Новорічні свята - Ваші сімейні традиції і Ваші дитячі асоціації

... до Нового Року - місяць    ... що для Вас це свято? ..    самий яскраві спогади з дитинства ... як прийнято зустрічати Новий рік у вашій родині? .. фото або відео про зустріч Вами Новорічних свят ... не соромтеся - показуйте і розповідайте ...

...во дворе своя ель - наряжаем каждый год...

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

...братец Январь из сказки "12 месяцев"...

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Ми щороку ОБОВ"ЯЗКОВО наряджаємо ялинку/сосонку. Діти пишуть листи до Діда Мороза і вручають мені, щоб передала. Доня досі вірить, що Дід існує. Думаю це добре, повинен же бути якийсь позитив в житті.
Ставимо ялинку числа 29 - 30, а розбираємо після водохреща.

Кася пише:

Доня досі вірить, що Дід існує. Думаю це добре, повинен же бути якийсь позитив в житті

...это не просто хорошо, а ОЧЕНЬ хорошо!..

Admin пише:

это не просто хорошо, а ОЧЕНЬ хорошо!..

Проблема просто в тому, що тепер у своєму віці вона говорить - дай електронку, я сама листа відправлю

Кася пише:

Проблема просто в тому, що тепер у своєму віці вона говорить - дай електронку, я сама листа відправлю

...так есть официальная резиденция Деда Мороза в Устюге, по-моему...пусть пишет, а ты потом в отправленных почитаешь...

Вони (діти) грамотні. Вже вміють чистити почту...

Кася пише:

дай електронку, я сама листа відправлю

... нехай пише нащему - українському Дідові Морозу - обов'язково отримає, то що замовляє ... [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Зараз саме читаю інформацію з цього сайту. Хоч сама бери та пиши!

Готовимся к Новому году. Рождественский венок своими руками

Если у вас нет возможности поставить на Новый год натуральную елку в доме, то ее заменит новогодний венок из хвойных веток. Сделать это новогоднее украшение своими руками очень просто. Смастерите каркас в форме круга из толстой проволоки, после чего обвяжите его пучками еловых или сосновых веточек. В конце украсьте рождественский венок елочными игрушками, ленточками, сладостями, яблоками.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Еще одно новогоднее украшение, сделанное своими руками из природных материалов, - рождественский венок из шишек. Вообще, надо отметить, что новогодние поделки из шишек очень популярны.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

При изготовлении этого новогоднего украшения своими руками вам не обойтись без термопистолета. Чтобы сделать рождественский венок из шишек, вырежьте сначала из плотного картона основу в форме кольца, после чего обклейте ее еловыми и сосновыми шишками при помощи клеевого пистолета. Украсьте вашу новогоднюю поделку ленточками и искуственными ягодами.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Оригинально смотрится новогодний венок, сделанный своими руками из фабричных елочных шаров. Чтобы сделать это новогоднее украшение своими руками, вам дополнительно понадобятся клеевой пистолет, проволока и красивая широкая ленточка.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Сделать такой рождественский венок своими руками очень просто. Сначала надо изготовить каркас в форме круга из проволоки, после чего нанизать на него елочные шары. Правда, предварительно надо обязательно (!) преклеить термопистолетом шарики к металлическим петелькам, в которые обычно продевают нитку, чтобы повесить елочную игрушку на елку. Если этого не сделать, то при нанизывании елочных шаров на проволоку они могут поотлетать.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Этот рождественский венок сделан из обычных прищепок, предварительно покрашенных зеленой краской, и бусинок. Вы можете закрепить на нем поздравительные новогодние открытки или памятные фотографии. Хорошо украсить венок красивой лентой.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Чтобы сделать эту новогоднюю композицию своими руками, вам потребуются:

- проволока
- прищепки
- крупные бусины
- зеленая краска в балончике
- красивая лента

Закрепив прищепки на коробке, покрасьте их краской.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Сделайте из проволоки каркас в форме круга. На этот каркас надо поочередно нанизать бусины и прищепки.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

В конце скрепите концы проволоки между собой, украсьте вашу новогоднюю композицию ленточками, новогодними открытками, семейными фото.

Вот еще один вариант этого новогоднего украшения, сделанного своими руками.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

А я застопорилася із вибором подарунка для донечки. Із чоловіками зрозуміло і вже обрано (правда ще не куплено)

Кася пише:

А я застопорилася із вибором подарунка для донечки.

...чего?

Кася пише:

Із чоловіками зрозуміло і вже обрано (правда ще не куплено)

по секрету, "на ушко" - что именно...

Admin пише:

по секрету, "на ушко"

ага, на всю Україну.

Чоловікові набір воблерів, синові наручний годинник.

Кася пише:

Чоловікові набір воблерів, синові наручний годинник.

Ось, що я вигадала на подарунок для мами. Вона шиє, тому подушка для голок зайвою не буде
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

ось що використовувала
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Для діточок замовила книжки на сайті, наші Українські. Може кому ще потрібно. bohdan-books.com/catalog/3128/

Для сестри та її чоловіку в'яжу шкарпетки. Малечі замовили книжки, до речі дуже приємні ціни bohdan-books.com/catalog/3128/

Ось чим відрізняються Миколайчик та Дід Мороз
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

...где можно отдохнуть на праздники зимние... [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

НОВИЙ РІК

Це одне з найбільш таємничих, урочистих і «родинних» свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у дива. Очікують дива не тільки діти, але й дорослі, навіть якщо вони зовні серйозні й не подають виду.

