Каменец-Подольская крепость

Каменец-Подольский называют городом-музеем под открытым небом. Он принадлежит к самым древним городам Украины с почти тысячелетней историей.    Площадь заповедника “Каменец” составляет 121 га. Это прежде всего Старый город, окруженный рекой Смотрич, а также прилегающий каньон Смотрича, Замковый мост, комплекс Старого и Нового замков.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

По приезду в Каменец-Подольский и поселившись в гостинице, первой нашей экскурсией было посещение Старой крепости, главной достопримечательности города и ее визитной карточки. Крепость прикрывает главные (в те времена) ворота города (работает без выходных с 9:00 до 18:00) и мост, соединяющий город с внешним миром. Крепость строилась и перестраивалась с XII по XV века.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Каменец-Подольская крепость

В начале XVII в. с западной стороны был достроен каменно-земляной Новый замок, необходимость в котором возникла в связи с появлением новых приёмов осады крепостей — широким применением артиллерии. Высокие крепостные стены уже не могли защищать гарнизон, наоборот — они служили лёгкой мишенью для вражеских пушек, а разрушаясь (вывал стен происходил наружу) — становились пандусом, по которому нападающие врывались в замок.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

По сути, Новый замок представляет собой каменные укрепления и высокие земляные валы, которые прикрывают главную крепость от противника, не дают вести огонь "прямой наводкой", т.к. Старый замок за внешними валами не виден. В то же время защитники крепости имеют возможность быстро перемещать свои пушки по периметру внешних укреплений и прикрывать наиболее опасные направления. Оба замка связаны лёгким деревянным мостом, чтобы в случае падения внешней лини обороны его можно было легко разрушить.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Каменец-Подольская крепость

Экспозиция сейчас довольно обширна. Можно вдоволь полазить по каменным стенам, посетить Башню Кармелюка, где трижды содержали в заточении национального героя и повстанца, подземелье с камерой пыток и механическими манекенами, изображающими под цветомузыку сцены из героического прошлого крепости. Впечатляет колодец глубиной 36 метров и огромным колесом, которое мог вращать даже один человек. Видели и долговую яму, куда помещали злостных неплательщиков налогов. Сейчас яма служит своеобразным символом — если кинуть туда монетку, никогда никому не будете должны.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

В музее заповедника можно увидеть римские монеты 3 – 1 ст. до н. э. и польские монеты 16 – 18 ст., коллекции икон и крестов, мраморные скульптуры работы итальянских мастеров 18 – 20 ст., редкие фотографии, почтовые открытки, коллекции отечественного и иностранного фарфора, изделия из дерева, металла, ткани, образцы вышивок Подолья, собранные еще в 19 ст.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Природный парк Подольские товтры

Товтры — это остатки прибрежных рифов, расположенных параллельно древней береговой линии. Аналогов в мире нет, но подобные по геологическим структурам скалистые гряды существуют в Великобритании и США. Национальный природный парк «Подольские Товтры» создан Указом Президента Украины от 27.06.1996 года. Его общая площадь составляет 261316 гектаров. Товтры — это местное название скалистой дугообразной гряды, высота которой в пределах парка достигает в среднем 400 метров над уровнем моря.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Подольские Товтры отличаются своим геологическим строением, которое считается редким и несвойственным равнинно-платформенным областям. В этом смысле они являют собой совокупность ископаемых рифовых сооружений побережья барьерного характера, которые образовались в мелководных миоценовых морях. Рифы состоят из известняка. Поверхность рифовой гряды, благодаря денудационным процессам, в целом лишена молодых отложений, потому неравенства поверхности рифовых сооружений резко выделяются в рельефе скалистыми и карстовыми формами земной поверхности, которые имеют чрезвычайно живописный вид.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

За своими физиографическими чертами объект выделяется высокой ландшафтно-пейзажной оценкой. В рельефе Подольские Товтры выглядят как скалистая дугообразная гряда, высота которой достигает 443 метров. Над окружающей Подольской равниной эта гряда поднимается на 60-65 метров. Ее длина достигает 250 км, а ширина — от 15 до 20 км. Отдельные формы поднимаются в виде вытянутого вала или отдельных конусообразных горбов, иногда имеют форму морских атоллов. Наиболее распространенной формой являются кряжи в виде вытянутых валов шириной до 500 метров. Поверхность их большей частью волновая, а склоны выпуклы.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Приднестровская часть Подольских Товтр отличается некоторыми особенностями. Она сильно и достаточно густо расчленена глубокими каньоноподобными долинами левых приток реки Днестр. Долины имеют глубину до 200 метров, крутые склоны и узкое дно. Выветрившиеся и размытые известняки, расслаивающиеся на склонах долин, образуют экзотичные скалы разной формы — колонны, столбы, гигантские грибы или хаотические нагромождения глыб и валунов. На поприщах объекта установлено и эксплуатируется несколько источников минеральных вод разных типов, обладающих лечебными свойствами.

