Вітаю усих із масляною! миру і добра усим!!!

Масляна (сирна седмиця, масляний тиждень) — стародавнє слов'янське свято, що залишився ще з часів язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. В Україні традиційно Масляна святкується пишно, подійно. Кожен день Масниці має своє значення і на кожен день припадають якісь певні події. Увесь тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна і Широка Масляна. Вузька Масляна — перші три дні: понеділок, вівторок і середу, а Широка Масляна — це останні чотири дні: четвер, п'ятниця, субота та неділя. У старі часи перші три дні селяни ще займалися господарськими роботами, а з четверга працювати заборонялося, тому що починалася Широка Масляна.

Масляна сягає своїм корінням у глибоку давнину, має язичницьке коріння. Стародавні слов'яни прощалися з зимою, здійснювали обряди, що забезпечують добробут і родючість. Ці обряди були звернені жіночому божеству, Ладі, яке, на думку древніх, дарувало життя і Велесу (Власію), який вважався божеством процвітання, достатку і скотарства.

З прийняттям християнства народ не зміг відмовитися від цього веселого чудового свята і священнослужителям довелося відредагувати деякі моменти свята, в тому числі тривалість свята. Тепер Масляна проходила всього тиждень і була переходом від достатку до суворого семитижневого посту. Раніше Масляну святкували в день весняного сонцестояння, тепер же її дата стала залежати від строку Великого посту.

Понеділок — Зустріч

Масляна вважалася справжнім жіночим святом. Святкували його весело і завзято. Святкування починалося з понеділка. Млинці пекли чоловіки. Це були різні млинці, з начинкою або без, а також готували вареники і все, що має форму кола: ватрушки і оладки.

В цей день починали пекти млинці, а найперший спечений млинець обов'язково віддавали жебраку, щоб той згадав душі покійних родичів і дорогих людей. Люди запрошували рідних і знайомих у гості на млинці, а свекор зі свекрухою вранці відправляли невістку на день до батька й матері, щоб увечері самим прийти до сватів у гості.

Жінки, залишивши свої домашні турботи, відправлялися в корчму прийняти по чарці, поговорити про життя і повеселитися. Якщо до їхньої компанії хотів приєднатися чоловік, на нього одягали «колодки» — невеликі, перев'язані довгою стрічкою дощечки. Зняти їх можна було, тільки виставивши дамам могорич. А ще «в покарання» одягали ці самі колодки хлопцям і дівчатам, які так і не зв’язали себе сімейними узами в минулому році. Такі колодки можна було зняти тільки за викуп — приймалися цукерки, млинці і навіть гроші.

У перший день Масляної з соломи, старого одягу та інших підручних матеріалів споруджувалося опудало великий товстої баби, яке насаджували на кіл і ставили на головній площі міста або села.

Масляна — це підготовчий тиждень до Великого посту і присвячена вона, в християнському розумінні, примиренню з ближніми, і прощенню образ. Це час, який потрібно присвятити доброму спілкуванню з близькими, рідними, друзями, доброчинність. Необхідно пам’ятати про те, що Сирна седмиця готує нас до Великого посту — часу покаяння, роздумів про життя людини, про те, що нам ще належить зробити для свого духовного вдосконалення, щоб омолодитися душею.

Вівторок — Загравання

У народі цей день називали загравання: на гуляння виходила молодь, народ починав активно ходити одне до одного в гості. Парубки запрошували дівчат покататися на санях під завзятий дзвін бубонців або спуститися з крижаної гірки — одним словом, загравали з красунями. Також в цей день відбувалися оглядини наречених, так як всі масляні обряди, по суті, зводилися до сватання, для того, щоб після Великого поста зіграти весілля. У сім’ях готували пиріжки та вареники з сиром, галушки з сиру, оладки. Заміжні жінки знову збиралися на посиденьки і веселилися.

А на вулицях, як і в Святки, ходили ряджені, починалися веселі театральні вистави (балагани). Всюди шум, гам і сміх. Воно й не дивно, адже в народі побутувала думка, що найбагатшим в наступаючому році буде той, хто сміється голосніше за всіх. А потім всі дружною юрбою відправлялися кататися на санях.

По тому, як чоловік спускався, люди судили про долю, яка йому уготована. Наприклад, якщо з’їжджаєш з гірки благополучно, то і наступний рік буде хорошим. Чим далі проїдеш — тим довше твоя лінія життя. На катання брали з собою і новонароджених — щоб ті вдало «в’їхали» в життя.

Середа — Ласуна

Вважалося, що на Масляну, а особливо в середу-ласуна, потрібно з’їсти стільки млинців, скільки душа забажає. Тому в кожному будинку накривали багатий стіл. Особливо готувалися тещі, адже саме в цей день до них у гості просто зобов’язані були заглянути зяті (у тому числі і майбутні, які вже отримали батьківське благословення на укладення шлюбу). Зазвичай для частування готували і млинці, і вареники, причому з різною начинкою. А коли зять сідав за стіл, теща не спускала з нього очей. І зовсім не тому, що не злюбила. Насправді жінка гадала, яким виявиться чоловік її донечки. У народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники з солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно і лагідно стане звертатися зі своєю дружина. Раділи тещі і в тому випадку, якщо зять багато їв — не ледачий, значить, працьовитий, за ним дочка буде, як за кам’яною стіною.

