Страусы Эму
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Сильно отличается и характер перьевого покрова. Перья эму очень сильно рассучены, поэтому имеют волосовидную структуру. Такое похожее на шерсть оперение есть у еще одного дальнего родственника эму — киви. В то же время у эму есть страусиные черты: уплощенный клюв и хорошо различимые ушные раковины. На теле эму перья очень длинные и его туловище напоминает живую копну сена, на голове и шее перья короткие и курчавые. Окрас оперения черно-бурый, голова и шея черные, верхняя часть шеи светло-серая, радужная оболочка глаз оранжево-бурая. Половой диморфизм слабо выражен — самки немного крупнее самцов.

Обитают эму исключительно в Австралии и на острове Тасмания у ее берегов. Эти птицы населяют открытые и сухие биотопы — кустарниковые заросли и травяные саванны (австралийский буш), могут заходить на окраины пустынь, но не проникают в их глубь. Эму ведут оседлый образ жизни, в западной части континента часть птиц совершает сезонные перемещения: летом на север, зимой — на юг. Держатся эму обычно поодиночке, реже парами или небольшими группами по 3-5 особей. У взрослых птиц почти нет врагов, поэтому они спокойно ходят по открытым просторам и лишь в случае опасности срываются в быстрый бег, при этом они развивают скорость до 50 км/час. Зрение у эму развито отлично, поэтому движущийся объект они могут увидеть за несколько сотен метров и не допускают сближения с крупными животными и людьми. Тем не менее в прямом столкновении австралийский страус способен ударом сильной ноги переломать ребра собаке или руку человеку. В обычной ситуации эму практически безмолвны, самцы в брачный период издают звуки, отдаленно напоминающие тихий свист.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Питаются они корневищами, семенами и плодами растений, мелкими животными (кузнечиками, гусеницами, муравьями, жуками, ящерицами и др.). Корм склевывают с земли и стеблей растений. Эму хорошо переносят засуху, но при случае охотно пьют воду из временных луж, а также посещают мелкие водоемы. Эти птицы любят купаться и даже умеют плавать. А вот пылевые ванны они, наоборот, принимать не любят.

Подробнее о породе

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Открытие эму

В 1789 году появилось описание путешествия губернатора Филиппа в Ботанибей, из которого ученый мир впервые узнал, что Австралия также населена страусами. Вид, названный в том сочинении "новоголландским казуаром", в настоящее время носит название "эму", под которым прежние португальские мореплаватели подразумевали одну исполинскую птицу Малакки. Эму внешним своим видом похож на страуса, только туловище его более сжато и коренасто, шея короче и ноги ниже, отчего, в общем, получается совершенно другое впечатление. Клюв у эму прямой, сильно сжатый с боков, на спинке с ясным килем и скругленный на конце. Большие ноздри, покрытые кожей, открываются приблизительно на середине клюва. Ноги очень сильные, оперенные до пяточного сустава и покрыты внизу крепкими щитками; лапы трехпалые; крайние пальцы одинаковой длины и снабжены большими когтями. Крылья до того малы, что их нельзя даже заметить, когда они прижаты к телу, оперение их нисколько не отличается от спинного, так что о маховых крыльях здесь и помина нет; рулевые перья также отсутствуют. Оперение покрывает почти все тело, оставляя обнаженными только стороны головы и горла. Все отдельные перья отличаются значительной длиной и малой шириной, замечательной гибкостью и мягкостью стволов. Полы не отличаются по окраске, разве только отчасти по величине. Эму уступает по величине африканскому страусу, но превосходит в этом отношении нанду. Высота его достигает приблизительно 1,7 м; охотникам приходилось убивать самцов в 2 м ростом. Окраска оперения равномерная матово-бурая, на голове, посередине шеи и спины темнее, на нижней стороне светлее. Глаза светло-карие, клюв темного рогового цвета, ноги светло-буроватые. Голые части лица выглядят серо-голубоватыми.

Говорят, что эму держатся здесь небольшими группами от трех до пяти птиц, но никогда не составляют большого стада, и что привычки и нравы их совершенно такие же, как у страусов. Но все же я должен заметить, что те, от которых исходит это мнение, вряд ли могли сравнивать между собой этих двух птиц. Насколько можно судить, страус и эму в неволе так существенно отличаются друг от друга по манере держаться, что и привычки на свободе живущих птиц, весьма понятно, должны разниться между собою.

Кюрри замечает, что эму превосходный бегун, а потому на него устраивается такая же великолепная травля, какая устраивается в Англии за зайцами. Куннингам пополняет это известие, описывая саму охоту, и говорит, что для нее используют собак, ходящих на кенгуру; но собаки не всегда гонятся за птицами, так как боятся их страшных ног. Колонисты уверяют, что эму в состоянии одним ударом своей сильной ноги переломить человеку голень или убить хищника; поэтому хорошо выдрессированные собаки бросаются на него спереди, хватают за шею и валят на землю. Мясо эму сравнивают с жестким мясом рогатого скота и хвалят его вкус, хотя оно немного сладковато; мясо молодых эму, по единогласному уверению всех, отличается замечательным вкусом. Эму бывает очень жирен; тогда его мясо жарят главным образом для того, чтобы вытопить сало, которое в глазах охотника, служит великолепным средством против всяких болезней, в особенности против приступов подагры. Относительно размножения эму, живущих на свободе, мы имеем мало сведений. Гульд говорит, что самка кладет 6-7 красивых темно-зеленых, зернистых яиц в углубление.

Вырытое ею в земле, чаще всего в песчаном месте; обе птицы держатся постоянно вместе, самец принимает деятельное участие в высиживании. Беннет сообщает, что гнездо, выкопанное на поросших кустарником холмах, содержит всегда нечетное число яиц: 9, 11 или 13 штук.

