Праздник Сретения Господня это праздник встречи, встречи Ветхого Завета с начинающимся Новым Заветом, встречи прошлого с уже пришедшим будущим, встречи времени с Богом вневременным, вошедшим в историю мира. И вот в это мгновение два человека, стоящие на грани Ветхого Завета, встречают Спасителя Христа: пророчица Анна и Симеон Богоприимец, которому было обещано, что не увидит он смерти, пока не увидит Христа Божия, помазан­ника Божия, Спасителя мира. И встреча эта столь велика! Симеон Духом Святым свидетельствует, что Спаситель мира пришел, и что теперь он может отойти на покой, он, как бы образ Ветхого За­вета, может потухнуть, как свеча, горевшая перед лицом Божиим верой и ожиданием, потому что время ожидания прошло, потому что настало время свершений.


Но на грани этого времени свершения стоит двоякая жертва: Христос-младенец приносится в храм в дар Богу. И приносит Его Матерь, Пречистая Дева Богородица. Он приносится в жертву, чтобы принадлежать Богу безгранично, на жизнь и на смерть, и эта жертва Богом принимается, и этот младенец будет расти до того времени, когда по человечеству Своему Он дойдет до пол­ной меры Своей, совершит Свое служение и завершит его от­дачей Своей жизни путем крестного умирания для спасения мира.
Но вместе с Ним в жертву как бы приносится и Матерь. Симе­он Богоприимец Ей говорит: Но и Тебе пройдет сердце оружие, и Ты пройдешь через муку и страдание… И годы проходят, и Христос висит на кресте, умирая, а Божия Матерь стоит у крес­та безмолвно, безропотно, полной верой, полной надеждой, все­целой любовью отдавая Его на смерть, как приносила Она Его в храм живой жертвой живому Богу.
Многие матери за столетия пережили ужас того, как умирал их сын; многим матерям прошло оружие через сердце. Она всех может понять, Она всех объемлет Своей любовью, Она всем может в безмолвном таинстве общения раскрыть глубины этой жертвы.
Пусть те, которые умирают смертью страшной и мучительной, вспомнят о Христе распятом и отдают свою жизнь так, как Сын Божий, ставший сыном человеческим, ее отдал: без гнева, безропотно, любовно, во спасение не только тех, кто был Ему бли­зок, но и тех, кто был Ему врагом, последними словами извлекая их из погибели: Отче, прости им, они не знают, что творят!
И матери, сыновья которых, дети которых умирают злой смер­тью — о, их Божия Матерь может научить, как отдавать на подвиг, на страдание и на смерть тех, кого они больше всего на земле и в вечности любят…
Поэтому все благоговейно поклонимся Божией Матери в Ее крестном страдании, в Ее распятой любви, в Ее бесконечной жерт­ве, и Христу Спасителю, Который сегодня приносится в храм, и жертва Которого совершится на Голгофе. Кончается, кончился Ветхий Завет, началась новая жизнь любви на жизнь и на смерть, и мы этой жизни принадлежим. Как это дивно и как это страшно: но надлежит нам преодолеть страх любовью и верой, что Бог по­бедил смерть и, как мы пели, дал нам уже теперь воскресение и жизнь вечную. Аминь.

C праздником всех!
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Сретение символизирует собой встречу Нового Завета с Ветхим.

Православные верующие в понедельник, 15 февраля, отмечают праздник Сретения Господня.
История праздника уходит корнями в евангельские времена.
По древнееврейскому закону родители должны были приносить в храм для посвящения Богу своих первенцев, сорокадневного Младенца Христа принесла в ветхозаветный храм и Богородица. Там ее встретил праведный старец Симеон, которому было предсказано, что он не умрет, пока не увидит рождения Богомладенца от Девы.

Славянское слово "сретение" переводится на современный язык как "встреча". Сретение символизирует собой встречу Ветхого Завета в лице старца Симеона и Нового Завета в лице родившегося Христа.

Праздник Сретения отмечают православные, католики и лютеране. Православные относят этот праздник к самым главным, двунадесятым, праздникам Православной церкви.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Всех,с праздником Стретение Господне! Счастья,здоровья,мира и добра,всем нам!!!
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

З СВЯТОМ ВСІХ

Свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор" відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового. До прийняття християнства в цей день слов'яни відзначали зустріч зими з весною. На Стрітення раніше освячували в церкві воду і напували нею хворих домочадців, окроплювали худобу, вози, пасіку.

Християни східного обряду відзначають Стрітення Господнє як пам’ять про те, що Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після його народження, де відбулася зустріч зі старцем Симеоном. Богослови тлумачать цю зустріч дитини Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом. На Стрітення в церквах України освячують воду, святять й свічки.
Посвячені на Стрітення свічки називаються громичними, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб вберегти людей і худобу від грому. У день Стрітення, прийшовши з церкви, запалювали громичну свічку – щоб весняна повінь не нашкодила посівам і щоб мороз дерева не побив. Від «громичної» свічки і саме свято Стрітення називалось колись ще й «Громиця». Протягом року зберігали такі свічки на покуті, або ж вплітали у дідухи. Такі свічки, за повір'ями, мають виняткову силу і оберігають оселю бурі, зливи чи смерчу, ниву — від буреламу чи граду, а членів родини — від «злого ока» та хвороб. Літом, коли часто – густо гуркотіли грози, а бликавка могла влучити в господарські та житлові будівлі, у хатах запалювали громничну січку, як надійний оберіг від лиха. Опріч того, за давнім християнським обрядом, цю свічку давали в руки тим, хто помирав. Це, на думку віруючих значно полегшувало передсмертні муки і очищувало людину від гріхотворних вчинків. Стрітенські свічки виготовляли за особливою технологією, суворо дотримуючись послідовності обрядодій.