За стародавньою легендою, Дід Мороз мешкає далеко на півночі Європи, у Фінляндії. Звичний транспорт для Діда Мороза — запряжені в сани олені. Роздавати новорічні подарунки він починає з Лапландії. Легенда дуже красиво описує Лапландію: води там покриті срібним льодом, а на небі замість сонця — прекрасні зорі. Проте це тільки одна з легенд.

А ось трошки історії. На думку дослідників, справжній Дід Мороз мешкав на березі Середземного моря. Наприкінці III століття в Лікії, біля кордону із сучасною Турцією, жив парубок на ім'я Ніко-лаус. Він мав духовне звання й був шанований людьми за доброту, прагнення допомогти бідним і знедоленим. Саме за ці заслуги його й вважають святим. Цей святий не тільки намагався зарадити біді ближнього, але й знаходив і повертав додому викрадених дітей. Похований Ніколаус у соборному храмі в місті Мірра, що в Італії. Місцеві жителі до сьогодні вшановують останки цього святого.

Коли європейські переселенці оселилися в Америці, вони принесли на континент і свої традиції, легенди, перекази, і серед них — традицію вшанування святого Ніколауса. А Санта Клаус — не що інше як святий Ніколаус (пригадайте наше свято святого Миколи, що припадає на 19 грудня). А в 1822 році в Америці було видано книгу «Прихід святого Миколи». Автор Клеменс Мур розповідає про надзвичайну й таємничу зустріч хлопчика та святого Миколи напередодні Різдва. Дослідники схильні вважати саме цей рік — рік виходу книги у світ — роком народження Діда Мороза.

Зараз Дід Мороз має дуже багато імен, зокрема
узбецький Дід Мороз — Кербобо,
якутський — Дід Дил,
алтайський — Соок-Таадак,
калмицький — Зул,
фінський — Йоулупкі,
італійський — Баббо Натале,
німецький — Вайнахтсман,
казахський — Колотун Ага,
критський — святий Василь,
датський — Юле-томте,
румунський — Мош Даріле тощо.

Деякі діди морози мають помічників.
Наш — Снігуроньку,
австрійський — Крампуса,
якутський — дівчину Харча-ану,
бельгійський — Чорного Пірата,
а фінський Йоулупкі з'являється до дітлахів у супроводі симпатичних гномиків.

Виглядати Дід Мороз може теж по-різному, і залежить це не тільки від погодних умов кожної конкретної країни. Наприклад, польський святий Микола схожий на єпископа — має червону вбрання й митру на голові. Російський Дід Мо-роз одягнений у довгу шубу блакитного кольору, підперезану червоним поясом. У руках дідусь обов'язково має прикрашену палицю. Француз одягнений у куртку червоного кольору, облямовану білим хутром, червоні штани й гостроверху шапинку. Фінський Йоулупкі має довге волосся, одягнений у червоне та має високу конусоподібну шапинку, яку можна помітити ще здалеку. Швейцарці мають аж двох дідів морозів: один — зігнутий дідуган із величезним носом — Юл-томтен, другий — карлик Юлніссаар. Іспанський Олентцеро одягнений у національний одяг, до того ж завжди має при собі пляшку доброго вина,. Монгольський Дід Мороз схожий на пастуха: на ньому волохата шуба та велика лисяча шапка, біля пояса — табакерка, кремінь. У руках він тримає кнут. Діти Німеччини, Польщі й Голландії переконані, що в приготовлених для святкових подарунків шкарпетках обов'язково треба залишити трохи сіна або якийсь овоч — для втомленого дідового скакуна.

Отже, новорічне свято бере свій початок ще з часів найдавніших народів-землеробів. Ці народи вшановували культ сонця, оскільки саме від нього залежав найбільшою мірою врожай. У найкоротший день первісні люди, напевно, лякалися, що сонце може зникнути назавжди — «померти», і тому вони запалювали вогнища, факели, вірячи в те, що таким чином додають сонцю сил для відродження.
Неможливо визначити, який народ почав святкувати зустріч Нового року першим, оскільки цей день свят кується всіма народами нашої планети з давніх часів. Але до кожного народу Новий рік приходить «у свій час», відповідно до традицій, звичаїв, легенд цього народу, пов'язаних із місцем проживання, історичною долею та ін. Але все ж таки пальму першості у справі святкування Нового року деякі вчені віддають китайцям, які свого часу започаткували традицію привітання одне одного святковими листівками. Первинні листівки містили лише ім'я того, хто їх вручав, на них не було ні привітань, ні побажань. До речі самій святковій листівці вже понад тисячу років.