Размножение эму

Самец и самка в брачных играх, встав тет-а-тет, склоняют головы и качают ими над самой землей. Покончив с несложным ухаживанием, самец ведет самку к приготовленному им гнезду, ямке под кустом, небрежно выложенной травой, листвой, корой, ветками. Подруг у эму несколько, все вместе дарят ему 15—25 яиц. Но нередко и одна, тогда яиц в гнезде только 7—8. Он их насиживает месяца два и почти ничего не ест. Посидев часов 16—17, встает, чтобы напиться и поклевать дорогой кое-каких листьев и трав. Пока его нет, самка приходит и добавляет в гнездо очередное яйцо. В Московском зоопарке эму-самец насиживал 52 дня, ничего не ел и похудел почти на 8 килограммов, потеряв 15 процентов веса. Не так уж и много, впрочем.

Эму-птенцы родятся весом в полкилограмма. Их спинки украшены такими же продольными полосами, как у юных нанду. Самец, когда насиживает, настроен миролюбиво и позволяет брать из-под себя яйца. Если, конечно, у кого-нибудь хватит сил приподнять или спихнуть с гнезда громоздкую птицу. Иное дело, когда отец, гордый результатами своего подвижничества, ведет полосатых детишек куда-нибудь, где можно подкормиться гусеницами, саранчой и прочими насекомыми, в первые дни они только это и едят. Стерегущий свое потомство эму агрессивен и, случалось, одним ударом мощной ноги ломал кости неосторожно повстречавшим его людям.

Посторонним и незнакомым с эму лучше не связываться. Это на горьком опыте поняли жители одного местечка в Австралии, в котором проживал ручной эму. Он любил дурные шутки: догонял человека и срывал шляпу с головы. Затем, довольный хулиганской выходкой, величественно и невозмутимо удалялся, чтобы без свидетелей расправиться с ненавистным головным убором.
Бегает эму резво, как страус, — 50 километров в час. О детях заботится, как и страус, но купаться любит не в песке, как страус и нанду, а в воде. Плавает отлично, плыть может долго, хотя массивен. Впрочем, и казуар, который весит почти на 30 килограммов больше, тоже хорошо плавает и попутно рыбу ловит.

Эму легче всякого другого короткокрылого размножается в неволе. Та пара, которую Беннет наблюдал в Лондонском зоологическом саду, вывела птенцов. С тех пор не только в Лондонском, но и во многих других зоологических садах удачно получался приплод. В Германии Бодинус ежегодно разводил эму и всегда с более или менее благоприятными результатами. Насиживает только самец и притом с таким редким усердием, что даже за все время, в течение 58 дней, не принимает пищи, по крайней мере, его ни разу не застали за едой. Основная окраска оперения птенцов серовато-белая; по спине пробегают две широкие, темные долевые полосы, по бокам тоже две полосы, которые разделяются узкой белой чертой. Эти полосы соединяются на шее и кончаются на голове неправильными пятнами; две другие прерывающиеся полосы украшают перед шеи и груди и заканчиваются широкой полосой, которая проходит по бедрам.

В Берлинском зоологическом саду самка не только не заботится о птенцах, но даже проявила по отношению к ним такую неприязнь, что ее вынуждены были отделить от детенышей. Зато самец с трогательным самоотвержением несет на себе все материнские заботы, при всяком необходимом случае храбро наносит жестокие удары своими хорошо вооруженными ногами и, вообще, пока птенцы нуждаются в его помощи, проявляет самое сильное возбуждение. Птенцы вырастают очень быстро и уже с ранней юности чувствуют отвращение к затворнической жизни в четырех стенах. Вначале они держатся под крыльями отца, потом подле него, едят с жадностью уже со второго дня своей жизни и развиваются тем лучше, чем дольше пользуются покровительством отца. По истечении трех месяцев они вырастают до половины своего настоящего роста, а в два года достигают полного развития.

Из всех короткокрылых эму - самый скучный. Его движения, поведение, характер и привычки гораздо однообразнее, чем у других сородичей. Да и голос эму не очень привлекательный: его можно сравнить с глухим шумом, который выходит из пустого бочонка, когда дети, играя, вынув из бочонка втулку, дудят прямо в отверстие. У самцов и самок голос различный, но эта разница столь незначительна, что надо иметь самый тонкий слух или привычное к этим звукам ухо, чтобы уловить ее. О сумасшедшей гонке с быстрыми, как молния, поворотами и странными движениями, которые замечаются у настоящих страусов, здесь не может быть и речи.

Страусы подходят для успешного выращивания в наших климатических условиях, они неплохо переносят, как высокие (+30+35), так и низкие (-20-25) температуры.

Продолжительность жизни у страусов составляет 60-70 лет. Птица, выращиваемая на мясо, готова к забою в возрасте 12-ти месяцев при весе 90-110 кг.

Продуктивный сезон у страуса продолжается, как правило, с марта по октябрь месяц. Яйценоскость самки составляет 40-80 яиц за сезон.

Корм для страусов.

Зеленый корм.Люцерна, кормовые злаки, клевер, листья свеклы, силос злаковых культур, силос из кукурузы, крапива, капуста, шпинат, листья моркови, лебеда.

Корнеплоды, овощи, фрукты.Морковь, лук, груша, яблоки, арбуз, тыква, огурцы, свекла.

Зерновые культуры и семена.Овес, ячмень, кукуруза, рожь, пшеница, сорго, просо, соевые бобы, подсолнечник, люпин, семена тыквы, льняное семя.

Побочные продукты помола.Пшеничные отруби, кукурузные отруби.

Отходы сахарной и пивоваренной промышленности.Дрожжи, патока, жом.

Жмых, шрот.Подсолнечный жмых, соевый шрот.

Продукты животного происхождения. Мясокостная мука, кровяная мука, костная мука, рыбная мука.

Минералы.Известняк, монокальцийфосфат, бикальцийфосфат, морские ракушки, скорлупа яиц, гравий.

Большая птица очень, а как клювом ударит? Я пока начну с утят и курчат, а там может дорастём. Хотя Михалычу первому страусов завести стоит :) У него опыт по птице большой.

У сусідньому селі ферма страусина була. Та щось не заладилося і ферма розорилася. Проте пам"ять про великих птахів лишилася...

вот это продолжительность жизни,как у человека...

Виробництво продукції страусівництва

Страус –– це дивовижна птиця, що поєднує в собі велич павича, силу коня, розум курки та ціну непоганої хати у селі.