Четвер — Розгуляй (інші назви: Розгул, Широкий розгул, Перелом, Широкий Четвер)

З четверга починалася Широка Масляна, роботи по господарству припинялися, а святкування розгорталися на всю широчінь. Народ вдавався до всіляких потіха, влаштовувалися катання на конях, кулачні бої, різні змагання, які супроводжувалися поїданням млинців і всіляких страв. Сенс широкого четверга, як і всієї Масниці — виплеск накопиченої за зиму негативної енергії і вирішення різноманітних конфліктів між людьми.

П'ятниця — Тещині Вечірки

Ще в четвер ввечері зять зобов’язаний був зайти до тещі, вклонитися їй у пояс і покликати до себе на млинці. А зранку з цією ж метою в будинок тещі він посилав «кликачів» — в основному своїх молодих родичів і друзів. Причому, чим більша кількість людей запрошувало тещу, тим краще — все це символізувало пошану й повагу зятя і його любов до дружини. В цей день теща зі своїми подругами і родичами приходила з візитом в гості до зятя на млинці, а млинці в цей день пекла вже її донька.

В цей день особливу увагу приділяли і молодятам. За традицією вони, вбравшись, виїжджали у світ, навідувалися в гості до всіх, хто побував у них на весіллі, а потім урочисто під пісні та жарти з’їжджали з гори на санях. До речі, увечері відбувалося і ще одне обрядове катання. Зять зобов’язаний був виконати свій святий обов’язок — прокатати задоволену і сите тещу вулицями села або містечка.

Ті чоловіки, які були зацікавлені в хороших відносинах з тещею, мчали на санях з вітерцем, з гиканням, вибираючи рівну дорогу. А ті, хто не боявся з тещею посперечатися і висловити свою незгоду, намагалися проїхатися по поганій дорозі — з вибоїнами. Справедливості заради, слід зауважити, що на такий вчинок мало хто з зятів наважувався. Адже найголовніше — це мир так лад у сім’ї.

Субота — Золовчині посиденьки

Масниця — свято, що зміцнює сім’ю. Тому згадували і ще про одну родичку (якщо, звичайно, така була) — сестру чоловіка. Для неї готували спеціальний подарунок і в суботу звали в гості на млинці, щоб вручити презент. А ще в суботу ввечері відбувалося головне дійство Масляної — спалювання опудала зими. Наші предки вважали цей масляний вогонь мало не чарівним. Наприклад, спалюючи зиму, в багаття, що розгорілося, кидали старі речі, а разом з ними символічно — і всі неприємності минулого року. Згідно з повір'ям, вогонь своєю магічної силою очищав людину від горя і негативу. Після попіл від багаття розвіювали по полю — це віщувало хороший врожай.

Неділя — Проводи Масляної або Прощена неділя

В цей день потрібно було обійти всіх родичів і знайомих, і попросити у них вибачення за умисні або несвідомі образи, щоб вже на наступний день розпочати Великий пост з миром в душі. При зустрічі з людиною слід триразово поклонитися і випросити взаємного прощення: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю», — такою була відповідь. На знак примирення обов’язково потрібно було тричі поцілуватися.

У цей день ходили і на кладовище, щоб пом’янути близьких і залишити на могилах млинці. А ввечері родина знову збиралася за великим столом. Головна страва — як не дивно, уже не млинці, а вареники з сиром і сметаною. Врахуйте, сир з останнього вареника вважався магічним. За повір’ям, той, хто зуміє зберегти його до Пасхи, зможе бачити домових та відьом. Після вечері здійснювали ще один цікавий обряд — полоскання зубів. Існувала думка, що якщо не зробити цього в кінці Масниці, то чорти потихеньку будуть діставати з них крихти сиру, причому до тих пір, поки не витягнуть разом із зубами.

Ворожіння на Масницю

З настанням темряви дівчата починали млинцеве ворожіння. Кожна бажаюча повинна була вийти на вулицю з млинцем в руках і, набравшись сміливості, запитати в першого ліпшого чоловіка, як його звуть. У нареченого буде те ж ім’я, що й у перехожого, і красивий (або негарний) він виявиться настільки ж.

Ось тут починається найцікавіше. Якщо зовнішність першого зустрічного і його ім’я влаштовували дівчину, то млинець належало віддати перехожому, якщо ж ні — треба було швиденько з’їсти страву самій. Ближче до ночі дівчата вирушали спати і намагалися до ранку не забути те, що їм привиділось уві сні.

Вважалося, якщо красуні насниться, що вона їсть млинець, то її чекають удача й успіх у парубків. Якщо пече його, то в будинку буде панувати добробут протягом довгого часу. Ще можна потай від мами поставити на ніч під ліжко сковорідку, на якій на масляний тижня пекли млинці, і сказати: «Суджений-ряджений, приходь до тещі на млинці». Кого уві сні мама пригостить млинцями, той і буде нареченим її доньки.