Слов'яни за стародавніх часів ушановували бога вишень Керніса — навесні на вишневих гілках запалювали святкові свічки. Цю традицію в слов'ян запозичили німці — вони • мне, що сталося минулого року, та хороше, чим можна похвалитися перед іншими. Дивна традиція в іспанців: вони на Новий рік ставлять капкани, щоб ловити злі сили й таким чином зашкодити їм потрапити в наступний рік. Панамського Діда Мороза звати Папай Ноель. Болгари в новорічну ніч на три хвилини вимикають світло й віддаються гак званим «новорічним поцілункам». Німці під час ударів годинника вилізають якнайвище та з останнім ударом усі разом «стрибають у новий рік». До речі, за повір'ям, Дід Мороз має німецьке походження.
Венгри переконані, що на новорічному столі не повинно бути страв із птиці — щоб щастя не відлетіло. Австрійці в жодному разі не їдять за новорічним столом крабів та омарів — щоб не робити все наступного року задом наперед.

Тривалий час у Київській Русі святкували кілька Нових років: 1 березня й 1 вересня. 1 березня — Новий рік за церковним календарем, пов'язаним із римською традицією святкування. Він подарував нам традицію запалювати вогні па новорічних ялинках (можливо, до цього можна додати й бенгальські вогні).

За часів Київської Русі запалювання вогнів було обов'язковим елементом у процесі «програмування» гарного врожаю. 1 вересня — цивільний Новий рік, виникнення якого пов'язане з тим, що цього дня цар вершив суд.
Поступово всі європейські народи почали святкувати Новий рік 1 січня. На теренах Київської Русі початок нового року на 1 січня переніс цар Петро І у 1700 році. Відповідно до історичних згадок, перший день нового року був відзначений урочистим парадом на Красній площі в Москві. І він же, Петро І, увів традицію прикрашати вічнозелені дерева, активно впроваджуючи також святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками.

В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух»\ Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками,.ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — а за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Він символізував спільного предка.

Слово «дідух» має давнє коріння. Неважко здогадатися, що йдеться про дух діда, чи дідівський дух, — символічного репрезентатора родоводу. Традиційно в нашого народу був розвинений високий культ пращурів. У кожній родині поіменно знали й відповідно шанували до сьомого коліна всіх попередників. Вважалося, що душі (духи) предків постійно контактують з родиною, допомагають у господарській діяльності, сприяють родючості ниви, оберігають збіжжя від пожеж, повеней, градобою, стежать, щоб у родині був лад і спокій. Тому в давнину чотири рази на рік улаштовували сімейну „вечерю для дідів", на яку запрошували душі всіх своїх попередників. Для неї готували спеціальні обрядові страви і— колово та кутю, що вважалися їжею богів.
Присутність «дідуха» привносила в родину святочність, затишок і врочистість. За віруванням дайбожичів, «дідух» був покровителем роду, своєрідним богом духів (душ) усіх, хто відійшов від родини, через нього здійснювався духовний зв'язок між предками та нащадками. Якщо господарі дотримувалися давніх традицій — поважали старших, берегли пам'ять свого родоводу, шанувалися між собою, передавали у спадок духовні обереги, — то духи предків, освячені поважним « дідухом», оберігали родину від злих і нечистих сил. На сьогодні обряди, пов'язані з «дідухом», на жаль, майже втрачені.
Вважається, що Новий рік треба зустрічати в обновках, щоб весь рік були обнови. За повір'ям, який перший день нового року, таким буде й весь рік, тону бажано важку й неприємну роботу відкласти на потім.

Напередодні свята діти пишуть листа Діду Морозу, розповідаючи про свою поведінку протягом минулого року й загадуючи бажання, які Дід Мороз постарається виконати.
Цікаво, що у фінів подарунки роздає не людина, а... різдвяний козел, який звіряє дитячі гарні й погані вчинки за чарівною книгою.

Вступаючи до нового року, кожному з нас варто озирнутися назад, оцінити, як ми поводилися минулого року, що доброго та приємного встигли зробити, які спогади беремо із собою до року наступного. І дійти висновків, що ще залишилося виконати наступного року. Ми завпеди сподіваємося отримати від долі подарунки в новому році.

А ось і віршики для малечі!
Зима
День надворі білий-білий,
біле все навкруг,—
наче лебеді летіли
і губили пух...

Наче з вишень у садочку
вітер цвіт зірвав...
Наче Львів нову сорочку
спозаранку вбрав...

Білий коник спозарання
білим шляхом біг...
Притягнув на білих санях
сніг.
****

Пахне смолою ялинка зелена,
Каже бабусі маленька Олена:
“Насіння з ялинки нам стане в нагоді,
Посадимо саме таку на городі,
Бо ця деревина потрібна мені –
Цукерки на ній виростають смачні!”

******

ДІД МОРОЗ
О. Арато
Хто щипає всіх за ніс?
Подарунки хто приніс?
Його малята добре знають,
Завжди радо зустрічають.
Він із півночі прийшов,
Там Cнігуроньку знайшов.
- “Дід Мороз!” – усі гукають,
На Новий Рік його чекають.

****

Ковзани-пустуни
Є у мене ковзани,
Ковзани-пустуни.
Тільки ранок наступає —
Вже на вулиці вони.
їм сподобавсь дуже лід —
Я ж спізнився на обід.
І мені сказала мама:
— Просто горе з ковзанами!
Отакі-то ковзани,
Ковзани-пустуни!