За один сезон самка страуса відкладає від 40 до 80 яєць, така продуктивність зберігається протягом 40 років. За середньої ціни 100 гривень за одне яйце –– це близько ¼ мільйона гривень за життя. А якщо врахувати вартість м’яса, шкіри та пір’я, що дасть потомство самки за її репродуктивний період,  то доведеться використовувати семи-, а то і восьмизначні цифри.

Такий потенціал починає все більше привертати увагу ділових людей до страусівництва. На сьогодні в Україні є різні приклади вкладання коштів у цю галузь. Найчастіше ферма починає давати прибуток уже через 1,5-2 роки. Оскільки ринок виробництва та споживання цієї специфічної продукції перебуває в стадії формування, поки що реальним попитом користуються страусині яйця, хоча останнім часом низка ферм почала займатись вирощуванням репродуктивної птиці на продаж.

Запорукою успіху в страусівництві є три чинники –– чітке дотримання технологічного процесу, комплекс ветеринарно-профілактичних заходів та повноцінна і якісна кормова база.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Загальна характеристика чорних африканських страусів

Африканський страус – найкрупніший з виду страусів. Розрізняють такі підвиди африканських страусів: малайський(північна Африка), массайський (східна Африка), сомалійський (Ефіопія, Кенія, Сомалі), південноафриканський. В комерційних умовах отримали розповсюдження три різновиди африканського страуса –– з чорною, рожевою і голубою шиєю.

Цей гібридний птах ідеально пристосований для розведення у вольєрах. Африканський страус є найкрупнішим в світі птахом. В дикій природі він важить 100 кг, в умовах зоопарку –– дещо більше. Так, середня маса цих птиць в зоопарку “Асканія-Нова” складає близько 120 кг, окремі ж особини досягають маси 140-150 кг. Стоячи на ногах в висоту досягає 2,4 м. Самка мало поступається самцю за цими параметрами. Міцні м’язи дуже розвинених ніг страуса починаються від п’ятки, приблизно 60 см від землі. Саме ці м’язи представляють основний інтерес для виробництва м’яса. Саме ці м’язи грають найважливішу роль при розвиванні швидкості, а ноги страуса є його грізною зброєю. Страус здатен бити ногою лише вперед, удар його ноги досягає 250 кг. Великий палець ноги на кінці закінчується міцним довгим кігтем, за допомогою якого страусу не важко змахом ноги "разделать тело человека на две части от головы до пят"(О.В. Белаш, 1997).

Страус вважається найшвидшою двоногою істотою в світі. Він здатний розвивати швидкість до 70 км/год при довжині кроку 3 метри. Крила у страусів розвинені слабо, вони їх використовують для регулювання руху при швидкому бігові, бійках, при виконанні ритуальних рухів у парувальний сезон, а також для створення тіні пташенятам, які щойно вилупились.

Характеризуючи африканського страуса, М.А. Мензбир(1904-1909) вказує на дивовижну пристосованість цього виду до бігу. З чотирьох пальців кінцівок, властивим цим птицям, вони втратили перший і другий, зберігши лише третій і четвертий.
За своїм таксономічним статусом це один вид –– StruthiocamelusL. 1758 –– з 6 расами або підвидами, розповсюдженими по всьому африканському континенту. Вони мають різне забарвлення оперення, розмір, особливості біології. В Асканію-Нова в 1892 році завезений сомалійський підвид (1 самець і 3 самки). Дві самки майже відразу після завозу загинули, а одна, почавши розмножуватись, за період з 1894 по 1906 рік дала разом з дочками 59 особин, з яких вижило 20. З 1906 по 1912 рік в зв’язку з загибеллю самця настала перерва в розмноженні цього виду. І лише в 1912 році. Після завозу 3 самців, розмноження відновилось і за 4 роки (1913-1917) було отримано ще 32 пташеняти.

Цікавим і поки що невивченим є питання про форму шлюбних відносин у страусів. Більшість дослідників вважають їх полігамними. В.Д.Треус (1968) стверджує, кілька самок відкладають яйця в одне гніздо  Інші дослідники (Н.П.Семенюк,1993) признає наявність у них лише моногамних відносин. Дослідники, що спостерігали страусів в Асканія-Нова прийшли до висновку, що найчастіше зустрічаються сімейні групи птиць, які складаються з 1 самця і 2-3 самок(Н.В.Беадорська, 1986; Н.С.Дарницька та ін., 1984).

У цього виду страусів яскраво виражений статевий диморфізм. Дорослий самець більший за розмірами, ніж самка, і відрізняється чорним забарвленням пір’я на тулубі, а також білими пір’їнами, що звисають з країв крил. Самка сіро-коричневого забарвлення.

Африканський страус має чудовий зір і у випадку тривоги чи при подразненні приймає захисну стойку з витягнутою в довжину шиєю. Очі птиці захищені довгими товстими віями на обох віках і білою очною мембраною (мигальною перетинкою), яка є зверхнадійним захистом від пилу і піску.

Страус не вважається високоінтелектуальною істотою, у нього дуже маленький мозок, який важить в середньому 40 г. Всупереч розповсюдженій думці, страус не ховає голову в пісок. При виникненні небезпеки чи появі зовнішнього подразника птиці витягують свої шиї і опускають до землі, маскуючись.

Африканський страус є травоїдною птицею. Травній системі страусів характерна подовжена задня частина кишечника, що подовжує шлях рослинного волокна в травному тракті, в результаті чого добре розвивається мікрофлора і ефективно перетравлюється їжа.

Оперення рівномірно покриває все тіло африканського страуса. На грудях є ділянка голої шкіри, "грудний мозоль", на який птиця опирається, коли лежить на землі.

Утримання страусів

Африканські страуси –– жителі жарких степів і напівпустинь Африки, вони дуже вимогливі до умов утримання, дуже бояться сирості і холоду. Одна з основних вимог до приміщень, де утримуються ці тварини –– це дуже добра освітленість. При недостача денного світла в приміщенні страуси швидко сліпнуть, у них порушується координація рухів. Другою основною умовою виживання цих птиць і успішного їх розмноження в умовах неволі –– це постійна температура зимових приміщень. Вона має знаходитись в межах +15+18 С. Обігрів приміщення може бути здійснений як пічним, паровим, водяним опаленням, а також за допомогою калориферів або інших електричних приладів. Підлога повинна бути достатньо сухим і теплим, що особливо важливо при утриманні молодняку. Цього можна досягти шляхом розміщення під підлогою обігрівальних труб.