Стрітенська вода мала такі ж властивості, як і Йорданська. Коли святили в церкві воду, віруючі набирали тієї води в нову невеличку посудину, приносили додому і пильно берегли: їй приписували особливу силу. За народним уявленням вона цілюща, нею натирали хворі місця і вірили, що це допоможе. Вважали, що найкраще ця вода допомогала від пристріту – хвороби, що спричиняло погане око. Стрітенською водою кропили й напували худобу – щоб не хворіла. Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожної першої неділі по молодикові. Вірять в цілющу силу стрітенської води багато людей й донині.

Ще однією особливістю свята було ворожіння. Напередодні свята на ніч ставили на поріг тарілочку з зерном, і якщо вранці на ньому з’являлася роса, то рік буде врожайний і багатий.

У цей день селяни з особливою ретельністю спостерігали за погодою, щоб зробити прогноз на цілий рік:

День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.

Якщо на Стрітення дорогу перемітає - весна буде пізньою і холодною.

"Якщо в цей день сніжок - весною буде дощик", тобто весна буде затяжною і дощовою.

Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.

Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.

Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.

Якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.

На Стрітення із стріх капає - бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає - весна буде рання, суха.

Цього дня відлига - на ранню й теплу весну, сніг - на дощову, тривалу, а коли хуга - весна буде пізня й холодна. Якщо в цей день не видно сонечка -чекай суворих морозів.

Вітер на Стрітення - до врожаю плодових дерев.

Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.

Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (тобто ще повернуться морози).

На дахах довгі бурульки - стільки ще випаде снігу.

Якщо вранці випав сніг - на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень - зернові будуть середні, а увечері - недорід.

Якщо на деревах іній - вродять добре гречка і бульба.

Ясний і тихий день - на хороший врожай і рійбу бджіл.

Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.

Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.

Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете - весна буде пізня й холодна.

Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.

Якщо 15 лютого випав сніг - на дощову й холодну весну.

Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.

Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.

Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.

Якщо на Стрітення півень нап'ється води, то хлібороб набереться біди.

Коли на Громницю півень нап'ється водиці, то на Юрія кінь напасеться травиці.

Якщо на Стрітення півень води нап'ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап'ється на дорозі.

С Праздником!мира!добра!и каждый день весеннего настроения!

Каттеина пише:

Цього дня відлига - на ранню й теплу весну

С праздником!

Каттеина пише:

Стрітенська вода мала такі ж властивості, як і Йорданська.

Каттеина пише:

Вважали, що найкраще ця вода допомогала від пристріту – хвороби, що спричиняло погане око.

У нас і зараз так вважають.

Каттеина пише:

Передбачити погоду могла і курка: якщо нап'ється біля порогу води - весна буде теплою і ранньою.

А я то думаю, чого вони цілий день перелітають та біжять до порогу?
Зі святом усіх

Стрітення - свято, в якому переплелися біблійні легенди і язичницькі вірування. З давніх часів вважалося, що в цей день зустрічається зима з весною.
Слово "стрітення" на старослов'янській мові означає "зустріч", а друге значення цього слова - "радість". Свято Стрітення Господнього було встановлено на честь зустрічі немовляти Христа з праведним старцем Симеоном та пророчицею Анною. За старозавітним звичаєм на 40-й день після народження Ісуса батьки принесли свого первістка в Єрусалимський храм, щоб присвятити його Богу. Там його, згідно з Євангелієм, зустрів 360-літній старець Симеон, якому було провіщено, що він не помре, поки не побачить Спасителя, який з'явився на світ.

Взявши на руки Ісуса, Симеон Богоприємець заявив, що цей малюк стане Спасителем роду людського. Таким чином, Стрітення, або Принесення в храм, вважається знаковою зустріччю Старого та Нового Завіту і знайомством людства з новим Месією.

Також у Храмі до Марії і її сина підійшла 84-річна вдова, яку всі називали Анна-пророчиця. Глянувши на малюка, старенька так само визнала в ньому сина Божого і майбутнього Спасителя.
Освячені на Стрітення свічки запалювали і ставили під образами під час грози, щоб вберегти людей від грому й вогню. Також громовицю запалювали, коли виникали труднощі при пологах, коли в селі траплялася пожежа або катаклізм, при нападах епілепсії у людини або для того, щоб забезпечити тому, хто при смерті, безболісний перехід в інший світ.
Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води. За повір'ями - така вода цілюща: лікує рани і внутрішні захворювання, рятує від "злого ока", відьми, вовкулаки. Нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом, пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону, а господарі - худобу під час першого вигону на пасовище.

Наші предки помічали: якщо на Стрітення з даху вода капає, то зима ще довго буде триматися. Якщо у цей день буде сонце, чекай суворих морозів. Снігопад віщує дощову весну, ясний захід – припинення сильних морозів. Ясна і тиха погода обіцяє хороший врожай.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]