****

Лісова ялинка
В лісі випав білий сніг,
Наступає Новий рік.
Стали думати звірята,
Як зустріть чудове свято.

- Ось ялинка зелененька,
Ні велика, ні маленька.
Ми прикрасимо її,
Заспіваємо пісні.

Білка принесла горішки,
Їжачок – гриби та шишки,
Ведмежатко – пряники
Та смачні медяники.

Дятли, снігурі й синиці
Посідали на ялинці
І сказали: «Пишну хвою
Ми прикрасимо собою».

Дуже гарна і розкішна
У звірят ялинка вийшла!
****

Дід Мороз
Дід Мороз несе мішок —
В ньому теплий кожушок.

Ой ти, діду-дідусю,
Зігрій нашу Ганнусю!

Розв'яжи мерщій мішок,
Дай Ганнусі кожушок,

Надінь валянки на ніжки.
Хай вона пограє в сніжки!

А ось і колядки!

Коляд, коляд, коляда,
А дід з печі вигляда.
А баба з пічурки —
Гуляють у жмурки.

* * *
Я — маленький хлопчик,    
Сів собі на стовпчик,
В сопілочку граю,                  
Діток забавляю.

А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки -
Це мої потішки.

* * *
Бігла теличка та з березничка
Та до діда в двір.
А ти, діду, дай пиріг.
А ти, бабо, глянь на поличку.
Дай паляничку.
Паляничка впала,
Дайте кусок сала.

* * *
Колядин-дин,
Я, бабусю, один.                
Винеси мені пиріжок      
Та положи  у мішок.
З руками, з ногами,
Щоб бігав за нами.

* * *
Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, тітко, пирога.
Як не дасте пирога,
Возьму бика за рога,
Поведу на торжок,
Куплю собі пиріжок.

* * *
Коляда, коляда,
Дай, дядьку, пирога!
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу на моріг,
Та виломлю правий ріг.
У ріг буду трубити,
Волом буду робити,
Хвостом буду поганять
Та на гречку орать.
Добривечір!

* * *
Що в дядька, дядька
Три стоги стоять.
Один стіг пшениці —
На паляниці,
Другий стіг гречки
На варенички,
А третій овса,
Та й колядка вся.

* * *
Коляда, коляда
На поличку погляда.
Там ковбаси лежать,
Вони в шанічку біжать.  
Дай, бабо, ковбасу –
Літом коней попасу.
Не даси ковбаси –
Хоть сама паси.

* * *
Бігла Маруся по льоду.
Загубила коляду.
Ти, Олено, не гуляй
Та коляду пошукай.
Будьте здорові, з Різдвом!

* * *
Ой на річці на Йордані,
Там Пречиста ризи прала,
Свого сина сповивала,
На ялині колихала.
Прилетіли три янголи,
Взяли Христа під небеса.
Всі небеса розтворилися,
Всім святим поклонилися.

* * *
Ой дай, Боже, святок діждати,
Підем до діда колядувати.
А в нашого діда є багато хліба:
Два стіжки жита, а третій пшениці
На паляниці,
А четвертий гречки на гречанички,
А п'ятий вівса та й колядка вся.
Добривечір!

* * *
Колядую – дую,
Колядую – дую,
Ковбасу чую,
А ще, мамо,
Дайте сала.
Сало велике,
Тягну за лико.
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добрий вечір!

КОЛЯДКА
Проспіваю я колядку
На весь голос, на всю хату:
— Коляд, коляд, коляди,
Колядую я один.
Коляд, коляд, колядочка,
Прокидайтесь, маляточка.
Прокидайтесь, годі спати,
Будем всі колядувати.
Л. Куліш-Зіньків

КОЛЯДКА
Ой, колядо-колядине!
Ішла полем господиня,
З торби жито брала,
Ниви засівала:
Вроди, Боже, жито
На довгії літа,
На щастя родині
І всій Україні.
К. Перелісна

* * *
Ой чи є, чи нема
Пан господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір,
Пан господар вдома?

Ой нема, ой нема,
Та й поїхав до млина.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Та й поїхав до млина.

Та й муки спитлювать,
Меду-пива купувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Меду-пива купувать.

Меду-пива купувать,
Щедрівників частувать.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Щедрівників частувать.

ДИТЯЧА КОЛЯДКА
"НА СИНІМ НЕБІ"
На синім небі
Зіронька стала,
По всій Вкраїні
Звістку подала.

Що в Віфлеємі,
В стайні низенькій,
Дитя родилось —
Ісус маленький.

Ісус родився,
Ручки складає,
Всіх засмучених
Радо вітає.

Тож перестаньте
Вже сумувати,
Вкраїнські хлопці,
Гожі дівчата.

Дівчата й хлопці,
Всі поклонімся,
В добрій надії
Богу молімся.

Щоб ми діждали
Кращої долі,
Щоб розквітали,
Як квітки в полі.