Приміщення повинно мати коридор посередині або з однієї сторони станків, в яких утримуються страуси. Ширина коридору не менше 1,5 м, щоб навіть найкрупніші тварини могли легко розвернутись. Висота приміщення –– не менше 3 м ( бажано 3,5-5,0 м). Від коридору станки повинні бути відгороджені стінкою висотою 2м, причому нижня її половина дерев’яна, а верхня –– сітчаста або з металевих прутиків. Розмір станка для африканських страусів –– не менше 5´4 м, двері з коридору мають знаходитись в одному кутку станка і суміщуватись з дверима в інший станок.

Зимою страуси утримуються окремо. На одну пару повинно бути два станки плюс один перегінний. Заходити в станок до тварин не можна. Коли потрібно прибрати в станку, його переганяють в інший станок.

У африканських страусів в природніх умовах може бути 2 сезони розмноження протягом одного року. В умовах неволі випадки яйцекладки у цих страусів бувають, а в окремих особин вона постійно починається взимку. В такому випадку слід створити умови для формування пари і парування тварин в зимовий період. Оптимальним вирішенням цього питання є створення манежу (просторого приміщення) для парування тварин. Приміщення має бути теплим і світлим, бажано зі скляним покриттям. Навесні, при відсутності такого приміщення, з появою перших ознак статевої активності (у самок-тремтіння крил, їх розпушення з нахилом голови і клацання дзьобом; у самця – така ж поведінка з подальшими маятникоподібними рухами шиєю і хлопанням крилами) тварин можна випускати в прилеглі до приміщення дворики, де можливе їх парування.

Годівниці для африканських страусів кріпляться в кутку станка на висоті 110 см, причому їх роблять трикутними, розміром 0,5´0,5´0,72 м, висотою 14-15 см. При такій  формі вони не заважають рухові тварин в станку, яке зазвичай є безперервним. Напувають тварин з відра, яке через спеціальні дверцята зі сторони коридору ставлять в станок під час їх годівлі.

На вигул африканських страусів випускають в кінці квітня – в перших числах травня. Однією з умов їх успішного утримання в літній період є достатня площа їх випасу. Цим забезпечується їх нормальне розмноження.

Годівля страусів

Нормування кормів для страусів слід проводити в залежності від віку і від фізіологічного стану страусів. На жаль, науково обгрунтованих норм годівлі в нашій країні поки що немає –– вони знаходяться в стадії розробки. Однак є значний досвід годівлі страусів в різні вікові періоди накопичений на окремих
зарубіжних фермах, а також в зоопарках.

Річна потреба страусів в корма (кг на 1 голову на рік) - додаток №1

Основним кормом в природніх умовах страусів є рослинний, але завдяки довгій шиї і гострому зору страус ідеально пристосований для пошуку дрібних безхребетних, які є непоганим доповненням до рослинної їжі. Страуси кваліфікуються як всеядні тварини.
Основною вимогою годівлі страусів є те, що корми мають бути доброякісними. Дуже ретельно слід дивитись за тим, щоб не було плесені, гнилі; їх наявність в кормах сприяє появі аспегільозу, шлунково-кишкових захворювань. Годівниці завжди повинні бути чистими.

Корм готується у вигляді вологих мішанок. Обов’язковими компонентами є такі корми як дерть ячмінна, висівки пшеничні, вижимки. З грубих кормів страусам дають сіно лугове, соєве, арахісове, солому злаків. Обов’язково додається хліб, в основному білий; як білкові і мінеральні компоненти використовуються дріжджі кормові, м’ясо-кісткове борошно, печінка ( сира чи проварена), яйця. Велике місце в раціоні займають зелені корми і овочі. З зелених кормів страусам дають люцерну, конюшину, кормові злаки, травосумішки, листя буряку, крапиви тощо.

Страусам згодовують корми тваринного походження, які необхідні для підтримання нормального обміну речовин і розвитку молодняку. До них належать молоко, рибне борошно, яйця птиці.

Якщо в господарстві є комбікорм для птиці (краще для курей-несучок), то білкові і мінеральні добавки можна не вводити, а зернові корми замінити відповідною кількістю комбікорму.

Літні і зимові раціони африканських страусів ідентичні. Різниця лише в дещо більшому вмісті люцерни влітку(не менше 500 г). Бажано протягом року африанським страусам давати яблука, влітку кавуни і кормовий буряк.

Особливо вимогливі страуси до рівня годівлі в репродуктивний період. Дорослих страусів племінного призначення в основному переводять на раціон, що містить 21-24% протеїну. Приблизно за 4 тижні до сезону відтворення дорослі птиці споживають від 1 до 2,5 кг концентратів в день.

При відгодівлі страусів використовують фазову годівлю. Етап відгодівлі починається з 6-тижневого віку і закінчується до 40-денного.  З добового до 6-тижневого віку використовують передстартовий і стартовий раціони. У віці 6 тижнів до 14-14 страусу дають концентрати і зелену масу, у віці від 15 до 40 тижнів годують мішанкою з зерна, сіна, силосу, кукурудзи і комбікорму. У віці 6-8 тижнів страусенят переводять з раціонів з високим рівнем протеїну на низькопротеїнові (16-17%). Такий раціон використовують до 13-17-тижневого віку.

Співвідношення приросту і спожитого корму у страсенят досягає 1:1,4 - 1:1,6; для птиці у віці 4-8 місяців –– 1:3 –– 1:5; на заключному етапі росту –– 1:8.

Раціони для дорослих африканських страусів (кг на 1 голову на добу) - додаток №2

Кількість спожитого страусами корму залежить від їх маси в даний момент і енергетичної цінності корма. Добове споживання корму страусами, що ростуть, складає 3-4% від маси, в заключному періоді споживання корму скорочується до 2-2,5% від власної маси тіла.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Інкубування яєць

Відразу після випуску птиці на літній вигул починається парування твари. Самець облаштовується в зазделегідь підготовленій купі піску, куди вже через 2-3 тижні після початку парувань самка складає яйця.