Природный парк Подольские товтры

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Товтровый кряж богат карстовыми формами. Здесь изредка случаются и пещеры, например Кармалюкова пещера в селе Привороття. Однако в кряже преобладают мелкие карстовые формы: трещины, борозды, амбарчики, лейки, карри, которые образуют на главном кряже Товтрового массива иногда настоящие карстовые поля.

Микроклимат Каменецкого Приднестровья формируется Товтровым кряжем и каньонами Днестра с притоками, потому здесь создались особые условия для сохранения редких и реликтовых растений, среди которых большинство врачебных. Парк представляет один из трех самых крупных центров эндемизма в Украине (два других — полуостров Крым и Карпаты). Здесь сконцентрировано наибольшее среди природоохраняемых территорий страны количество эндемиков и реликтов.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

В пределах парка растет почти 1700 видов растений, из которых около 300 — эндемические и субэндемические подольские виды, а также реликтовые и редкие растения, которые в целом являются уникальным набором генофонда. В составе фауны на территории парка и смежных районов левобережья Днестра есть все характерные представители этой зоны.

Фауна насчитывает 55 видов млекопитающих, 214 видов птиц, 10 — пресмыкающихся, 11 — земноводных и ряд видов беспозвоночных животных, которые еще нуждаются в детальных исследованиях. Наличие на территории парка старых лесных массивов, открытых крутых склонов и карстовых пещер способствует распространению здесь хищных птиц и летучих мышей. Красная книга Украины содержит 60 видов растений (все сосудистые) и 85 видов животных (из них 14 — млекопитающих, 26 — птиц и 45 — насекомых).

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Природный парк Подольские товтры

Огромную ценность и значимость для рекреационного хозяйства Национального природного парка Подольские Товтры составляет запас минеральных вод. Это уже сегодня дало возможность формирования эффективного профилактико-лечебного комплекса на базе минеральной воды типа «Нафтуся», содовой воды типа «Миргородская», минеральных вод с уникальными терапевтическими эффектами, разнообразным рассолом с повышенной концентрацией брома и йода.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Значительную рекреационную ценность составляют лесные массивы. Рядом с реками и другими водными акваториями им отводится основная роль в организации кратковременного отдыха населения. Территорию национального парка можно использовать в туристических целях в течение всего года. Уникальные ландшафты способствуют проведению различных туристических соревнований.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Природный парк Подольские товтры

Основные виды туристической деятельности в пределах национального парка Подольские Товтры:
* пешеходный;
* водный;
* автомобильный;
* конный;
* лыжный;
* познавательно-культурный (экскурсии и другое);
* оздоровительный отдых (пешеходные прогулки, спортивные игры, лыжные прогулки);
* экскурсии (по Днестровскому водохранилищу экскурсии проводятся на теплоходах);
* дельта- и парапланеризм;
* путешествия на воздушных шарах;
* любительский промысел (сбор грибов и ягод, рыболовство, охота);
* лиматическое и бальнеологическое лечение.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Подольские Товтры сегодня не имеют аналогов в континентальной Европе и являются уникальными по своей природе. В мире некоторыми аналогами могут служить похожие по внешним геологическим признакам скалистые гряды Великобритании и США. Идеальным аналогом может быть Большой Барьерный Риф, который находится на северном и восточном побережье Австралии. Однако это геологическое сооружение находится в стадии своего постоянного формирования и изменений. Товтры являются менее протяженными, нежели Большой Барьерный Риф Австралии. Однако их уникальность заключается в том, что украинский парк находится на суше, хотя и сформировался в прибрежной зоне эпиконтинентальных морей.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

В откопанной толще пород, составляющих Подольские Товтры, а также пород, залегающих ниже, сформировались горизонты подземных вод, которые частично превратились в минеральные воды с ценными лечебными свойствами. Одновременно происходили карстовые процессы, которые значительно изменили строение поверхности и недр объекта. Уникальные карстовые полости являются доступными для наблюдения и изучения.

Хмельницкая область, Каменец-Подольский район.

Бакота — затопленный городок. Впервые упоминается в летописи 1024 года. Первое упоминание о скальном мужском монастыре зафиксировано в киевской летописи 1362 года, где он упоминается как "давно существующий" — в монастырских пещерах люди прятались во время набегов татар.