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми руками усіх обіймає —
І нашу хатину, і нашу родину,
І всю Україну.
Христос ся рождає!
М.Влад

КОЛЯДА УКРАЇНСЬКИХ ДІВЧАТОК
Ясна зірка засвітила,
Це мати Марія —
Пречиста Лелія —
Бога зродила.

Там Ангели все співають,
І вбогі пастушки —
Вкраїнські діточки —
Христа вітають.

Слава тобі, Христосе, на сіні!
Просвіти рідний край —
І кращу долю дай
Всій Україні!

КОЛЯДКА
Темної ночі
Зорі засяли,
Ангели людям
Радість звіщали.

У Вифлиємі,
В стайні, на сіні,
Христос родився
Всім на спасіння!

Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому Сину
Славу віддайте!

Слава на небі
Богу святому,
На землі спокій
Роду людському
К. Перелісна

КОЛЯД, КОЛЯД, КОЛЯДНИЦЯ
Коляд, коляд, колядниця.
Добра з медом паляниця.
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака.
Як не дасте п'ятака,
Візьму бика за рога.
Не давайте копійки,
Бо порвуться кишеньки,
Будьте, люди, гонорові!
Дайте гроші паперові.

КОЛЯДА
Тешуть теслі з срібла сани,
Стелиться сніжиста путь.
На тих санях в синь незнану
Дитя Боже повезуть.

Тешуть теслі з срібла сани,
Сняться веснянії сни.
На тих санях Ясна Пані,
Очі наче у сарни.

Ходить сонце у крисані,
Спить слов'янськеє Дитя, ї
Їдуть сани, плаче Пані,
Снігом стелиться життя.
Богдан-Ігор Антонич

КОЛЯДКА
Я маленький пастушок,
Загорнувся в кожушок,
На скрипочці граю,
Вас всіх вітаю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте –
Яблучка, горішки
Дітям на потішки.

РІЗДВЯНА КОЛЯДА
Коляду для вас співаю,
Дай вам боже урожаю,
Щедрих нив, садів квітучих,
Зірку в небі на Святвечір
Для дорослих и малечі.
Коляда моя лунає,
Увесь світ з Різдвом вітає.

* * *
Коляд, коляд ,коляда
У віконце загляда.
У різдвяну світлу нічку
Запали на радість свічку.
Коляду поклич до хати,
Щоб Ісуса привітати.
Люди добрі, колядуйте,
Сина Божого шануйте!
О. Роговенко

* * *
Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім`я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали –
Колядників пригощали.

* * *
Коляд, коляд, коляда,
Хай обходить вас біда.
І нехай на ваш поріг
Прийде радість в Новий рік.

Щоб в добробуті цвіли,
Щоб щасливо ви жили,
І щоб рік цей молодий
Вам був кращий за старий.

Друзів зичимо багато;
Щоб у будні та на свято
Ваші гнулися столи.
Щоб здорові всі були!
Д. Гордійко

Детская территория. Чем заняться в Новый год: игры для детей

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Дошкольники и младшие школьники часто хотят встретить Новый год вместе со взрослыми. Сидеть за праздничным столом или играть с игрушками им быстро надоедает. А если ребенку скучно, он вполне способен внести диссонанс в семейную гармонию. Поэтому лучше заранее подготовить несколько новых игр, которыми можно отвлечь малыша в критический момент.

Предлагаем несколько идей, как развлечь ребенка дошкольного и младшего школьного возраста.

Новый год в "зоопарке".

Новый год празднуют не только люди, но и животные. У людей есть свои правила поведения за праздничным столом: они ровно сидят, пользуются вилкой и ножом. У животных также есть свои правила, они совсем не похожи на человеческие. Нам даже кажется, что они едят как угодно.

Покажите, как едят свой праздничный ужин на Новый год...
- слон
- фламинго
- удав
- тигр
- черепаха
- жираф

Рисунок веревкой

Все дети умеют рисовать. Правда, обычно они рисуют карандашом, красками или фломастерами. Предлагаем освоить новый способ — с помощью веревки или нитки. Для этого веревку положите на лист бумаги, а затем с помощью пальца изгибайте ее таким образом, чтобы получился нужный контур. Если вы пользуетесь ниткой и она не держит форму, намочите ее.

Попробуйте нарисовать:
* елочку
* снеговика
* мешок с подарками
* зайца
* санки
* дельфина

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Буквы в рисунках
Каждая буква, если на нее внимательно посмотреть, похожа на какой-то предмет или существо. Например, буква О напоминает спасательный круг или яйцо, Ш похожа на грабли, лежащие на земле зубьями вверх, или траву. Попробуйте сделать по 5 рисунков к одной букве.

Рисовать можно все: предметы, машины, инструменты, зверей. На что похожи...
* Д
* Б
* Р
* Ю
* Х
* З
* Е

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Специализированный магазин
В наше время дети очень любят ходить по магазинам. Особенно если это большой торговый центр. Здесь можно все купить, а также поесть, поиграть и сходить в кино. Часто в таких торговых центрах магазинчики имеют свою специализацию. В одних - "Все для сна", в других - необычные подарки, в третьих - "Одежда для собак".
Представьте, что в вашем торговом центре открылось несколько новых магазинов с необычной специализацией.