Природа щедро нагородила страусине яйце поживними речовинами, оскільки вони призначені для розвитку страусеняти. В ньому міститься більше 12% протеїну, 11,5% жиру, 1,5% мінеральних речовин, 0,7% вуглеводів, а маса яйця африканського страуса в середньому 1400-1500 г. Тільки з одним яйцем самка виділяє протеїну –– 180 г, жиру –– 172 г, мінеральних речовин –– 22,5 г і вуглеводів більше 10 г.

Запліднюваність яєць в літній період висока, часто досягає 100%.

Інкубуваня яєць можна проводити як шляхом штучної інкубації, так і природного насижування під квочками свого чи іншого виду страусів. Перший шлях більш простий. Яйця забирають з-під страусів і інкубуються в інкубаторі. Основною особливістю технології інкубації є невисока відносна вологість –– не вище 50-55%. Це обумовлено тим, що страуси в природі перебувають в умовах жаркого клімату. Температура обігріву яєць підтримується в межах 37,2-37,4 С. Дуже важливим є те, що потрібно забезпечити достатню вентиляцію яєць (на грізді страуси охолоджують і перевертають яйця дуже часто). Кількість охолоджень і перевертань яєць повинно бути не менше 5 протягомдня з охолодженням 5-7 хвилин. Протягом всього періоду режим інкубації підтримується постійним, без збільшення вологості; на кінець періоду інкубації допускається її зниження. При створенні таких умов яйця інкубуються протягом 39-41 дня.

Використання існуючих моделей інкубаторів для інкубації страусиних яєць залежить від того, наскільки вони відповідають вимогам до них, серед яких найважливіше значення має можливість розміщення в лотках крупних страусиних яєць і наявність надійного механізму автоматичного повороту яєць.

Другий спосіб інкубації – під квочками чужого виду, часто використовуються самці нанду. Вони дуже уважні батьки. Для цього слід добре обладнати гніздо і слідкувати за своєчасним перевертанням яєць. Яйця африканського страусу під самця нанду підкладають не відразу. а дають йому можливість добре розсидітись на яйцях власного виду.

Спосіб –– насижування самими страусами. Це найрезультативніший спосіб отримання приплоду, оскільки він забезпечує високий вивід пташенят( в середньому 63,0%). В той же час він є регулятором яйцекладки і синхронізатором статевого циклу партнерів. Однак цей спосіб має свої негативні сторони, оскільки погодні умови е завжди сприяють нормальному насижуванню яєць і виведенню пташенят. Часто ембріони гинуть від переохолодження внаслідок поганої погоди і підмокання гнізда.

Утримання і годівля молодняку

Відповідно до використання різних способів інкубування яєць африканських страусів, вирощування молодняку здійснюється теж трьома способами.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
1. "Ручний" спосіб.
Застосовується, коли пташенята отримані як при штучному інкубуванні яєць. так і при природному їх насиджуванні під самцями-"квочками" свого і чужого виду. Пташенят. що вилупились на кілька годин залишають в інкубаторі, закутавши його в спеціальну "пелюшку". Через 3-4 години( в залежності від стану пташеняти) його поміщають в сушильну шафу –– особливу камеру, спеціально призначену для цієї мети (температура 32-33 0 С), використовуючи при цьому м’яку підстилку. Годувати страусеня починають після того, як він стане на ноги, що буває на другу-третю добу життя. Щоб страусенята швидше взялись за корм, крупинки його сиплють перед ними; для імітації ж клювання постукують по твердому предмету(підставці з кормом). До прийому води привчають шляхом ультихання пальця у воді, щоб пташенята чули його звук.

Коли страусенята достатньо окріпнуть, їх переводять у приміщення для вирощування. В наших умовах –– це один із станків для дорослих тварин, де встановлюється ящик з обігрівом їх вночі. Вдень страусенят випускають на вигул, використовуючи з цією метою один з двориків для дорослих страусів, з наступним переведенням у великий двір з трав’яним покривом. При цьому слід уникати сидіння страусенят на землі, оскільки у них довгий час (до 10-15 днів) не розсмоктується жовточний мішок, який в момент їх вилуплення важить більше 300 г.

Основною умовою для успішного вирощування молодняку "ручним" способом –– це годівля їх досхочу в поєднанні з інтенсивним рухом. Вже в перший місяць страусенята поїдають приготовлену для них суміш в кількості, що дорівнює майже 1/3 ваги їх тіла.
Протягом перших трьох тижнів життя страусенят їм забезпечують такий раціон, який гарантує нормальний ріст і розвиток без надмірного збільшення живої маси. Молодняк особливо потребує протеїну і енергії для швидкого росту. Важливим є також забезпечення мінеральними речовинами для розвитку кістяка. При цьому основну частину раціону, на відміну від дорослої птиці, складають овочі і люцерна, і значно меншу –– зернові корми.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]
Раціони годівлі молодняку африканських страусів в умовах зоопарку "Асканія-Нова" (г на одну особину) - додаток №3

Система випасу пташенят африканських страусів повинна бути такою, щоб забезпечити їх потребу в русі. Це забезпечується, по-перше, поступовим пересуванням людини, яка випасає пташенят, по-друге, безпосереднім водінням виводку.

2. Спосіб вирощування з батьками –– дуже ефективний спосіб, оскільки саме при цьому способі пташенята задовольняють повністю свою потребу в рухові.

