор дермального меланіну ID*ID) або рожеві (їх ще називають білими), широко розставлені. Ці два фенотипи зумовлені різним поєднанням двох аутосомних генів W і ⱳ (білий і жовтий кольори) та зчепленим зі статтю Id (пригнічувач меланіну в дермісі – inhibitor of melanin in dermis). Дія домінантного гена W полягає у тому, що він перешкоджає відкладанню ксантофілу на ногах. Це у повній мірі проявляється в дорослої птиці, а курчата до 10-12- тижневого віку мають жовті ноги при наявності W. У ситцевої птиці, як і у багатьох сучасних порід присутня мутація Id, в результаті якої блокується відкладання чорного пігменту у дермісі. Тоді забарвлення ніг залежить лише від наявності або відсутності ксантофілу. Комбінація IdW дає рожеве забарвлення ніг, а Idw – жовте. У деяких ситцевих курей алель Id проявляє себе як неповний домінант і у гетерозигот Id/id все ж відкладається незначна частина меланіну у дермі- сі. Пальців на ногах чотири (дика алель гена полідактилії PO*N). Пальці, кігті і підошва світло-жовта або світло-рожева.
За кольором оперення ситцеві відносяться до феомеланінової групи. Оперення щільне, з полиском. Поверхня пір’їн гладка, тому світло відбивається і дає металевий блиск. Інтерференція (розкладання світла) під час проходження променів через систему тонесеньких пластинок викликає красиві переливи. У борідках з яких складається опахало, є заповнені повітрям проміжки, а також особливі, що заломлюють світло призматичні клітини. Форма, кількість і взаємне розташування тонких мікроскопічних елементів опахала є основою для появи блискучого фіолетового або зеленого ефекту на пір’їнах гриви, спини та хвоста. Зоровий ефект виникає у залежності від зміни кута падіння світлових променів на поверхню опахала. Забарвлення оперення “ситцеве” (mottled, mo). У цих курей більша частина пір’їн має білий кінчик, величина його на опахалі з віком птиці збільшується, тому старі ситцеві кури виглядають вже не як кольорові з білими цятками, а, швидше навпаки, як світлі з темними відмітинами. Як вказує А.С.Серебровський, ген ситцевості є розподілювачем пігменту, але не впливає ні на якість, ні навіть, на загальну його кількість. У типовій ситцевій пір'їні на межі білої і забарвленої зон пігментація досягає найбільшої інтенсивності. Наче усі меланоцити зустрічають тут перешкоду для подальшого його розповсюдження і розвантажуються від гранул, не досягаючи кінчика пір’їни. Тому тут утворюється більша концентрація пігменту, ніж властиво взагалі даному генотипу. При загальному коричнево-червоному забарвленні опахала у ситцевих курей перед білим кінчиком є інтенсивно чорна смужка. Червоно-коричневе (з відтінками) забарвлення має полігенну природу. Воно залежить від дії багатьох генів, що контролюють відкладання феомеланіну, і успадковуються як кількісні ознаки. Ознака ситцевості унаслідується як простий аутосомний рецесив. За номенклатурою А.С.Серебровського назва гена ситцевості «atrase» - скорочено at.
У ситцевих курей існує ще один ген – розподілювач пігменту. Це домінантна мутація «іскристості». Дія його полягає в побілінні самих кінчиків деяких пір’їн (головним чином на голові і гриві, а також на махових пір'їнах першого порядку крил і деяких інших ділянках). Позначається цей ген символом Tr (trate, за Серебровським). Tr проявляється однаково в обох статей, на забарвлення пуху курчат не впливає і дуже варіює у ступені прояву та успадковується самостійно.
Добові курчата ситцевих курей мають своєрідний пуховий наряд з певними алеломорфними мутаціями (варіаціями): е+ - дикий тип; еb – brown –суцільно коричневий, інколи з’являється лише незначна схожість з «диким» малюнком; еs – плямиста голова (speckled head), курчата смугасті, але малюнок не зовсім схожий з «диким» - на голові неправильні цяточки, що часто утворюють «окуляри» навколо очей; eBC – баттеркап, курчата мають жовтуватий пух з вузенькими, переривчастими поздовжніми смужками на спині і неправильними, варіюючими цяточками на голові. У дорослих птахів ті ж алелі поводять себе зовсім по іншому. У курок і півнів часто можна бачити відмінності фенотипу забарвлення у різних мутантних форм. Ситцевість добре піддається плюс і мінус відбору, що наводить на думку про складну природу феомеланінових забарвлень, які за характером наслідування близькі до полігенних кількісних ознак.
Напрям продуктивності ситцевих курей загально користувальний, але у деяких господарствах спостерігається відхилення в бік яєчної або м’ясної продуктивності. Від цього залежить і продуктивність, але у середньому вона становить 168-195 яєць з середньою масою яєць 58-62 г. Індекс форми яйця – 0,758, число одиниць Хау – 84,2, товщина шкаралупи – 311 мкм, забарвлення шкаралупи в основному рожеве – 1,6 бала (оцінка проводилася візуально за інтенсивністю забарвлення шкаралупи від 0 біла до 4 – темно-бура).
Крім хорошої несучості, птиця має добрі м’ясні якості. Жива маса півнів коливається від 4,5 до 5,5 кг, курок – 3 – 3,5 кг (у віці 1 рік). Вихід м'яса становить 52%, кісток – 10,6%. Якість м'яса відзначається чудовими смаковими якостями, соковитістю за рахунок тонких прошарків жиру між м'язовими волокнами та приємним смаком. Життєздатність птиці і молодняка висока. Відхід молодняку за 20 тижнів вирощування становить 4-5%, а за продуктивний період – 5-6%. Темперамент спокійний. Інстинкт насиджування у курок частково зберігся.
Таким чином, популяція ситцевих курей це феномен українського птахівництва, який виник на базі місцевої птиці шляхом народної селекції і відображає цікаву локальну популяцію курей з унікальним фенотипом, доброю м’ясо-яєчною продуктивністю та високими адаптивними якостями. Кури добре фуражують природні корми, не вибагливі до умов утримання і годівлі, в умовах присадибного господарства забезпечують потенціал продуктивності на рівні 60% -70% несучості. Це значить, що кожні 10 днів життя самка відкладає 6-7 яєць з нормальною шкаралупою і високою масою 60-64г. А забарвлення пір’я задовольнить найвибагливішого любителя домашніх пернатих. Від такої птиці можна отримати велике матеріальне і естетичне задоволення.