Придумайте хотя бы по 5 товаров, которые могут продаваться в них и объясните почему.
"Все для двоечников"
"Все для тех, кто разбрасывает игрушки"
"Все для любителей каши"
"Все для ныряльщиков в ванне"
"Все для разбиральщиков машинок"
"Все для грязнуль"

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Утренняя зарядка
Все знают, что по утрам полезно делать зарядку. Даже после праздника. Но не все ее делают. А вот есть специальная зарядка, которую делают люди одной профессии. Придумайте для них комплекс из десяти упражнений:
Морская зарядка
Поварская зарядка
Строительная зарядка
Космическая зарядка
Пожарная зарядка
Лесорубная зарядка
Рыболовная зарядка

Разрешающие таблички
Иногда мы сталкиваемся с запрещающими табличками: "По газонам не ходить", "Мусор не бросать", "Не влезай, убьет", "Не шуметь". Такие таблички многие не любят, а некоторые просто не выносят. Если вы читали сказки про Муми-Тролля, то помните, что Снусмумрик всегда мечтал сорвать таблички, которые запрещали все, что ему так нравилось (в конце концов он так и сделал).
Предлагаем придумать новые таблички — разрешающие. Придумайте по 5 разных разрешающих табличек, которые можно установить:
Во дворце Снежной Королевы
В театре Карабаса Барабаса
В больнице Айболита
В Долине муми-троллей
В лесу, где живут 12 месяцев
В домике Пеппи Длинныйчулок

Сладкие сказки
Очень часто в названии сказки указывают главная тема. Начинается такое название словами "Сказка о том, как..." Попробуйте сочинить сказки, героями которых будут кондитерские изделия.
Они ожили и научились разговаривать:
"Сказка о том, как булочка с изюмом хотела стать пирогом"
"Сказка о том, как Сникерс поссорился с Марсом"
"Сказка о том, как шоколадка выбирала обертку"
"Сказка о том, как мороженое путешествовало по Африке"
"Сказка о том, как пряник нашел свой домик"
"Сказка о том, как вафли научились плавать"

Рисуночное письмо

Когда-то люди не знали букв и цифр. И они посылать друг другу рисуночные письма. Попробуйте написать древним способом короткое письмо. После этого дайте прочитать его тому, кто не знает содержание.

Пусть попробует "прочитать":

Позвони мне сегодня в 6 часов
Давай смотреть фильм после обеда
Пойдем вечером кататься на коньках
Подарите мне на день рождения щенка
Принесите скорей конфеты и торт
Давайте сделаем машинку из цветной бумаги

Українські різдвяні традиції - як в Україні святкували Різдво в старовину?

Підготовка до Різдва починалася з осені.
В давній українській традиції для належного святкування різдвяно-новорічних обрядів важливою була завчасна й серйозна підготовка.
Обов'язково з пори жнив дбайливо зберігали обжинкового Рай-Дідуха (Дідуха), в який встромляли стебла різних злакових культур (жита, пшениці, вівса та т.і.) та відбирали м'яке пахуче сіно. До свят завершували практично всю важливу роботу по господарству і ретельно прибирали в будинках - вибілювали помешкання й квітами розмальовували димохід, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники.
Обов'язково намагалися купити обновку (новий одяг) для всіх членів родини і новий посуд (макітри, горшки, коцюби й макогони). Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння і молитву.
У підготовці до різдвяно-новорічних свят були задіяні і малі і старі. Бабусі, деручи перо на подушки, попутно навчали дітвору колядувати, щедрувати і засівати. Хлопці та дівчата, готуючись до колядок, збиралися гуртом, виготовляли ритуальні наряди, вчилися виконувати дійства з вертепом і різдвяною зорею. Також обирали свого головного отамана ("березу"), побажальніков (той, хто бажатиме), скарбника, міхоношу (той, хто носитиме мішок) та інших виконавців.

Різдво в Україні -
злиття християнських та язичницьких звичаїв.

Напередодні Різдва - 6 січня ще вдосвіта господар і господиня ритуально готували Божу їжу - кутю та узвар. Для цього особливим чином у печі накладалися дрова, які годилося запалювати "живим вогнем" (потерши деревом об дерево, або кресалом), в пізнішій традиції вже користувалися сірниками.
Для куті бралася завчасно потолченная і вимочена пшениця, а також "непочата" - набрана до сходу сонця вода, яку, вважали, освятив уночі сам Бог Сонця. Це стосувалося і книшів, які виймали з печі "до світла", а в піч садили калачі та пісні пиріжки. Книш випікали, замішуючи його як звичайний хліб, і кладучи зверху маленький хлібець, який звали душею і призначали для духів-Ладу, тобто душ померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять.
Особливо слідкували, щоб Божа їжа була вийнята з печі зі сходом сонця. Для остаточного приготування куті до звареної пшениці додавали мед, волоські горіхи, мак та родзинки (пшениця вважалася символом вічного життя, а мед - вічного щастя святих на Небі). Варячи узвар готували із сухофруктів (яблук, груш, слив, вишень).