Після вилуплення всіх пташенят батьки покидають гніздо. У віці 4-5 днів малюки активно приймаються за їжу. Воду п’ють, беручи приклад з дорослих дещо пізніше (приблизно з 5-6-денного віку). Співвідношення в раціоні приблизно таке ж як і при "ручному способі" вирощування.  Страусенята тримаються з дорослими страусами в літньому загоні до тих пір, доки погода тепла і суха. Ближче до осені (кінець вересня - початок жовтня), коли погода  стає холодною, починаються дощі, страусів переводять ближче до приміщень, щоб їх можна було заганяти на ніч. Для зручності їх заганяють з одним із батьків. Вдень знову вони з’єднуються. При постановці на зимове утримання страусенята утримуються з одним із батьків до тих пір, поки випускаються на прогулянку. Надалі їх повністю відділяють від дорослих і утримують в спеціально відведеному для цього станку.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

3. Комбінований спосіб вирощування.
Як і два попередніх він тісно зв’язаний зі способом інкубування яєць. В даному випадку більшість яєць інкубується штучно, а пташенята вирощуються з батьками. Суть даного способу заключається в наступному:

а) коли страуси починають нестись, перші яйця забирають з гнізда і закладають в інкубатор, де інкубуються за режимом, який застосовується для африканських страусів;

б) з середини яйцекладки до її закінчення знесені яйця залишають в гнізді і страуси починають їх насиджувати;

в) в цей час з перших яєць, закладених в інкубатор вже виводяться страусенята; їх вирощують звичайним ручним способом;

г) яйця, що залишились в інкубаторі з великим строком інкубації підкладають під страусів замість щойно знесених. Страуси виводять з них пташенят і, виконуючи свої батьківські обов’язки, дбають про них;

д) в цей час страусенята, що вирощуються "ручним" способом, підпускаються до виводку. Сюди ж в подальшому підпускаються і страусенята, отримані з останніх яєць, закладених в інкубатор, і батьки вирощують всіх пташенят.

Цей спосіб дає змогу скоротити строк насиджування яєць страусами і, тим самим, зберегти кладку від загрози підмокання. Самі ж батьки звільняються від зайвої праці і затрат енергії на насиджування яєць кладки.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Продукція страусівництва

М’ясо страусів.
Споживачі все більше уваги почали приділяти здоровому способу життя. І саме м’ясо страусів ідеальний продукт споживання, адже це єдине червоне м’ясо з низьким вмістом холестерину та жирів. Із зростання серцево-судинних захворювань попит на м’ясо страусів зростає все більше. Очікуєтьсяя. що в нинішньому сторіччі страусяче м’ясо може замінити традиційні види м’яса, оскільки вважається одним із найпісніших (філе містить 1,2% жиру), має дуже низький вміст холестерину (близько 32 мг на 100 г) і високий вміст білку(близько 22%). Страусяче м’ясо характеризується відмінною здатністю вбирання спецій. У 100 г м’яса міститься близько 22 мг марганцю, 280 мг фосфору і 350 мг калію. У більшості видів іншого м’яса низький вміст жиру зумовлює його жорсткість. В цьому відношенні страусине м’ясо є виключенням: як філе, так і біфштекс із страуса при правильному приготування ніжні на смак. Оптимальний вік для забою птаха знаходиться в межах 10-14 місяців. Вихід чистого м’яса при обробці страусячої туші доходить до 50%. Тільки при обробці ніг стокілограмової туші можна одержати близько 25-30 кг високоякісного м’яса.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Шкіра.
Найвищої якості шкіру одержують від птаха у віці 10-14 місяців, коли вона вже добре розвинена, але ще не пошарпана і не має механічних пошкоджень. Площа шкіри у страуса в цьому віці складає 1,1-1,5 м 2 . На сьогоднішній день шкіра є головним і найціннішим продуктом при утриманні страусів. Якість страусячої шкіри набагато перевищує шкіру слонів і крокодилів. Крім таких властивостей як зносостійкість, гнучкість, стійкість до води страусяча шкіра привертає увагу вибагливих дизайнерів та виробників своєю неповторною фактурою. ЇЇ гладка, як шовк, поверхня прикрашена крихітними, рівномірно-розкиданими горбиками-фолікулами, що утворюються в місцях прикріплень пір’я. М’яка і гнучка страусяча шкіра є відмінним матеріалом для взуттєвого і галантерейного виробництва.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Страусячі яйця.
Запліднені яйця страусів мають високу комерційну цінність. Проте для харчування використовують незапліднені яйця. Щоб зварити яйце страуса "вкруту" потрібно варити 45 хвилин. Розпис або гравірування перетворює яйце на справжній витвір мистецтва. При вирізбленні шкаралупи її можна і не розписувати, тому що вона має кілька шарів, забарвлених в різний колір. Декоративні яйця використовують для прикрашування ламп, кубків та в інших цілях, як предмети дизайну.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Пір’я.
Найціннішим є біле пір’я, яке розташоване в першому ряду крил та в хвості самця і представлене приблизно, 14-20-ма пір’їнами.
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

З домашніх страусів пір’я зістригається кожного місяця і є гірше за якістю, ніж у диких.

Інші продукти.
Страусячий жир використовується в медичних і косметичних цілях, сухожилля –– для заміни людських сухожиль. Останні досллідження в офтальмології показали можливість використання страусячих очей для трансплантації рогової оболонки. До того ж із страусячого мозку отримують речовину для лікування хвороби Альцгеймера і інших захворювань недоумств.

Наша красота !
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Юрій Ужгород пише:

Наша красота !

Красота,представляю сколько они едят : -duma-:
а по характеру они дружелюбные : :

Юрій Ужгород пише:

Наша красота !

красота, это не то слово. Прелестные птички. А полезныеееее.

Едят 5 литров корма в два три дня, очень пугливы но добрые , клюют не больно ,но бегают быстро.У них ноги это их оружие.

Юрій Ужгород пише:

клюют не больно ,но бегают быстро.У них ноги это их оружие

...поаккуратней давай... : [stop]:

Я имел виду если напугать страуса он начинает подпрыгивать и ногами защищать себя , у етой птицы нету крыл.

Юрій Ужгород пише:

у етой птицы нету крыл.

что вообще никаких,даже маленьких : :

У Эму нету , я конечно тушку не розбирал но говорят нету, по крайней мере их вообще невидно.

Это домик их и зеленое яйцо
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Юрій Ужгород пише:

и зеленое яйцо

класные яички-и цвет и размер
самка не садится высиживать : :

Нет все делает самец два месяца высиживает не ест не пйот.

Юрій Ужгород пише:

Нет все делает самец два месяца высиживает не ест не пйот.