История Бакоты закончилась в 1981 году, когда во время строительства Новоднестровской ГЭС население было выселено в соседние города, а сам населенный пункт полностью затоплен водой. Что интересно — среднегодовое количество тепла на 1 кв. м. здесь равнозначно ялтинскому, поскольку скалы и леса защищают побережье Днестра от северных воздушных потоков.

Легендарна фортеця королівського міста. Кам’янець-Подільський замок — одна з найкрасивіших пам’яток архітектури України

Було це у 1620 році. Осман ІІ, зайнявши Хотин, кинув погляд і на Кам’янець-Подільську фортецю. Переправивши своє 200-тисячне військо через води Дністра, підійшов він впритул до фортеці. Її красива неприступність глибоко вразила правителя. Оглянув султан височезні стіни та ще й довколишні скелі, і замислився.
– Хто побудував це місто-фортецю? – запитав він у своїх вояків.
– Аллах побудував, – відповіли яничари.
– Якщо Аллах побудував — тільки Аллах зможе взяти!
Промовивши такі слова, Осман ІІ дав наказ своєму війську повертати назад.
Так розповідає легенда.

Від того дня мине ще 52 роки і турецьке військо знову сюди повернеться. На цей раз їм вдасться взяти замок. Це буде другий і останній раз за всю історію, коли Кам’янець-Подільську фортецю захоплять вороги.
Вперше у 1240 році війська Золотої Орди, поруйнувавши кам’яні укріплення, увірвались у місто і прирекли його на майже столітнє монголо-татарське поневолення. Та програвши литовському князю битву під Синіми Водами, ординці змушені будуть віддати місто-фортецю перможцям.

Часи правління литовських князів (Олександра, Юрія, Бориса, Костянтина і Федора) були одними з найкращих для Кам’янець-Подільського замку. Протягом 1363 – 1430 років фортеця переживає своє відродження і починає набувати свого неповторного вигляду завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали Кам’янцю “милостиню святого Петра”.

У період XV – XVIII століть Річ Посполита та Османська імперія по черзі перебирають на себе права володіння Кам’янець-Подільською твердинею. Незадовго після польсько-литовської війни Камянець, перейшовши у польське підпорядкування, отримує статус королівського міста. Фортеця укріплюється.

Мине багато років, і, опинившись у складі володінь вже Російської імперії, фортеця стане суворим виправним закладом. Під час Першої світової війни тут розмістять штаб російського фронту.
Те, що у 1929 році замок був визнаним державним історико — культурним заповідником, не зупинило страшне руйнування пам’ятки у ІІ світовій війні.

Про те, коли саме почали будувати Кам’янець-Подільську фортецю, існує кілька версій. І вони нероздільно пов’язані з історією заснування самого міста.

Найромантичніша з них приписує Кам’янцю давньоримську назву Клепідава. У часи дако-римських війн у ІІ столітті прилегла до Дакії територія Наддністрянщини контролювалася римлянами. Вже тоді у Кам’янці-Подільському існували муровані фортифікації. Таку гіпотезу ще у позаминулому столітті висунули польські історики.

Та більшість все ж дотримується версії, що перші споруди фортеці будували у XI-XII, а основні укріплення звели до XVI-XVII століть.
Та як би там не було, у тому, що в часи Київської Русі фортифікації в Кам’янці таки існували, не сумніваються. Підтверджує це і культурний шар півметрової товщини у найстарішій башті фортеці, що датується XII – XIII століттями.
Першим за розбудову і укріплення замку взявся король Данило Галицький. Бо ж після розпаду Київської Русі ці землі відійшли до Галицько-Волинського князівства.

“FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA“- Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни. Таким написом зустрічала приїжджих кам’яна брама, яка до 1876 відкривала замкову територію.
Оборонні укріплення в Кам’янці-Подільському вважаються зразком найкращих фортифікацій Східної Європи. Весь замковий комплекс поділяють на Старий та Новий замок.

Стара фортеця має аж 11 башт. Збудовані вони спеціально так, щоб виступали за загальну лінію мурів. Найстарша з них – «Денна». Колись тут була римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла. На внутрішній стіні споруди навіть зберігся давній напис про це. Цікаво, що у «Денній» башті досі є залишки кам’яних мурів XIII ст. — із зубцями-мерлонами та бійницями, пристосованими для стрільби з лука.