Коли Божа їжа та книші вже на лавці, то із першим променем сонця господар відкривав хатні двері, комори, клуні, стайні і навіть ворота, бо, вважалося, що на землю сходить бог урожаю, достатку і багатства. Чарівним зіллям (маком-видюком) люди обсипали усю домашню живність, щоб віднадити злу силу й ще раз перевіряли чи все готове до Свят-вечора. Тоді вже годилося внести до хати "Святки". Для цього батько брав за руку старшого хлопчика і йшов з ним до стодоли, несучи непочату воду, а хлопчик - три колоски. Там вже стояв приготовлений Рай-Дідух та 12 вязанок запашного сіна. Все це кропили досхідною водою і, примовляли молитву: "Милостивий Боже, і ти, Сонце праведне, з Святим Різдвом! торік дали ви урожай, дали добро, багатство й здоров'я ... Пошліть іще краще цього року!"

Потім брали Рай-Дідуха й сіно та несли до оселі, де господиня зустрічала їх з книшем та запаленою свічкою. Згодом усі разом встановлювали Дідуха на покуті, встеляли сіном стіл та долівку, і дітки ритуально каталися по підлозі, щоб не переводилася живність.

Згідно традиційного українського світогляду Рай-Дідух був в собі дідухів-

пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з ниви до клуні. А інші духи-Лада переходять з полів у ліси, гори і долини. Саме на Вілію духи разом із Дідухом, якого ще звуть "Раєм" (бо саме там перебувають душі), входять до оселі людей і для них господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю крім добрих духів приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин.
До тих пір поки Рай-Дідух стоїть на покуті суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду за худобою. У цю пору господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті. Святим називали не лише вечерю 6.01, але й наступні вечері аж до Щедрого Вечора 13.01. У цю пору годилося лише святкувати й не працювати.

Місце ж Дідуха в хаті звалося "Раєм", бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Поверх сіна на столі стелили першу скатерку для добрих душ та, розклавши по краях чар-зілля або часник, застеляли другу скатертину - для людей. Посеред столу господар ставив для духів книша, а господиня паляницю, в яку вставляли свічку.

Кутю та узвар урочисто переносили на покуть, попередньо зібравши з куті сухий верх для живності. Діти в цей час магічно квоктали і дзижчали, щоб кури й бджоли велися. Кутю накривали книшем, узвар - паляницею й, попоравши худобу, всі чекали настання сутінок.

Готуючись до вечері, родина вбирала ошатний одяг й нетерпляче чекала першої зорі на нічному небі, бо цілий день потрібно було постити і нічого не їсти.

Вийшовши у двір, діти стежили за небом і з появою зірки, заходили в хату й сповіщали довгождану звістку. З цього моменту можна було розпочинати Святу Вечерю.

Українські звичаї на Святий вечір -
ніч перед Різдвом.
Першим за стіл сідав господар, а за ним по старшинству й інші. Всі поважно продували лави, щоб не присісти на Духа, бо вважалося, що на багату кутю приходять духи предків. Під час святої вечері не годилося вставати з-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом), розмовляли поважно й не голосно.

В Вілію, напередодні Святої Вечері, не гоже було ходити в гості чи до іншої хати, а також нічого не позичали. Все намагалися бути вдома разом і навіть подорожуючі воліли повернутись до цього дня додому. Починаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика у нову макітру кутю, додавав тертого маку та медову ситу й ставив на стіл (де горіла запалена свічка, лежав книш та паляниця). Насамперед годували худобу й домашню живність.

Потім найстарший господар брав ложкою кутю й промовляв молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них та відсутніх членів родини на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв і туди насипали куті). В деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, приказуючи, щоб Бог послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку та виголошував молитву за сущих членів родини. За вечерю чарка чергою обходила всіх дорослих родичів, а страви споживали зі спільних мисок.
Вважалося доброю прикметою, коли на Святу Вечерю приходили одинокі, бідні, неприкаяні люди. Їх щедро приймали й догоджали.

За традицією, на Святвечір, мало бути "багато" - 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала кілька (3-4 ) годин, кутю та деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. для них також ставили склянку води та чистий рушник.

Після вечері люди починали співати колядки, які ще з дохристиянських часів присвячувалися створенню Світу, Богу-сонцю, урожайності і приплоду домашньої живності. Ворожили по стебелькам, які витягували з-під скатерки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей та один одного грішми й дарунками, що символізувало майбутній достаток й багатство.

Після Святої Вечері й частування не годилося спати, особливо господареві та господині, які прилягали відпочити одягнутими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з хати чи з двору й нічого не позичати до ранку. Лише діти могли віднести обрядову їжу дідусям, бабусям чи хрещеним батькам, які мешкали поряд.

Віконця осель всю ніч виблискували світлом, бо й свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі мали догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно й стосувалися вони предків роду та господарства. Не можна було злитися, сваритися, казати щось погане, бо це могло збутися, оскільки в цю ніч злі духи, відьми й інші недобрі сили блукали під вікнами і все чули.

Святкування Різдва

Під ранок до сходу сонця починали ходити хлопчики-віншувальники (дівчаткам ходити з вітаннями не годилося) і "віншували".