...настоящий украинский мужик... : :ua!; :

Admin пише:

.настоящий украинский мужик.

Страус эму - вторая по величине из современных (не летающая) птиц рост которой достигает 180 сантиметром и вес до 60 кг и развивающая при беге скорость до 45-50 км.час.
Страус не прихотлив в содержании и переносит температуру от + 35 до -25 градусов что позволяет содержать в разных климатических условиях. При постоянном контакте привыкают к людям и становятся ручными. Данная птица имеет недоразвитый скелет крыла и не имеет маховых или рулевых перьев. Ноги сильные и имеют три пальца, внутренний палец имеет коготь которым может нанести сильные раны. Самка и самец очень похожи и по весу и по росту, поэтому даже опытный работник достоверно не может их отличить и только раз в году можно точно определить пол в брачный период когда самец издает громкие звуки.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]

Эму не семейная птица и создаёт семью только в брачный сезон.
После чего самка откладывает яйца и уходит оставляя все хлопоты на самце который высиживает как заботливая наседка. Поэтому их содержат группами или колониями. Половая зрелость у Эму наступает в возрасте 2 лет. При этом яйценоскость начинается с октября по январь месяц и составляет от 40 до 50 яиц за сезон. Для птицы необходим просторный выгул с навесом или открытым помещением для того чтобы птица могла прятаться от дождя и снега Площадь участка для выгула страусов и закрытого помещения рассчитывают из расчета количества птиц и от их возраста. Для птенцов первых месяцев необходимо теплое помещение с отопление в полу постройки.

Птицы не прихотливы к питанию и рацион состоит из зерновых культур и травосмесей как из сена (зимой) так и из зеленого корма (летом), а так же минеральных добавок и витаминов. Так же для нормального переваривания корма страусы должны поедать мелкую гальку, способствующую перетиранию волокнистой пищи.

В природе откладывают яйца в так называемое гнездо - это небольшое углубление в земле. Страусиное яйцо имеет темно-зеленый цвет весом примерно от 600 до 1000 г. Яйца необходимо собирать ежедневно предотвращая их промерзание Инкубационный период составляет 55 дней. Искусственная инкубация является общепринятой практикой на Фермах. Молодняк выводится дружно, средний вес его составляет от 300 до 500 грамм

Добрый день суток !
У нас первое яйцо в новом сезоне !
[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

Юрій Ужгород пише:

Добрый день суток

Добрый вечер!

Юрій Ужгород пише:

У нас первое яйцо в новом сезоне

...сколько времени им надо разнестись и с какого периода думаешь собирать на инкубацию?..или будешь ждать пока сами сядут на яйца?..

Яйцо несут каждый четвертый день первые три брак а потом собираем , каждый день надо переварачивать и сохранять при температуре приблизительно 10 градусов . Посмотрим если самец сядет подложим к нему и в инкубатор потом попробуем обеденить .

Юрій Ужгород пише:

Яйцо несут каждый четвертый день первые три брак а потом собираем , каждый день надо переварачивать и сохранять при температуре приблизительно 10 градусов . Посмотрим если самец сядет подложим к нему и в инкубатор потом попробуем обеденить .

:13: : за ответ...понял...удачи!..

Юра, поздравляю! Какое красииииивееенькое!

kAtik :13: :

Разведение страусов эму складывается из следующих видов деятельности:
1. Племенное разведение, состоящее из откладки яиц матками и получения молодняка. В этом случае продаже подлежат как яйца, так и молодняк, подростковые птицы и взрослые особи на убой.
2. Откорм. В этом случае приобретается молодняк для последующего откорма и продажи взрослых птиц на бойню.

Есть несколько направлений деятельности по разведению страусов эму на коммерческой основе:
* Приобретение яиц
* Приобретение страусят
* Приобретение подростковых особей
* Приобретение племенных птиц

Разведение страусов эму дает следующие виды продукции:
* мясо, нежирное, красного оттенка, по вкусу и структуре схоже с мясом говядины.
* кожа, мягкая и прочная с характерной структурой пера
* сало (жир), с высоким содержанием олеиновой кислоты, обладает свойствами, повышающими проницаемость биоактивных элементов через кожу.
* Перо, используется салонами мод для декоративной отделки шляп, в рыболовстве - для изготовления поплавков, в промышленности - для изготовления чистящих инструментов.
* Скорлупа и когти, используется в ювелирном деле.

В настоящее время проводятся исследования в направлении использования скорлупы эму для заживления ран, стимуляции роста и восстановления костной ткани.
Разведение страусов эму больше направлено на получение жира, в то время как другие породы страусов - для получения мяса.
Страусы Эму имеют ряд преимуществ по сравнению с традиционными группами скота.
Во-первых, эму легко адаптируются и могут содержаться на пустошах и прочих малопригодных угодьях.
Во-вторых, страусы эму не требуют особого ухода и тем самым становятся побочным, дополнительным производством.
В-третьих, от производства страусов эму можно получить несколько видов продукции.

Однако критическим фактором, влияющим на коммерческую целесообразность разведения страусов эму, является традиционализм рынка в потреблении новых видов продукции: мяса, жира, пера и прочего. Для того чтобы разведение эму вышло на промышленную (коммерческую) основу отрасли необходимо:
* Обеспечить продукции четко выраженное потребительское преимущество.
* Создать общественное мнение по отношению к страусам эму.
* Создать инфраструктуру для переработки и сбыта.
* Обеспечить достаточное рыночное предложение продуктов разведения страусов эму
* Создать единые стандарты на продукцию.
* Обеспечить перерабатывающие мощности в непосредственной близости от производства с тем, чтобы содействовать развитию отрасли переработки кожи, мяса и жира страуса эму.

Законодательные основы
В целом они сводятся к тому, чтобы мясо эму соответствовало государственным стандартам на мясную продукцию. В настоящее время нет отдельных законодательных актов, регулирующих отрасль производства эму.
Рыночные основы
Ключевыми основами рыночной стратегии для производителей эму являются:
* Нахождение рынков сбыта для различной продукции страуса эму.
* Определение вида продукции для конкретного рынка сбыта.
* Выбор рынка сбыта.
* Определение способа выхода на выбранный рынок сбыта.
* Контроль над рыночной коньюктурой и изменением потребительских предпочтений.
* Постоянная готовность к неустойчивости рынка.