Найвища башта замку — Папська. Має аж 5 поверхів. І дуже цікаву структуру: внизу чотирибока, посередині восьмибока, на самому вершку кругла. Багато років тому башту прикрашав величезний герб із папською тіарою. Власне, її назва пов’язана із виділеними на будівництво коштами папи Юлія ІІ.

До речі, саме у цій башті свого часу був ув’язнений відомий повстанський ватажок Устим Кармелюк. Про те, як йому вдалось втекти звідти, досі ходить багато легенд. Жінкам найбільше подобається та, у якій саме один предмет жіночого гардеробу допоміг Кармелюку здійснити відчайдушний крок.

Мовляв, за час тюремного пребування героя часто навідували жінки, щораз інші. І кожну з них він просив залишити на згадку йому хустку, у якій прийшла відвідувачка. Так день за днем чоловік назбирав їх стільки, що зв’язавши своєрідний канат, зміг спуститися по ньому із майже 30-метрової висоти. Було це у ніч з 12 на 13 березня 1823 року.

Всі 11 башт фортеці мають своїх засновників і свої часи «народження». «Чорна», «Рожанка», «Колодязь», «Ляцкоронська», «Водна», «Нова», «Ковчег», «Тенчинська» і «Ковпак» кожна із назв відображає окрему історію.

Нова фортеця – це бастіонна система з додатковими оборонними спорудами, яка прикривала Стару фортецю з боку поля. Це високі земляні вали і глибокі рови, обставлені каменем.

Дуже цікавим є Замковий міст. Збудований не впоперек, а вздовж річки, яка під ним протікає. Річка Смотрич. Рівень її води, до речі, подоляни могли піднімати, коли їм це було потрібно. За допомогою спеціальної системи шлюзів. Раніше міст мав арочну форму. Та під час турецької окупації його пребудували.

Серед найпопулярніших об’єктів комплексу – так звана Боргова яма. За давніми переказами, сюди саджали тих, хто надто довго не міг, чи не хотів віддавати позичине. Мабуть зі співчуття сучасні туристи щедро закидали монетами чоловіка (муляж), який досі там пребуває.

Замок і сьогодні вражає своєю наприступною красою. Здається, час тут зупинився. І щоб побувати у минулому, варто лише приїхати у Кам’янець-Подільський. Тут все так, як у давні героїчні часи. Ті, про які знімають фільми. Не даремно саме Кам’янець-Подільський замок обрали імениті режисери таких фільмів, як “Той, хто пройшов крізь вогонь”, «Устим Кармелюк», “Тарас Бульба”, та немало інших, відомих широкому загалу.

Місто Кам’янець-Подільський називають квіткою на камені. Воно знаходиться на кам’яному острові, який зі всіх боків омиває річка Смотрич. Число його архітектурних пам’яток доходить до 100. Фортеця зокрема знаходиться у межах історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», який входить до «Семи чудес України».

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Хмельницька область, місто Кам’янець-Подільський, вул. Замкова 1

GPS:
48 ° 40’23.2” N, 26 ° 33’47.92” E

Контакти:
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Коли краще вирушати:
Графік роботи заповідника: 10:00-19:00 (взимку до 17:30)

Поради бувалого мандрівника:
Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник пропонує кожну суботу та неділю з 21:00 до 23:00 нічну екскурсію Старим замком під назвою «Таємниці Старого замку».

День міста Хмельницький відзначається 29 вересня.
Хмельницький - місто в західній частині України на річці Південний Буг.
Дата заснування міста не визначена, однак перша згадка про це місце відноситься до першої половини XV століття. Польський король Владислав ІІ Ягайло 1431 року надає вірній шляхті привілеї на подільські володіння. Так утворився центр торгівлі на перехресті головних торгових шляхів - Плоскирів.
У часи, коли ці краї були під владою Польщі, сюди було переселено багато поляків, з ними прийшов і католицизм. У 1795 році з приходом Російської імперії була заснована Подільська губернія. В цей час місто згадується вже як Проскурів.
У 1954 році, коли економіка області почала рухатися в напрямку підтримки військового сектора, місто стало одним з найбільш значущих військово-індустріальних виробників в Україні. Приблизно в той же час місто було перейменовано з Проскурова в Хмельницький на честь Богдана Хмельницького, відомого Українського гетьмана.
Міста обласного значення Хмельницької області: м. Кам’янець-Подільський, м. Нетішин, м. Славута, м. Старокостянтинів, м. Шепетівка.
Міста районного значення Хмельницької області: м. Волочиськ, м. Городок, м. Деражня, м. Дунаївці, м. Ізяслав, м. Красилів, м. Полонне.