Віншувальникам дуже раділи, бо господарі переживали, щоб першою не прийшла особа жіночої статі. Тому радо обдаровували хлопців грішми та гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами, книшиком і т.д.).
7 січня святкували перший день Різдва Христового (годилося відзначати три дні 7 - 9.01). Вранці вся родина або кілька представників йшли до церкви на святкову молитву, яка присвячувалася спогадам про народження Ісуса Христа. Повертаючись із церкви люди радо віталися:

- Христос народився! - Славіте його! або - З Святим Різдвом будьте здорові!

Іноді, вранці господар знову ставив свічку, обкурював хату, кропив святою водою, господиня мила посуд і всі ще раз з молитвою сідали за пісний стіл. І тільки після цього ще раз милися миски, ложки й накривали скоромні страви, люди розговляються, бо піст скінчився. До Різдва спеціально підгодовували й кололи кабана, щоб приготувати ковбасу, кишку (кров'янку), холодець, сальтисон, печеню з гречаною кашею. Готували також одну молочну страву.

Після такого ситного обіду господар клав на порозі сокиру й домочадці, переступаючи через неї, виходили з дому. Господар йшов порати худобу, а літні люди й молодь йшли в село для спілкування. У перший день Різдва в гості майже не ходили. Лишень одружені діти (з невісткою чи зятем) мали відвідати по обіді своїх батьків, казали, що везуть "дідові вечерю".

Уже під вечір йшли перші дитячі ватаги колядників, кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Питали у господарів кому колядувати (найчастіше синові чи дочці), ставали перед "застільним вікном" і виспівували магічні вірші-молитви. Люди з вірою, надією та повагою ставились до таких щиросердних "вісникам добра і щастя".

Увечері до громадської коляди "людно" готувалися біля церкви чи школи парубоцькі громади. Обирали свого керівника - Березу (Брезая), латкового (збирає сало й ковбаси), хлібоношу, скарбника, звіздаря (носить зорю), дзвонарів, танцюристів, скрипалів. Колядувати годилося кілька ночей, допоки обійдуть кожну оселю в поселенні.

...осталось чуть больше месяца - задумайтесь и не забудьте про подарки от Святого Николая...

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Справедливість і благодійність, доброта і співчуття, особлива і дбайлива батьківська любов до дітей, мудрість і деякі якості, без яких не обходяться сучасні супергерої - ось коротка характеристика нинішнього збірного образу відомого нам з самого дитинства - Діда Мороза. За характером поведінки і набору властивих йому можливостей він дуже сильно нагадує свого західного колегу - Санта-Клауса, прообразу цілком реальної особи - Миколи Мірлікійського, загальнохристиянського діяча, відомого своєю безкорисливою допомогою бідним людям, яку він здійснював у вигляді таємних подарунків і день пам’яті якого відзначається 6 грудня. Є навіть думка, що це одна і таж особа. Однак, з огляду на глибоку самобутність слов’янської культурної традиції, не будемо цього стверджувати, хоча диму без вогню і не буває.
За даними проекту DilovaMova.com, День народження Діда Мороза, це хоч і вельми умовна, але цілком конкретна дата в наших календарях. Як відомо - все має свій початок, день свого народження, справжню і реальну дату, в яку офіційно можна стверджувати, що та чи інша подія має місце бути. Добре, коли ця дата відома, а ще краще, коли вона має документальне підтвердження, складене зі слів вірних очевидців. Але що робити, коли під рукою немає паперу, або ручки? Або очевидцям, яким вдалося стати свідками тієї чи іншої події, з тих чи інших причин, так і не вдалося зафіксувати свої свідчення, а тільки передати деякі загальні моменти, пов’язані з цією подією. Можливо для фіксації цієї події просто не вистачило часу, адже достеменно відомо, що Дід Мороз народився саме з приходом зими, а раніше, в колись стародавні часи в наших широтах прихід зими означав консервацію багатьох, звичних нам видів діяльності і це була об’єктивна необхідність.
У випадку з Дідом Морозом все виявилося простіше. На територію, де до нині проживають нащадки давніх слов’янських племен, зима приходить як і раніше - 18-го листопада, тому проблем з визначенням дати народження цієї чудесної і дивовижною особистості просто не виникло.
Не будемо зараз заглиблюватися в усі подробиці та нюанси цієї славної події, в остаточному підсумку кожен сам по собі вольний довіряти чи не довіряти тим чи іншим фактам. Зосередимося на головному: доброта, любов і безкорисливість - це справжнє диво у всі часи. Важливо не забувати про це. Особливо дорослим. А дітям це і так відомо.

Мы на Новый год ставим обязательно елочку( сосну не признают), а возле дома растет красивая сосоночка, которую тоже украшаем дождиком и гирляндами. Ночью она выглядит шикарно. Так сложилось, что на этот праздник собирается вся наша семья, поэтому Новый год для меня праздник особенный.
Вот с подарками еще не совсем определились. Деткам планируем подарить "Аппарат для сладкой ваты". Такой подарок универсальный-один на двоих А вот мужу еще не знаю....может електролобзик какой.....

Матвейка святомуМиколайчику замовив лего зоряні війни. То ж він поводиться чемно.