Начинающим производителям страусов эму следует учитывать характер непостоянности рынков сбыта.
Из этого следует, что начинающим производителям следует провести детальное рыночное исследование относительно:
* Объема производства.
* Цены.
* Себестоимости продукции
* Требования перерабатывающей промышленности и возможности переработки каждого вида продукции страуса эму.

Большинство производителей эму продают живую птицу непосредственно на бойню. Цена в этом случае основывается на живом весе туши птицы.
По своим характеристикам мясо страуса эму схоже с мясом других сельскохозяйственных. животных. Ниже приведена сравнительная таблица характеристик мяса различных видов животных, подготовленная НИИ питания в Порта ля Прайре, Манитоба, Канада.
Страусы Эму отправляются на бойню живым весом 45-50 килограммов. Масса туши, после удаления жира, составляет 19-20 килограммов.
Факторы, влияющие на качество мяса, следующие: порода птицы, программа кормления, технология содержания и ухода, технология переработки, упаковка, стратегия сбыта.
По мере развития рынков сбыта отдельные сегменты рынка начнут предъявлять особые требования к размеру туши.

Мясо эму охотно покупается:
* Ресторанами
* Отдельной категорией граждан, жаждущих экзотики
* Переработанное мясо: горячего и холодного копчения
Развитие внутренних (региональных) рынков сбыта потребуют особого внимания к создания общественного мнения, особенностей приготовления блюд из мяса эму, развития ассортимента и ценового разнообразия.

В настоящее время нет специализированных комплексов по разведению эму.
Производители самостоятельно решают вопросы с восстановлением рабочего поголовья, реализацией продукции, поисками рынков сбыта. Практика показала, что создание ассоциаций или кооперативов значительно облегчает решение многих производственных вопросов, но примеров создания ассоциаций производителей эму пока нет.
Коммерческое производство эму основано на получении птицы весом 45-50 килограммов. В идеале 40% живого веса приходится на товарное мясо, и 20% - товарный жир.

Некоторые преимущества и недостатки различных стратегических подходов к разведению эму
1. Покупка яиц для последующей инкубации наиболее дешевая альтернатива, но значительно более рискованная, по причине высокой смертности цыплят. Более того, требуется больше времени для получения товарной птицы.
2. Покупка страусят более дорогое начало разведения эму, но значительно снижает потери в результате смертности и сроки выхода товарной птицы.
3. Покупка подростков страуса намного увеличивает затраты, но птицы остаются продуктивными в течение следующих двух лет.
4. Покупка племенных птиц наиболее дорогостоящее начало, но дает возможность производителям начать товарное производство на следующий год.

Эму содержат парами в отдельных загонах с тем, чтобы обеспечить нормальное спаривание.
Общими требованиями к коммерческому производству являются:
* 1.5 - 1.6 гектара на одну пару птиц. Важно учитывать прибавление потомства.
* Отдельные загоны необходимы для рабочей и продуктивной птицы. Размеры должны соответствовать размерам отдельных особей и учитывать потомство. Отдельные загоны необходимы для подрастающего молодняка.
* Материал для строительства загонов может быть различным. Высота должна быть не меньше 160-180 сантиметров. Следует избегать использования толстой проволоки и/или прутьев. Птица может поранить себе шею или ноги.
* Эму обожают прогуливаться. Следует конструировать загоны таким образом, чтобы столбы и ограда закреплялись с наружной стороны.
* Эму необходимо укрытие в зимнее время и навес в летнее. Укрытие должно иметь хорошее освещение, вентиляцию, соответствующую высоту, пространство, подстилку, обогрев.
* Инкубатор и клетки с выводками должны быть чистыми, с постоянно поддерживаемой температурой, влажностью, вентиляцией. Важно учитывать дополнительное место для оборудования, запасного источника питания, возможности расширения.
* Промышленность предлагает различные виды инкубаторов. Производителям эму следует внимательно изучить технические характеристики каждого и выбрать наиболее подходящий.
Начинающим производителям рекомендуется внимательно следить за развитием науки в области разведения страуса эму и адаптировать научные достижения в своих условиях.

Покупка племенных страусов
Племенные птицы должны быть протестированы на состояние здоровья и продуктивность. Дата рождения птицы имеет большое значение, поскольку дает возможность узнать начало откладки яиц и половую зрелость самцов. Начало яйценоскости у самок страуса эму начинается на втором - третьем году жизни. Период скрещивания у эму проходит в период с декабря по апрель. Продуктивная яйценоскость продолжается в течение 20 лет.

Разведение страусов.
Яйценоскость эму составляет 20-50 яиц за сезон. Фактически эму сносит 1 яйцо каждые три дня. Стандартным показателем является 85% вылупившихся страусят. Организационные факторы, влияющие на показатели продуктивности, следующие: возраст самок (молодые самки несутся меньше, смертность страусят выше, и страусята значительно слабее); погодные условия, кормление и размер групп птиц.

Прединкубационный уход страусов
Производителям эму следует регулярно обследовать насест, собирать яйца, очищать их от грязи и помещать в инкубатор. Следует заранее определить использование собственного инкубатора или по договору. В случае использования инкубатора по договору яйца необходимо сохранить до размещения в инкубаторий. Производители, которые используют собственный инкубатор, должны знать весть процесс инкубирования и выведения цыплят.

Инкубационный период страуса
Инкубатор обеспечивает нужный уровень температуры и влажности в процессе выведения цыплят. Он обеспечивает циркуляцию воздуха и равномерное переворачивание кладки. Все эти факторы влияют на показатели выводка. Инкубационный период длится 50-55 дней. Уход в это период включает в себя: наблюдение за развитием эмбриона, удаление мертвых яиц, обеспечение санитарных условий. Яйца эму трудно просвечивать. Рекомендуется отколупливать скорлупу или применять инфракрасную установку.
При отсутствии достаточных навыков ухода за выводком целесообразно использовать инкубатор по договору.