Також по першому випеченому млинцю на масляний тиждень судили про те, що очікує протягом року до наступного Масляної:

• Якщо млинець легко перекинувся — цього року передбачається заміжжя.

• Якщо млинець пристав до сковороди — ще 3 роки в батьківському домі сидіти.

• Рівні краї у млинця — заміжжя щасливе буде.

• Краї нерівні, рвані — подумати треба, чи за того заміж збираєтеся.

• Якщо посередині вийшов пригрів, чоловік буде вірний. Якщо збоку — на сусідок задивлятися стане.

• Скільки дірочок в млинці — стільки дітлахів по лавках.

• Гарний рум’яний млинець — здоров’я багато буде, блідий — до хвороб.

• Тонкий млинець — до легкого життя, товстий — до праці.

Рождественский пост уже завершился, а значит многие предвкушают, когда Масленица в 2016 году. В этом году она выпадает с 7 по 13 марта.

Великий пост, который предшествует самому большому православному празднику Пасхе, начнется 14 марта, на следующий день после Масленицы. Именно поэтому “масляную неделю“ называют еще и подготовкой к 40-дневному посту.

Рождественский пост уже завершился, а значит многие предвкушают, когда Масленица в 2016 году. В этом году она выпадает с 7 по 13 марта.

Великий пост, который предшествует самому большому православному празднику Пасхе, начнется 14 марта, на следующий день после Масленицы. Именно поэтому “масляную неделю“ называют еще и подготовкой к 40-дневному посту.

Mari Silk, дякую за нагадування!

Солнце словно блинчик
В небе голубом,
Щебетанье птичек,
И дымок столбом.

Пусть на этот праздник,
Как и целый год,
Вам прибудет счастье
Только без хлопот.

[Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити це зображення]

7 марта стартовала неделя Масленицы, которую по традиции встречают забавами, гуляньями и вкусными блинами.
Масленица - славянский традиционный праздник.
Закончится масленичная неделя 13 марта, перед Великим постом.
Главными традиционные атрибуты народного празднования Масленицы всегда были: чучело Масленицы, забавы, катание на санях, гулянья, обязательно приготовление блинов, лепешек, вареников и сырников.
Масленица начинается в понедельник, который называется "встреча". В этот день встречают Масленицу, наряжают куклу-чучело, строят снежные горы.
Вторник называют "заигрышем". В этот день проводят смотрины невест, чтобы сосватать молодоженов до наступления Великого поста.
Среда - "лакомка". В этот день зятья ходят на блины и угощения к тещам.
Четверг - "разгул", считается самым веселым днем. В четверг по улице возят чучело на колесе, катаются, поют пески и начинают колядовать.
Пятница - "тещины вечерки". В этот день зять приглашает тещу в гости и угощает ее блинами и всякими вкусностями.
Суббота - "золовкины посиделки". В этот день невестка дарит сестрам мужа подарки. Кроме того, в субботу демонстративно сжигают чучело Масленицы и окончательно прощаются с зимой. Пепел принято развевать по полю, чтобы был хороший урожай.
Воскресенье – последний день Масленицы его называют "прощеное воскресенье", "прощеный день" или "проводы". В этот день принято просить прощение у своих родных и близких, чтобы с чистой душой войти в Великий пост.

З 7 березня українці святкують Колодія!

Свято Колодія - це українська "Масляна", що відзначається на останньому тижні перед Великоднім постом. Його ще називають Колодки, Масниця, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Пущення.

У цього свята насправді мало спільного з "Масляною", якої в козацькій України не було.

В Україні в цей час традиційно готують вареники з сиром та сметаною, а не млинці.

Взагалі Колодія - то жіноче свято. На цьому тижні жінкам дозволялося практично все. Наприклад, у понеділок жінки навіть могли зустритися у шинку. Непомітно одна з них клала на стіл сповите полінце й тоді всі враз викрикували: «Народилась Колодка (чи Колодій) народилась! Колодка народилась!». Бралися всі за руки й жвавими рухами, з весел­ими викриками-вигуками та відповідними піснями, співаних нині на хрестинах, на зразок «А вже наше дитянародилось, а вже дитя на світ Божий та й з’явилось», – тричі обходили навколо стола, примовляючи: «Колодка народилась!». Потім, у вівторок, колодка хрестилася, у середу їй справляли похрестини, у четвер вона помирала, у п’ятницю її ховали, а в суботу поминали, тужили і плакали за нею».

Оскільки цього тижня збігав останній термін, коли перед постом ще можна влаштовувати весілля, свято Колодія мало особливий зміст. У ці дні "карали" батьків, котрі за рік не оженили своїх дітей. До ноги кріпили дерев'яну "колодку", відкупитися від якої можна було лише подарунком, тобто могоричем. У леяких районах та селак колодку чпіляли і парубкам.

Не зважаючи на різне тлумачення Колодія, свято широко відзначалося на всіх теренах України аж до 30-х років XX ст.
Це свято - було суто українським звичаєм і йому немає аналогів у інших народів.

Slonik, Дякую! Навзаєм! [Ви повинні бути зареєстровані та підключені , щоб побачити посилання]