Цікаво. Дуже цікаво.

chubatiuk пише:

Цікаво. Дуже цікаво

Admin пише:

...автор статьи 

А кто???

chubatiuk пише:

А кто???

Сумський національний аграрний університет
Остапенко Володимир Іванович, доцент, кандидат с.-г. наук

Admin пише:

..тот кто хочет популяризировать данную птицу..

...особо плохого я ничего не прочитал....может не внимательно читал....то, что обозвали смесь с Юрловскими или безголосыми Юрловскими я не беру в счёт... история должна быть такой какая есть, а не такой как её напишут.

Птица хорошая, а если кому чего не нравится - это от зависти.... завидуют, ведь есть чему завидовать.

chubatiuk пише:

Ну-у, особо плохого я ничего не прочитал

...я тоже кое с чем не согласе, но в общем 

Admin пише:

читай фермер

на "фермере" по многим породам-популяциям и новинкам критики проходятся добре..не секрет - некоторые критики кур в гастрономах только видят,пустая трата времени-доказывать что то,а есть категория-кто конкурентов устраняет,Вам ли не знать Михалыч..."знакомый" нам птицевод волгоградский- яйцом ливенских торгует спокойно по сто рублей,а на форумах пишет всякие гадости.
по мне-так чем больше "критиков"..тем больше хочу кур таких))

кубанец пише:

наука зато-на всю жизнь

...всё познаётся в сравнении...правда всегда одна - истина...остальное от лукавого...или от псевдоптицеводов...

Как по мне то хоть она ливенская, хоть украинская хоть китайская ситцевая это не чего не меняет, люди знают ее как ливенскую. Форумы это одно, а вот выставки-ярмарки это совсем другое не дадут соврать друзья у людей был  сильный интерес к этим курам, а то что пишут на форумах на то они и форумы, а еще есть обиды, зависть, конкуренция, но это все глупо, так как у каждого своя голова на плечах и свои набитые шишки на ней.

Admin пише:

читай фермер..

А-а, "Семён Семёныч" ну так тем интереснее...история.... она такая интересная (я про науку)... а история Ливенских кур не исключение...

вот , думаю, как где-то в году так 2030-2035 на межгалактических форумах будут спорить и вспоминать птицеводов из Украины планета Земля... мол они ещё в те далёкие 2012-2015-2020- тые занимались этой поистине интересной, загадочной, продуктивной и красивой курицей. как в прочем будут и те, кому подавай факты и доводы, почему она должна называться "Ливенской", или может или не может

но пока одни думают и ждут фактов, мы работаем и наслаждаемся.

Да называйте ее хоть ливенской, хоть полтавской, хоть крымской ... Лишь бы хорошей курочкой выросла... крупненькой, яйцо хорошо несла...зачем ее переименовывать, людям голову морочить... и так пород миллион, пока разберешься.. а то будет это такая, а раньше была такая...